ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року 09:46 Справа № 2а-0870/441/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Баланчук І.М.,
за участю представників:
позивача – Деревянка Д.В. (довіреність від 17.06.2010 №17);
відповідача – Гревцевої О.О. (довіреність від 05.11.2010 №27953/10-014)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
про визнання протиправним рішення
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (далі – ТОВ «Компанія «Євронафта», позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним рішення відповідача про невизнання як податкової декларації з ПДВ позивача за травень 2010 року податковою звітністю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на адресу ТОВ «Компанія «Євронафта» був надісланий лист від 10.11.2010 №28274/10/25-213/2. Даним листом відповідач повідомив позивача, що у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року подана ксерокопія додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», внаслідок чого декларація не визнана ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, як податкова звітність. Пояснює, що декларація з ПДВ за травень 2010 року оформлена у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв’язку із чим дії відповідача по невизнанню декларації як податкової звітності є протиправними. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому суду запереченні від 02.02.2011 №1420/10-014. Пояснює, що у декларації з ПДВ за травень 2010 року позивачем не вказані обов’язкові реквізити, а саме, подана ксерокопія звітних документів. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.
ТОВ «Компанія «Євронафта» (код ЄДРПОУ 37020512) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.03.2010 за № 1 103 107 0003 026879 що підтверджується свідоцтвом про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач направив на адресу відповідача податкову декларацію засобами поштового зв’язку з описом вкладення, а саме:
Оригінал податкової Декларації з ПДВ за травень 2010 року;
Додаток №1 к декларації з ПДВ за травень 2010 року;
додаток №5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за травень 2010 року;
Згідно п. 3 опису №3186528 внутрішнього змісту поштового відправлення зазначено оригінал додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2010 року, «підписаний директором,головним бухгалтером, засвідчений печаткою підприємства, без помарок. Не залитий чорнилами, не порваний».
Зазначені документи отримані ДПІ у Орджонікідзекському районі м.Запоріжжя, що підтверджується відповідним штампом.
Відповідачем було прийнято рішення, викладене у листі №28274/10/28-213/2 від 10.11.2010 року, про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ за травень 2010 року у зв’язку із з наданням ксерокопії додатку №5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Вважаючи такі дії неправомірними, а рішення, викладене у зазначеному листі протиправним позивач звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Реквізити, які має містити податкова декларація з ПДВ визначаються Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 (далі - Порядок №166).
Пунктом 1.1 Порядку № 166 визначено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п.4.1 ст. 4 Закону №2181. Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість (п. 1.2 Порядку № 166).
Відповідно до п.1.3 Порядку №166 декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).
Підпунком 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181 встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана відповідною посадовою особою та скріплена печаткою платника податків.
Із матеріалів справи вбачається, що надана позивачем декларації з ПДВ за травень 2010 оформлена у відповідності до вимог Закону №2181 та Порядку №166. При цьому, викладені відповідачем у листі від 18.11.2010 №28798/10/28-213/2 обставини щодо надання ксерокопії додатку №5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» не відповідають фактичним обставинам справи. Так, як зі змісту п. 3 опису №3186528 внутрішнього поштового відправлення зазначено оригінал додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2010 року, підписаний директором,головним бухгалтером, засвідчений печаткою підприємства, без помарок, не залитий чорнилами, не порваний. Зауважень щодо наданих документів посадова особа податкового органу під час прийняття указаних документів не мала, документи прийняті податковим органом, що підтверджується відповідним штампом.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №166 декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд не вбачає законних підстав для відмови ДПІ у Орджонікідзевському районі позивачу у визнанні як податкової звітності Декларації з ПДВ за травень 2010 року, оскільки згідно п. 3 опису №3186528 внутрішнього змісту поштового відправлення відповідачу був наданий оригінал додатку №5. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій та прийнятого рішення, викладеного у листі від 10.11.2010 №28274/10/28-213/2, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про невизнання податкової звітності декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» з податку на додану вартість за травень 2010 року податковою звітністю.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (код ЄДРПОУ 37020512) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.) Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 21.02.2011.
Суддя Ю.К. Калашник