ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/1304/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми Костянтина Сергійовича
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Релігійної громади Святого Йосипа парафії Римсько-католицької церкви до Кіровського Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що з 25 червня 2009 року релігійній громаді на праві власності належить будівля стародавнього храму – Римсько-католицького костьолу Святого Йосипа, що знаходиться по пр.Карла Маркса, 91 в м.Дніпропетровську. У жовтні 2010 року позивачу стало відомо, що 16.07.2001 року постановою Кіровського районного управління юстиції у м.Дніпропетровську було накладено арешт та заборону здійснювати відчуження нерухомого майна. Оскільки арешт на нерухоме майно було накладено на підставі Наказу ПД 19/54 Арбітражного суду Дніпропетровської області від 22.05.2001 року, релігійна громада звернулася до господарського суду Дніпропетровської області і отримала ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову. 01.11.2010 року позивач направив до відповідача заяву про звільнення майна з-під арешту та ухвалу суду від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову, як підставу звільнення, але до теперішнього часу заходи забезпечення позову не скасовані. Оскільки згідно відповіді відповідача після реорганізації у 2007 році Кіровського районного управління юстиції у м.Дніпропетровську до їх відділу виконавче провадження з постановою про накладання арешту на будівлю за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 91 не передавалося, на виконанні не перебуває та даних про його знищення немає.
На підставі викладеного позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому просив: визнати незаконною відмову відповідача винести постанову про звільнення нерухомого майна розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.91 з під арешту на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року та зобов`язати суб’єкта владних повноважень на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року винести постанову про звільнення даного нерухомого з під арешту.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.
Представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що під час реорганізації Державної виконавчої служби у Кіровському районі м.Дніпропетровська у Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ (2007 р.), до зазначеного відділу виконавче провадження з постановою про накладення арешту на майно боржника, а саме: на двоповерхову будівлю, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса 91, на земельній ділянці площею 2437 кв.м від 16.07.2001 року - не передавалось та станом на 18.02.2011 року на виконанні не перебуває, в архіві не зберігається та даних про знищення відділ не має. Просила суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 червня 2009 року Релігійній громаді Святого Йосипа парафії Римсько-Католицької Церкви м.Дніпропетровська належить на праві власності нежитлова будівля, Римсько-католицького костелу Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.91 /реєстраційний номер 18593408/, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради № 27612626 від 12.10.2010 року.
У даному витягу КП «ДМБТІ» зроблена примітка про те, що постановою Кіровського районного управління юстиції у м.Дніпропетровську «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 16 липня 2001 року накладено арешт на майно та заборону здійснювати відчуження: двоповерхову будівлю, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 91 на земельній ділянці площею 2437 кв.м. Також накладений арешт та заборона будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії направлені на розпорядження нерухомим майном, згідно ухвали Будьоннівського районного суду м.Донецька від 03.06.2010 року. /а.с.8, 9/.
Згідно ухвали Будьоннівського районного суду м.Донецька від 28 вересня 2010 року скасовані заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 03 червня 2010 року по справі № 2-3736/10. /а.с.48/.
В судовому засіданні встановлено, що 14 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача, як правонаступника Кіровського РУЮ у м.Дніпропетровську з проханням надати інформацію стосовно виконання постанови від 16.07.2001 року. У відповіді від 25.10.2010 року відповідач вказав, що після реорганізації у 2007 року Державної виконавчої служби у Кіровському районі м.Дніпропетровська до Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ виконавче провадження з постановою про накладання арешту на будівлю за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 91 не передавалося, на виконанні не перебуває та даних про його знищення немає. /а.с.10/.
Оскільки арешт на нерухоме майно було накладено на підставі Наказу ПД 19/54 Арбітражного суду Дніпропетровської області від 22.05.2001 року, позивач звернулася до господарського суду Дніпропетровської області і отримав ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову, накладених Наказом ПД 19/54 арбітражного суду Дніпропетровської області по справі № Д10-20 (Д19-54). В даній ухвалі також зазначено, що Наказ арбітражного суду Дніпропетровської області від 22.05.2001 року по справі №ПД19/54 (виданий на виконання вказаної ухвали Арбітражного суду Дніпропетровської області від 22.05.2001 року по справі №ПД19/54) вважати таким , що втратив чинність. /а.с.11/.
01.11.2010 року позивач направив до відповідача заяву про звільнення майна з-під арешту та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову, як підставу звільнення. 19.11.2010 року позивач отримав лист відповідача, яким ухвалу господарського суду від 16.04.2007 відповідач надіслав виконання до КП «МБТІ». /а.с.13/.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах.
25.11.2010 року КП «МБТІ» Дніпропетровської обласної ради відмовилось погасити обтяження на підставі надісланої Кіровським ВДВС ухвали господарського суду Дніпропетровській області, вимагаючи надання постанови про скасування арешту. /а.с.14/.
23.11.2010 року на адресу позивача був надісланий лист з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України датований 23.11.2010 року, в якому зазначено, що виконавче провадження з виконання наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 22.05.2001 року знищено у зв'язку з перебігом часу для його зберігання в архіві, тому ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2007 року скеровано до КП «МБТІ» для подальшого виконання. /а.с.15/. Даний факт також підтверджується листом ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області від 13.01.2011 року. /а.с.38/.
Суд вважає можливим визнати неправомірною відмову Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ в винесенні постанови про звільнення нерухомого майна розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.91 з під арешту на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року та зобов`язати відповідача на підставі ухвали суду від 16 квітня 2007 року винести постанову про звільнення даного нерухомого майна з під арешту, з викладених нижче підстав.
На час винесення ухвали господарського суду Дніпропетровській області від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно мала чинність Інструкція з діловодства в органах державної виконавчої служби, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 05.071999 року №470/7. Відповідно до п.3.20 Інструкції знищення виконавчих проваджень, які передано до архіву, здійснюється комісією один раз у півріччя, про що складається акт у двох примірниках за встановленою формою. Акти знищення виконавчих проваджень, переданих до архіву, зберігаються у номенклатурній справі. У додатку 17 Інструкції зазначено, що в акті знищення виконавчого провадження робиться відмітка про характер виконання.
У п.3.17.2 Інструкції передбачено, що передачі до архіву підлягає виконавче провадження, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» за підстав повного виконання рішення суду, виконавчих документів.
Пунктом 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зазначено: якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. Пунктом 4.10.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, передбачено, що за заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, указаної у пункті 4.10.2 цієї Інструкції, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Пунктом 2.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5 визнані підстави для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, серед яких: заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна або звільненням з-під арешту (п. 2.1.2. Положення).
Пунктом 2.2. Положення покладено обов'язок на органи та посадові особи державної виконавчої служби, які знімають (накладають) заборони та арешти з об'єктів нерухомого майна, надсилати Реєстратору в день зняття (накладення) заборони (арешту) відповідні заяви встановленого зразка.
30.08.2010 року позивачем було отримано Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про відсутність заборон чи арештів нерухомого майна - будівлі костьолу. /а.с.16, 17/.
Як вбачається з наведеного, після винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 16.04.2007 року про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, розташоване у м. Дніпропетровську по пр. К. Маркса, 91, Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ повинен був винести: постанову про звільнення майна з-під арешту; постанову про закінчення виконавчого провадження; заяву до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна у зв'язку із звільненням його з-під арешту; після трирічного зберігання в архіві закінченого виконавчого провадження, скласти акт знищення виконавчого провадження з відміткою про характер виконання, який повинен зберігатися у номенклатурній справі. Натомість відповідач стверджує, що в підпорядкованому її відділі немає ніяких даних про відповідне виконавче провадження. Даний факт підтвердила в судовому засіданні представник відповідача та зазначила, що в зв’язку з чим вони не змогли виконати ухвалу суду про забезпечення доказів від 04 лютого 2011 року стосовно надання «акту знищення виконавчого провадження з виконання наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2001 року № ПД 19/54 про накладення арешту на двоповерхову будівлю, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, пр..Карла Маркса, буд.91 на земельній ділянці площею 2437 кв.м.». /а.с.24, 52/.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158 – 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в винесенні постанови про звільнення нерухомого майна розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр..Карла Маркса, буд.91 з під арешту на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року.
Зобов`язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року винести постанову про звільнення нерухомого майна розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.91 з під арешту.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 23лютого 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма