Справа № 5\2-97\2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Божок С.К. при секретарі - Грищенко К.Г., Мартинко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді Київської області за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 позовну заяву про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину житлового будинку
У квітні 2006 р. позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В судовому засіданні позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили: встановити факт прийняття ними спадщини після смерті матері ОСОБА_6., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ; поновити термін звернення до суду; визнати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_7 на ім»я ОСОБА_8 частково недійсним; визнати договір дарування будинку, укладений 11.07.2002 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 частково недійсним; визнати за ними в порядку спадкування після смерті матері право власності на 3/8 частини будинку ( по 1/8 кожному ), після смерті батька - 5/32 частини будинку за кожним , який розташований в АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивували тим, що на день смерті матері ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. спадкоємцями за законом були батько ОСОБА_7 та діти ( позивачі ); спадщину прийняли шляхом фактичного проживання в будинку батька. Батько привів Іншу жінку - ОСОБА_8, відповідачку; відносини були добрими. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. батько помер. На протязі 6 місяців з дня його смерті прийняли спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном : допомагали мачусі обробляти земельну ділянку, забрали частину врожаю. Крім цього, забрали собі речі : ОСОБА_2 - рушники, трюмо, ікони, фотокартки, столовий сервіз; ОСОБА_1 - костюм, годинник, шафу, інструмент, нагороди, фотокартки; ОСОБА_9 - ковдру, постільну білизну, металеве ліжко. До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався; домовилися, що ОСОБА_8 залишиться проживати в будинку батьків. Весною 2006 р. стало відомо, що будинок виставлений на продаж. При зверненні до ОСОБА_8 за роз»ясненнями, остання рекомендувала звернутися до нового власника ОСОБА_4 Згодом стало відомо, що 11.07.2002 р. спірний будинок подаровано ОСОБА_4 Вважають, що своєчасно , як після смерті матері так і після смерті батька прийняли спадщину.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, який одночасно представляв свої інтереси та інтереси позивача ОСОБА_9, доводи позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити, додатково пояснивши, що після смерті батька , мачуха - відповідач ОСОБА_8 залишилася проживати в спірному житловому будинку та в 1988 р. зробила заповіт на будинок на ім»я позивача ОСОБА_2 Після смерті батька вони ( позивачі ) періодично приїздили до мачухи, допомагали доглядати за належним станом будинку , обробляли земельну ділянку біля будинку. Коли в 1996 р. внаслідок стихійного лиха був пошкоджений спадковий будинок, то вони допомагали відновлювати будинок. Тільки весною 2006 р. стало відомо, що будинок виставлено на продаж і пізніше - те, що власником будинку є ОСОБА_4, якій будинок у 2002 р. був подарований мачухою ОСОБА_8. ОСОБА_8, подарувавши їх будинок ОСОБА_4, скасувала свій заповіт, який заповідала даний будинок ОСОБА_2, чим позбавила позивачів права на спадщину після смерті батьків. Просив поновити пропущений строк звернення до суду.
2
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити та підтвердила, що у 1988 р. відповідач ОСОБА_8 зробила на її ім.»я заповіт на спірний житловий будинок, але вона не відмовлялася від прийняття будинку в спадок і тому твердження відповідача ОСОБА_8 про те, що вона відмовилася від заповіту на її ім.»я є неправдивим. Чому ОСОБА_8 змінила свою думку щодо розпорядження спадковим майном їй невідомо. Весь час як до так і після смерті батька стосунки з ОСОБА_8 були доброзичливі, вони називали її « мамою «. Про те, що спірний будинок виставлений на продаж та ОСОБА_8 скасувала заповіт на її ім.»я, подарувала будинок ОСОБА_4 їй стало відомо весною 2006 р. Вважає, що ОСОБА_8 позбавила її права на спадщину після смерті батьків. Просила поновити пропущений строк зверення до суду.
Під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_8 заперечувала проти позову та показала, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вона уклала шлюб з ОСОБА_7, який мав четверо дітей. її чоловік ОСОБА_7 склав заповіт на все своє майно на її ім.»я. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Вона оформила свої спадкові права, отримавши Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Заповіт батька діти не оспарювали. Потім вона зробила заповіт на ім.»я ОСОБА_2 Після смерті батька діти - позивачі спочатку приїздили до неї, допомагали по господарству , але останні роки приїздили дуже рідко. Одного разу ОСОБА_2 їй сказала, що їздити до неї дуже далеко та тяжко і тому запропонувала, щоб вона склала заповіт на ім»я того, хто їй буде допомагати та доглядати за нею. З часом їй стало тяжко самій господарювати як за віком так і за станом здоров»я, допомагала їй в усьому ОСОБА_4 зі своєю сім»єю і тому у 2002 р. вона подарувала спірний житловий будинок ОСОБА_4 Не заперечувала, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_6. позивачі залишалися проживати у спірному будинку; після смерті батька у ІНФОРМАЦІЯ_2 р. позивачі взяли собі речі, які захотіли: рушники, ікони, трюмо, інструмент, постільну білизну. Вважала, що не позбавила позивачів спадкових справ після смерті їх батьків, оскільки ОСОБА_2 сама запропонувала заповісти все майно тому, хто за нею доглядатиме, чим відмовилася прийняти спадщину після її смерті. Підтвердила, що позивачам стало відомо про те, що будинок подарований навесні 2006 р.
12.04.2007 р. відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з»явилася. її інтереси в судовому засіданні представляла відповідач ОСОБА_4 відповідно до доручення.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечувала та показала, що після смерті у ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_8 фактично залишилася проживати сама : діти чоловіка приїздили дуже рідко до неї, не допомагали утримувати будинок в належному стані, обробляти земельну ділянку. Вона зі своєю сім»єю в усьому допомагала ОСОБА_1 У 2002 р. ОСОБА_8 склала договір дарування спірного будинку на її ім.»я , вона оформила будинок на своє ім»я, зареєструвала будинок у Вишгородському бюро технічної інвентаризації. їй було відомо, що раніше ОСОБА_8 склала заповіт на ім»я ОСОБА_2, але ОСОБА_8 розпорядилася своїм майном на власний розсуд, подарувавши цей будинок їй. Не заперечувала, що на час смерті ОСОБА_6 позивачі проживали в спірному будинку, а після смерті батька - взяли особисті речі батька, майно батьків. Вважала, що спадщину позивачі після смерті батьків не прийняли, оскільки вони своєчасно не зверталися до нотаріальної контори для оформлення своїх прав на спадкове майно, пропустили термін звернення. Підтвердила, що позивачам стало відомо про те, що будинок подарований навесні 2006 р. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_8 та позивач ОСОБА_9 в судове засідання не з»явилися, їх права та інтереси в судовому засіданні представляють представники відповідно до наданих доручень, а тому суд вважає можливим, з урахуванням думки учасників судового розгляду, слухати справу за їх відсутності.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що після смерті у ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_7 ОСОБА_8 залишилася проживати сама в спірному будинку , діти покійного чоловіка фактично не приїздили до неї після смерті батька. У 1996 р. коли на будинок впало дерево, то допомогу у відбудування будинку надавали ОСОБА_4 та сусіди: зокрема, він, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Нікого з позивачів не було при відбудові пошкодженого будинку.
Свідок ОСОБА_11 дав аналогічні покази в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивачів, відповідачів, свідків, перевіривши їх доводи доказами, суд
3
Встановив:
Предметом спору є житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Сторонами в справі є позивачі - пасинок ОСОБА_1, падчерки ОСОБА_2, ОСОБА_9 та відповідачі - мачуха ОСОБА_8, обдарована ОСОБА_4
Суд приходить до висновку про те, що правовідносини, що склалися , мають регулюватися нормами ЦК України ( в редакції 1963 р. ), оскільки на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 років діяли норми Цивільного кодексу в редакції 1963 p., договір дарування є реальним договором та вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому і не є триваючим, то на дані правовідносини не поширюються вимоги п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 р.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 p., актовий запис за № 3 від 1963 р.
Дана обставина підтверджується Свідоцтвом про смерть, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Після смерті ОСОБА_6. відкрилася спадщина за законом на спадкове майно - Уі частину житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Житловий будинок , який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 належав подружжю ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Згідно ст.. 22 КпШС України ОСОБА_6. набула права власності на Уг частину житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1
Таким чином, після смерті ОСОБА_6. відкрилася спадщина за законом на Уг частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Спадкоємцями за законом першої черги є позивачі та ОСОБА_7, чоловік.
Інших спадкоємців ні за законом ні за заповітом не має.
Ніхто з спадкоємців з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6. до нотаріальної контори не звертався .
Дана обставина підтверджується листом Вишгородської районної державної нотаріальної контори за № 236 від 22.01.2007 p., згідно якого спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_6. не заводилася . Лист знаходиться в матеріалах справи.
Позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6. шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном: на час відкриття спадщини постійно проживали в даному будинку, були прописані в ньому ; обробляли земельну ділянку, здійснювали належний догляд за будинком, користувалися після смерті ОСОБА_6. предмети домашнього вжитку, особистими речами, які належали померлій.
Факт прийняття спадщини позивачами після смерті ОСОБА_6. підтверджується довідкою виконавчого комітету Гаврилівської сільської ради за № 38 від 20.03.2007 p. , згідно якої по по-господарській книзі за 1961-1963 роки в господарстві № 213 значиться : голова двору - ОСОБА_7 та члени сім»ї - позивачі.
Згідно із статтями 529,549, 548 ЦК України ( в редакції 1963 р.) має бути встановлено факт прийняття спадщини позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_6. та визнано за позивачами право власності на спадкове майно за законом на 3/8 частини (по 1/8 частині за кожним ) житлового будинку АДРЕСА_1. Позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно актового запису за № 17 від 1987 р. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р.
Дана обставина підтверджується Свідоцтвом про смерть , копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина за заповітом на 5/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
4
Спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_8, яка своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. 17.08.1988 р. відповідач ОСОБА_8 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Ніхто із позивачів з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори не звертався.
Дані обставини підтверджуються спадковою справою після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_7, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Заповідач може розпорядитися як своїм майном, яке належить йому на момент складання заповіту так і майном, право на яке у заповідача може виникнути в майбутньому (до часу відкриття спадщини).
На день смерті ОСОБА_7 останньому належало 5/8 частини спірного житлового будинку, а 3/8 частини житлового будинку - позивачам. Тобто, померлий ОСОБА_7 мав право здійснити заповіт тільки на 5/8 частини спірного житлового будинку.
Суд приходить до висновку про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 17.08.1988 Вишгородською державною нотаріальною конторою після померлого ОСОБА_7 на ім.»я ОСОБА_8 за № 1-2519 необхідно визнати частково недійсним - в частині 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
11 липня 2002 р. укладено договір дарування , згідно якого відповідач ОСОБА_8 подарувала, а відповідач ОСОБА_4 прийняла в дар житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1
Дана обставина підтверджується договором дарування від 11.07.2002 p. , посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано за № 4896; копія договору знаходиться в матеріалах справи.
Дана обставина в судовому засіданні не заперечувалася і відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_4
Договір дарування складений у письмовій формі, нотаріально завірений.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Вишгородською державною нотаріальною конторою 17.08.1988 р. за № 1-2519 є частково недісним ( в частині 3/8 частини житлового будинку ), то дарителю ОСОБА_8 належало 5/8 частин житлового будинку, які вона мала право подарувати, а ОСОБА_4 прийняти в дар. Таким чином, договір дарування від 11.07.2002 р. за № 4896 необхідно визнати частково недійсним - в частині 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
За відповідачем ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на 5/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного позивачами строків звернення до суду про визнання договору дарування від 11.07.2002 спірного житлового будинку частково недійсним, суд бере до ваги, що позивачам стало відомо про існування договору дарування житлового будинку весною 2006 р. і ця обставина не заперучувалася в судовому засіданні відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Таким чином, суд визнає причину пропуску строку позовної давності поважною і вважає, що необхідно поновити строки позовної давності позивачам.
Суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачів про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 р. батька ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, оскільки на час відкриття спадщини вони не вступили в управління та володіння спадковим майном ( на час відкриття спадщини після смерті батька в спадковому будинку не проживали та не були прописані ), з заявою про прийняття спадщини після смерті батька до державної нотаріальної контори не
5
зверталися, заповіт, виданий батьком ОСОБА_7 на ім.»я ОСОБА_8 не оскаржували. Зазначені обставини не заперечувалися і позивачами в судовому засіданні.
Позивачі просять визнати за ними в порядку спадкування після смерті батька право власності на 5/32 частини житлового будинку за кожним, який розташований в АДРЕСА_1. Суд вважає, що позовні вимоги і в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги є похідними від позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини після смерті батька, а оскільки суд прийшов до висновку про те, що позивачі не прийняли спадщину після смерті батька, то і позовні вимоги про визнання за ними в порядку спадкування після смерті батька право власності на 5\32 частин житлового будинку за кожним не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вищезазначеної статті позивачі не довели у судовому засіданні факт прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_7 та те, що вони набули в порядку спадкування після смерті батька право власності на 5/32 житлового будинку за кожним . Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215, 256 ЦПК України , статтями 527, 549,71, 80 ЦК України (в редакції ІНФОРМАЦІЯ_1 p.), суд
вирішив :
Поновити строки позовної давності.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 після смерті їх матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Визнати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого Вишгородською державною нотаріальною конторою 17.08.1988 р. за № 1-2519, частково недійсним .
Визнати Договір дарування , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13, Вишгородського нотаріального округу Київської області 11.07.2002 р. за № 4896 частково недійсним.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_9 право власності на спадкове майно за законом на 3/8 частини (по 1/8 частині за кожним ) житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 5/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вишгородський районний суд Київської області.