ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
21.02.11 р. № 12/20-63
Суддя господарського суду Склярук О.І., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еверест”, м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк
третя особа: Виконавчий комітет у Київському районі м.Донецька, м.Донецьк
про визнання за право власності на збудовані в приміщенні літер А-1 коридор площею 4,0 кв.м., згідно технічного паспорту приміщення номер 34, банкетний зал площею 15,3 кв.м., приміщення номер 35, шкаф площею 0,4кв.м., згідно технічного паспорту приміщення номер 37, загальною площею 19,7кв.м., що знаходяться за адресою м.Донецьк-48, вул. Челюскінців, 202 а
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Еверест”, м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк третя особа: Виконавчий комітет у Київському районі м.Донецька, м.Донецьк про визнання за право власності на збудовані в приміщенні літер А-1 коридор площею 4,0 кв.м., згідно технічного паспорту приміщення номер 34, банкетний зал площею 15,3 кв.м., приміщення номер 35, шкаф площею 0,4кв.м., згідно технічного паспорту приміщення номер 37, загальною площею 19,7кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
Суд, дослідивши надані матеріали, повертає позовну заяву позивачу без розгляду з наступних підстав:
В порушення вимог п. 3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав до позовної заяви: докази про сплату державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 001-8/675 „ Про деякі питання практики засносування норм Господарського процесуального кодексу України” державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, тобто зазначена позовна вимога носить майновий характер.
Згідно зі змінами від 31.03.2005р. до ст.3 Декрета Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду державне мито сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не меньш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менш 102 грн. і не більше 25500 грн. З позовних заяв, що містять позовні вимоги немайнового характеру стягується державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85грн.
Таким чином, позивач при подачі позовної заяви повинен сплатити державне мито за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову.
До позовної заяви позивач додав доказ сплати державного мита тільки у розмірі 85 грн., чим порушені вимоги Декрету КМУ “Про державне мито”.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
З огляду на вищевикладене позовна заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ст.63, ст.86 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток (першому адресату): позовна заява з додатком всього на 69 аркушах.
Суддя Склярук О.І.