ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5/2215.02.11

За позовом

До

Про     

Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»

1.          Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Чорноморська Інвестиційна група»

відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 25 325, 17 грн.

                                                                        Суддя  Іванова Л.Б.

Представники:

Від позивача:        не з’явився

Від відповідача-1: предст. Бартосевич Б.В. за дов. № 2990-5/14 від 24.12.2010.   

Від відповідача-2: не з’явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»суми завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 24 815, 17 грн. та стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Чорноморська Інвестиційна група»суми завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 510, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011р. порушено провадження у справі № 5/22 та призначено розгляд справи на 15.02.2011р.

           В судовому засіданні 15.02.2011 представник відповідача-1 на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України позов в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»24 815, 17 грн. визнав повністю.

В судове засідання 15.02.2011 представники позивача та відповідача-2 не з’явились з невідомих суду причин, вимог суду, викладених в ухвалі від 13.01.2011 про порушення провадження у справі № 5/22 не виконали.  

        Позивач та Відповідач-2 належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

       Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

        Повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.01.2011. свідчить про те, що відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення розгляду справи.

        На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

20.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО»(далі-позивач) та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006970-02-13-01.

Предметом страхування за даним договором виступають майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_2.), пов’язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом FAW CA 3262, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2008 р. між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алчевськтранспостачання-2007»було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу.

Відповідно до умов договору оренди, ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Алчевськтранспостачання-2007»прийняло за плату в користування транспортний засіб марки FAW, моделі CA 3252, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

26.12.2008 водію Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськтранспостачання-2007»- ОСОБА_3 було видано подорожній лист № 00478 вантажного автомобіля FAW, моделі CA 3252, реєстраційний номер НОМЕР_1.

26.12.2008 на т-подібному перехресті доріг на промисловому майданчику заводу «ВорсклаСталь»у м. Комсомольску Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення двох транспортних засобів самоскиду », державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 (на підставі договору оренди), під керуванням якого перебував ОСОБА_3 та самоскидом », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Чорноморська Інвестиційна група»та перебував під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується довідкою ВДАІ м. Комсомольська № 42 від 08.01.2009.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 п. 12.1, 1.5  Правил дорожнього руху України.

Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області  № 3-101/2009 від 27.01.2009р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.  

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль FAW CA 3262, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику вказаного автомобіля була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до звіту № 35-26/01 становить 25 325, 17 грн.

За страховим випадком –ДТП, що сталась 26.12.2008 за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 1397-02 від 27.02.2009 р. по договору страхування транспорту № 006970-02-13-01від 20.02.2008 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 25 325, 17 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 3003 від 27.02.2009р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

        Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.  

        Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований у ВАТ «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/4189629 від 19.01.2008 р.

       Договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/4189629) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.

       Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

       Таким чином, ВАТ «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»є особою, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", передбачених договором обов»язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/4189629), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідачів як осіб, відповідальних за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25 листопада 2008 року.

Згідно статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

       Згідно ст. 29 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

16.09.2009 та 21.07.2010 позивач звернувся до відповідача-1 з претензіями  № 433 та №  654/10-В про сплату страхового відшкодування у розмірі 25 325, 17  грн.

Листом № 15826-21 від 17.112009. відповідач-1 повідомив позивача про те, що розгляд претензії припинено до отримання від страхувальника документів, необхідних для вирішення питання про виплату відшкодування, після надання страхувальником необхідних документів, ВАТ «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»повернеться до розгляду претензії.  

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”  при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

        Відповідно до ч. 1 п.12.1., ст. 12 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, а межах якого відшкодовується збиток, заподіяних майну потерпілих.          

       Враховуючи, що страховим полісом № ВВ/4189629 від 19.01.2008 передбачена франшиза в сумі 510, 00 грн., то з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача-1 спричиненого збитку в сумі 24 815, 17 грн. та до відповідача-2 в сумі збитку 510, 00 грн.

       Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО»вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

        Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів.

       На підставі викладеного, та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 6, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пр. Новоперчерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) суму завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 24 815 (двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять) грн. 17 коп., 248 (двісті сорок вісім) грн. 16 коп.  - державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 25 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Чорноморська Інвестиційна група»(65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49; код ЄДРПОУ 33218265) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) суму завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп., 5 (п’ять) грн. 10 коп. –державного мита, 4 (чотири) грн. 75 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         4.  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         Л.Б.Іванова

Повний текст рішення складено 18.02.2011