Справа № 2а/2570/469/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
27.01.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (надалі – Чернігівський ОВК), в якому просить визнати протиправними дії комісії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо вирішення питань про встановлення громадянам України статусу ветеранів війни (учасника бойових дій) стосовно прийнятого по ньому рішення від 13.01.2011 року щодо відмови у встановлені йому статусу учасника бойових дій та скасувати прийняте рішення та зобов’язати комісію Чернігівського обласного військового комісаріату прийняти до розгляду його заяву щодо встановлення статусу учасника бойових дій в межах своєї компетенції та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства України.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що в порушення вимог наказу Міністра оборони України від 08.04.12010року № 158 комісія Чернігівського ОВК не сповістила його про дату та час засідання комісії, тому він не зміг бути присутнім на засіданні комісії та був позбавлений можливості забезпечити явку свідків, з якими він виконував роботи по розмінуванню та які б підтвердили факти протиправних дій військовим комісаром Щорського РВК, який перевищуючи свої службові повноваження, направляв позивача на розмінування. В зв’язку з цим, позивач вважає рішення комісії Чернігівського ОВК протиправним.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник Чернігівського ОВК в судовому засіданні позов не визнав та надав заперечення в яких зазначив, що 13.12.2010 року громадянином ОСОБА_1 до комісії Чернігівського обласного військового комісаріату з розгляду питань, пов’язаних із визначенням учасників бойових дій було надано заяву про встановлення йому статусу учасника бойових дій. Комісією заява громадянина ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та призначено засідання комісії на 13.01.2011 року, про дату та час засідання комісії громадянин ОСОБА_1 був повідомлений 05.01.11 року вих. № 10. 13.01.2011 року відбулося засідання комісії, на якому під час розгляду документів громадянина ОСОБА_1, щодо встановлення статусу учасника бойових дій, комісія з’ясувала, що даний громадянин в період 1988 – 1998 проходив військову службу на посаді відповідального виконавця Щорського РВК. Так, відповідно до копії функціональних обов’язків ОСОБА_1 за 1996, та за 1994 рік, наданих ним на засідання комісії в 2009 році, затверджених військовим комісаром Щорського РВК, він відповідав за роботу по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, знайдених на території району, зокрема: готував телеграму до військової частини для виклику групи розмінування; з прибуттям групи розмінування супроводжував її до місця виявлення вибухонебезпечних предметів; безпосередня участь в роботах по вийманню із ґрунту, транспортуванню, знищенню вибухонебезпечного предмету категорично забороняється; після знищення вибухонебезпечного предмету проводити роз’яснювальну роботу з місцевими жителями;відповідати за роботу по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, знайдених на території району, вести облік, переписку та звітність. Тобто, в обов’язки відповідального виконавця входила функція інформатора по виявленим вибухонебезпечним предметам, і ні яким чином не входила функція очистки території Щорського району від вибухонебезпечних предметів. За відсутності документів визначених чинним законодавством України, а саме: витягу з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витягу з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін) громадянину ОСОБА_1 було відмовлено у встановлені статусу учасника бойових дій. На дане засідання громадянин ОСОБА_1 не з’явився. Про рішення комісії Чернігівського ОВК громадянина ОСОБА_1 було повідомлено листом від 19.01.2011 року № 136 та надіслано копію протоколу засідання комісії від 13.01.2011 року № 1. Отже, відповідач вважає, що комісія Чернігівського ОВК діяла в межах своєї компетенції та у відповідності до норм чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2010 року позивач звернувся до військового комісара Щорського районного військового комісаріату Чернігівської області з заявою про встановлення йому статусу учасника бойових дій. Дана заява була направлена до Чернігівського ОВК та прийнята до розгляду, засідання комісії призначено на 13.01.2011 року. Про дату та час засідання комісії громадянин ОСОБА_1 був повідомлений належним чином 05.01.11 року вих. № 10.
Відповідно до п. 11 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у травленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
Відповідно до Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року за №158 (надалі – Положення № 158), вирішення питань про визначення учасників бойових дій, відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покладається на комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, що створюються в Міністерстві оборони України, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.
