ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 лютого 2011 року 10:52 № 2а-11339/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Броварський міжрайонний прокурор Київської області
до Броварська районна державна адміністрація Київської області
про скасування розпорядження від 24.03.2010р. №533
за участю представників сторін:
від позивача Василюк О.Г.
від позивача 1, 2: подали заяву про розгляд справи за їх відсутності
від відповідача: подав заяву про розгляд справи за відсутності
від третіх осіб: надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Головного управління Держкомзему у Київській області до Броварської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпорядження від 24.03.2010р. №533.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2011 року в10 год. 52 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження голови Броварської районної державної адміністрації № 533 від 24.03.10 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 37 громадянам в адмінмежах Погребської сільської ради за межами населеного пункту»в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_30., ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що вказане розпорядження прийнято всупереч вимог ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 58, 84, 116, 186-1 Земельного кодексу України ст. 89 Водного кодексу України. Відповідно до висновку заступника начальника Дніпровською басейнового управління водних ресурсів від 21.05.10 № 718 вказана земельна ділянка співпадає із землями водного фонду. Тому просив суд позовні вимоги задовольнити, та скасувати оскаржуване розпорядження.
Представники Київської обласної ради та Головного управління Держкомзему у Київській області в судове засідання не прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили справу розглядати за їх відсутності.
Представник відповідача просив розглядати справу за його відсутності.
Треті особи, що були залучені до справи, в судове засідання не прибули. Деякі з них подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Під час проведення судового засідання представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження №533 від 24.03.10 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність 27 громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_27., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду про наступне.
На підставі вказаного розпорядження та проекту землеустрої розробленого ПП «Гео-Т-Центр»вказані громадяни 30.03.10 отримали на і земельні ділянки державні акти на право приватної власності на землю.
Вказане розпорядження прийнято всупереч вимог ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 58, 84, 116, 186-1 Земельного кодексу України ст. 89 Водного кодексу України.
Відповідно до висновку заступника начальника Дніпровською басейнового управління водних ресурсів від 21.05.10 № 718 вказана земельна ділянка співпадає із землями водного фонду.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національна багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією те законами України.
Згідно п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та п.п. «а», «б»ч. 1 ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
У відповідності до п. «д»ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, зокрема належать землі водного фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЗК України та ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання, а також садівництво, городництво, зберігання та застосування пестицидів та добрив, влаштування літніх таборів для худоби та інше.
За таких обставин, вказані земельні ділянки не можуть передаватись у приватну власність, оскільки відносяться до земель водного фонду.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 186-1 ЗК України закріплено обов'язкове погодження відведення земельних ділянок з природоохоронними органами, а в разі відведення земель водного фонду з органами водних ресурсів.
Разом з тим, згідно висновку Державного управління навколишнього природного середовища у Київській області № 11-13/1721, по вказаному проекту землеустрою, цим управлінням погоджено даний проект за умови доповнення проекту окрім іншого актами обстеження зелених насаджень висновком з якісної характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки. У разі невиконання даних умов висновок є недійсним.
З проекту землеустрою вбачається, що на момент його затвердження Броварською державною адміністрацією дані обов'язкові умови дотриманні не були.
Також, згідно висновку управління водного господарства у м. Києві та Київській області № 119 від 03.03.10 вказаний проект землеустрою погоджений при умові винесення земельних ділянок на місцевість за межами водного фонду.
належать до земель водного фонду загальнодержавного значення.
Згідно з частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Відповідно до статті 89 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема: розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Це означає, що земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів можуть передаватись громадянам та юридичним особам лише на умовах оренди, з ведення сільського господарства на таких ділянках забороняється.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо визнання протиправним та скасування розпорядження №533 від 24.03.10 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 37 громадянам в адмінмежах Погребської сільської ради за межами населеного пункту», а саме в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність 27 громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_27., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_30., ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу про адміністративні правопорушення у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Броварської державної адміністрації №533 від 24.03.10 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства 37 громадянам в адмінмежах Погребської сільської ради за межами населеного пункту», а саме в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність 27 громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.
3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя І.А. Качур