КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2011 № 55/186
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Маляренко А.В.
Дикунська С.Я.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача - не з’явився;
від відповідача -не з’явився;
від третьої особи-1-не з’явився;
від третьої особи-2-не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Чернігівської філії ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.10.2010
у справі № 55/186 (Ягічева Н.І. .....)
за позовом ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Чернігівської філії ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"
до Акціонерної страхової компанії "Інтертрансполіс"
третя особа позивача ОСОБА_3
третя особа відповідача ОСОБА_4
про стягнення 12884,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 р. Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерної страхової компанії „Інтертрансполіс”, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 12 884,53 грн.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведений розмір шкоди в порядку передбаченому законодавством, оскільки до матеріалів справи не надано доказів наявності свідоцтва аварійного комісару ОСОБА_5, яким складено страховий акт. З вказаним висновком погодитися не можливо, виходячи з того, що копія свідоцтва аварійного комісара надавалась суду представником позивача, крім того, позивачем було з’ясовано, що особою винною у вчиненні ДТП є ОСОБА_4 Позивач зазначає, що позовні вимоги ґрунтувалися на праві регресної вимоги.
Представники відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Крім того, представники позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленні, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 29.12.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 31.01.2011 р. про відкладення розгляду справи з відміткою про відправку документів. Неявка представників не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.
Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8148371 від 30.10.08 р. та адміністративного матеріалу № 3-25845/08 відносно ОСОБА_6, наданого Оболонським районним судом, 05.07.2008 р. в м. Києві на перехресті вул. Дніпровська – Богатирська, відбулося зіткнення автомобіля „Хюндай” д.н. НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_4 та автомобіля „Шевроле Лачетті” д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.
Згідно з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2008 р. по справі № 3-25845 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в сумі 68 грн. на користь держави.
Встановлено, що автомобіль „Хюндай” д.н. НОМЕР_1 було застраховано власником по полісу ОСЦПВВНТЗ №ВВ/3471120 в Акціонерній страховій компанії „Інтертрансполіс”.
Внаслідок вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль „Шевроле Лачетті”, в свою чергу автомобіль „Шевроле Лачетті” д.н. НОМЕР_2 був застрахований власником в Чернігівській філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” відповідно до полісу № 19 G-133371 від 29.04.2008 р.
Як передбачено в замовленні-наряді № ЗН-0010294 від 15.07.2008 р. та акті виконаних робіт № ЗА-0012324 від 30.08.2008 р. відновлюваний ремонт застрахованого транспортного засобу становить 14 184,25 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний страховий акт № 33272 від 27.08.2008 р. за яким розмір збитків складає 12 884,53 грн.
На підставі вищевказаного страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування ВАТ „Чернігів авто” на суму 12 884,53 грн. згідно полісу № 19/133371 (ОСОБА_3), що підтверджено копією платіжного доручення № 1033 від 04.09.2008 р.
В даному випадку, правовідносини сторін регулюються Законом України „Про страхування” та нормами ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як передбачено ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач стверджує, що при визначені розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту у зв’язку з пошкодженням автомобіля „Шевроле Лачетті” д.н. НОМЕР_2 посилався на страховий акт № 33272 від 27.08.2008 р., замовлення-наряд № ЗН-0010294 від 15.07.2008 р. та акт виконаних робіт № ЗА-0012324 від 30.08.2008 р.
Також необхідно зазначити, що твердження суду першої інстанції про те, що відсутні докази наявності свідоцтва (сертифікату) у аварійного комісара ОСОБА_5, спростовуються тим, що представником позивача у судовому засіданні 11.10.2010 р. надавалася копія свідоцтва аварійного комісара № 590 від 29.10.2004 р.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості визначеної суми, що підлягає стягненню з відповідача, крім того, посилається на те, що строк виплати відповідачем страхового відшкодування на підставі полісу № ВВ/3471120 на момент порушення провадження у справі не настав.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Апеляційний господарський суд на підставі вищевказаного дійшов висновку про те, що наявні підстави для задоволення позову, оскільки позивачем обґрунтовані та належним чином документально підтверджені позовні вимоги.
Позивачем як доказ, було подано замовлення-наряд № ЗН-0010294 від 15.07.2008 р. та акт виконаних робіт № ЗА-0012324 від 30.08.2008 р. за якими ВАТ „Чернігів-Авто” нарахувало ремонт автомобіля „Шевроле Лачетті” д.н. НОМЕР_2 на суму 14 184,25 грн. без урахування франшизи та зносу автомобіля. А в страховому акті № 33272 від 27.08.2008 р. позивачем було розраховано суму відшкодування, яка складає 12 884,53 грн. з врахуванням франшизи та 7,5 % зносу автомобіля.
Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки ним не було враховано надані позивачем докази, які є достатніми для підтвердження факту, розміру заподіяних збитків з вини страхувальника відповідача та обов’язку відповідача їх відшкодувати.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 103 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. по справі № 55/186 скасувати.
Позов Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” задовольнити.
Стягнути з Акціонерної страхової компанії „Інтертрансполіс” (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16, р/р 26509001126 АБ „Експрес Банк”, МФО 322959, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” (14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16, р/р 2650100016573 в ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 21390910) 12 884 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 53 коп.
Стягнути з Акціонерної страхової компанії „Інтертрансполіс” (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16, р/р 26509001126 АБ „Експрес Банк”, МФО 322959, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” (14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16, р/р 2650100016573 в ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 21390910) 128 (сто двадцять вісім) гривні 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу позовної заяви.
Стягнути з Акціонерної страхової компанії „Інтертрансполіс” (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16, р/р 26509001126 АБ „Експрес Банк”, МФО 322959, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” (14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16, р/р 2650100016573 в ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 21390910) 64 (шістдесят чотири) гривні 42 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Справу № 55/186 повернути до Господарського суду м. Києва.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Маляренко А.В.
Дикунська С.Я.
24.02.11 (відправлено)