Згідно п. 7 Положення № 158 комісії зобов’язані приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії; робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника; розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у тримісячний термін; заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази; у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення.
13.01.2011 року на засіданні комісії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо розгляду питань, пов’язаних із визначенням учасників бойових дій, створеної на підставі наказу Міністра оборони України від 08.04.2009 року № 158 та наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 28.12.2010 року № 559 було прийнято рішення про відмову у встановленні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю документів зазначених у п. 8 Положення № 158. На засідання комісії ОСОБА_1 не з’явився. Про рішення комісії Чернігівського ОВК відповідач повідомив ОСОБА_1 листом від 19.01.2011 року № 136 та надіслав копію протоколу засідання комісії від 13.01.2011 року № 1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу з 1988 року по 1998 рік в Щорському районному військовому комісаріаті Чернігівської області на посаді відповідального виконавця. Згідно наказів Щорського районного військового комісаріату Чернігівської області ОСОБА_1 дійсно був призначений відповідальним за очищення території району від вибухонебезпечних предметів. Функціональними обов’язками відповідального виконавця Щорського райвійськкомату, затвердженими військовим комісаром Щорського районного військового комісаріату Чернігівської області 20.05.1994 року визначена відповідальність за роботу по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, знайдених на території району, ведення обліку, переписки та звітності. Згідно функціональних обов’язків відповідального за очищення території району від вибухонебезпечних предметів, затверджених військовим комісаром Щорського районного військового комісаріату Чернігівської області 25.09.1996 року, безпосередня участь відповідального за очищення території району від вибухонебезпечних предметів в роботах по вийманню із ґрунту, транспортуванню, знищенню вибухонебезпечного предмету категорично заборонялася.
Відповідно до п. 8 Положення № 158 комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін на підставі документів: витягу з наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витягу з наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акта на виконання робіт із розчистки місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).
Відповідно до п. 6 спільного наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.02.2006 року за №53/51/66, передбачено склад та оснащення груп розмінування Збройних Сил України: командир групи - офіцер (прапорщик) інженерних військ-1; старший сапер - 1; водій - сапер – 2, сапер-1.
Також, згідно вищезазначеного спільного наказу та наказу командувача військами Західного оперативного командування від 08.08.2000 року № 150, у випадках розмінування, на військові комісаріати в тісній взаємодії місцевими органами виконавчої влади і управліннями з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, покладено лише організацію збору даних про виявлені вибухонебезпечні предмети, їх достовірність, своєчасне інформування командирів з'єднань і частин про місцезнаходження і охорону об'єкту до прибуття пересувних груп розмінування, організацію взаємодії з органами ДАІ щодо супроводження машин, що транспортують вибухонебезпечні предмети.
ОСОБА_1 дійсно брав участь у розмінуванні території Щорського району, як представник від райвійськкомату, підтвердженням цього є акти знешкодження вибухонебезпечних предметів при розмінуванні від 05.09.1992 року та від 31.03.1993 року №1 і відповідь начальника інженерної служби Військової частини А 1815 на запит Чернігівського ОВК.
Суд погоджується з доводами відповідача, що накази про призначення позивача до групи розмінування та про виїзд його в складі групи розмінування не видавались і взагалі не могли видаватись, оскільки, за очистку території Щорського району Чернігівської області від вибухонебезпечних предметів на той час відповідала Військова частина 64517, з якої виділялась група розмінування та яка безпосередньо проводила розмінування.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, ОСОБА_1 не входив до складу групи розмінування, а брав участь у розмінуванні території Щорського району лише як представник Щорського районного військового комісаріату Чернігівської області.
Крім того, в судовому засідання позивач всупереч поясненням викладеним в позові пояснив, що йому було відомо про дату та час засідання комісії, але він не зміг прибути у зв’язку з хворобою.
Таким чином, суд не вбачає в діях відповідача протиправності та вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату, необхідно відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць