Справа №5/2-277/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня  2007 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Божок С.К.

при секретарі - Мартинко Ю.М., Грищенко К.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в м.Вишгороді   за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 03.05.2005 р. вона перебувала на території малого приватного підприємства « Діо» у зв»язку з працевлаштуванням, де до неї підбігла службова собака, яка охороняє дане підприємство, та покусала за ліву ногу. В рузальтаті укусу собаки їй заподіяні множинні рани лівої голені, інші тілесні ушкодження та пошкоджено кросівки. Вона вимушена була звертатися за медичною допомогою до Димерської районної лікарні, нести затрати на лікування. Окрім матеріальної шкоди, заподіяна і моральна шкода, у розмірі 5 тисяч гривень, яка полягає у психотравматичних факторах, що спричинили негативні емоції і переживання , призвели до погіршення стану здоров»я та необхідності лікуватися, вплинули на життєві плани та ділові стосунки.

В судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримала, доповнила свої позовні вимоги : просила стягнути вартість пошкоджених брюк у розмірі 250 грн., витрати на ліки у розмірі 47 грн., судові витрати та збільшила розмір моральної шкоди до 10 тисяч гривень, стверджуючи, що укуси собаки завдали фізичної, моральної травми, спричинили душевні страждання , вона перебуває на обліку у лікаря психіатра, потребує лікування, порушені всі життєві стосунки, нормальний рівень життя, життєві плани.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, директор підприємства, заперечував проти позову та пояснив, що підприємство « ДІО» є приватним підприємством, собака здійснювала охорону даного підприємства, бігала по цепу, собака «знала» всіх працівників цеху і ніколи не було випадків нападання на працівників. Особисто він та заступник завжди попереджали людей, які приходили на підприємство, що собака можу вкусити. 03.05.2005 р. позивачка прийшла на підприємство працевлаштовуватися, оскільки він був відсутній, то заступник запропонував позивачці посидіти в садочку та почекати директора. При цьому, заступник попередив, що є собака може вкусити.Коли він приїхав на підприємство близько 12 - ІЗ год . 03.05.2005 р., то йому було повідомлено, що собака покусала людину . Неділі через дві позивачка знову приходила на підприємство та хотіла працевлаштуватися, а потім відмовилася. Станом на 03.05.2005 р.він не перебував у виробничих, трудових стосунках з позивачем. Вважає, що позов є безпідставним і просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_3, який працює на підприємстві водієм, підтвердив, що 03.05.2005 р. позивачка приходила на підприємство працевлаштуватися, їй запропонували зачекати директора, посидівши на лавці, де зазвичай працівники відпочивали. Заступник попередив, щоб вона не ходила по території, оскільки на підприємстві є зла собака, яка прив»язана, але бігає по натянутому дроту. Позивачка вперше 03.05.2005 р. прийшла на підприємство. При вході на територію підприємства не має таблички з повідомленням, що на території підприємства є зла собака, на території підприємства теж таких талибличок не має, вольєра для собаки не ма, намордника собака не має, собака була привмязана, але вільно бігала по натяному дроту по периметру, який був натянутий по середині території підприємства.

Свідок ОСОБА_4 показав в судовому засіданні, що 03.05.2005 р. позивач прийшла працевлаштувати на підприємство « Діо», а оскільки директора не було на місця, то він запропонував їй почекати директора, запропонувавши посидіти на лавці, де працівники завжди відпочивають, попередивши, що є злий собака ,який прив»язаний, показав будку собаки. З підприємства від»їзджав, а коли повернувся, то повідомили, що позивачку покусала собака. Попереджувальних табличок щодо собаки не має ні при вході на територію підприємства, ні на території підприємства, вольєвара для собаки не має, собака була без намордника, собака була прив»язана на цепу довжина якого становила 1,5 - 2 м , але вільно бігала по вмонтованому цепу по периметру довжиною 20 м .

Свідок ОСОБА_5, чоловік позивачки, підтвердив, що 03.05.2005 р. його дружина пішла працевлаштовуватися на підприємство « Діо», де і він працював. Перед обідом приїхав син та повідомив, що дружину покусала на території підприємства собака. Він спільно з сусідкою ОСОБА_6 поїхали власним автомобілем на підприємство та забрали дружину. Дружина були в пригніченому стані, нервувала, плакала : лежала в крові, штани по коліна порвані, ліва нога перев»язана, кросівки порвані. Відвезли до Димерської лікарні, де була надана медична допомога. Він не був свідком даної пригоди. Підтвердив, що попереджувальних табличок щодо осбаки ні при вході ні на території підприємства не має, собака вольєра не мала, бігала без намордника, була прив»язана, але бігала по закріпленому дроту.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 03.05.2005 р. чоловік позивачки прийшов та повідомив, що його дружину покусала собака, вони поїхали автомобілем на підприємство, забрали позивачку, відвезли до Димерської лікарні щоб надали їй медичну допомогу. Позивачка нервувала, плакала, джинси були порвані, кросівки, ліва нога перев»язана. Пізніше вона заходила до позивачкидо стан її був пригнічений , вона морально страждала.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідка перевіривши їх доводи доказами, суд

Встановив:

03.05.2005 р. на території малого приватного підприємства   « Діо « , яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 сталася пригода, внаслідок якої собака малого приватного підприємства « Діо» укусила позивачку за нижні кінцівки, при цьому пошкодивши кросівки та джинсові штани.

Дана обставина не заперевалася в судовому засіданні і представником відповідача. Дана обставина підтверджується показами свідків.

Внаслідок укусу собаки позивачка отримала багаточисленні укушені рани лівої голені, укушені рани правої голені в середній її треті.

Дана обставина підтверджується довідкою за № 417 від 17.05.2005 p. , яка видана Димерською районною лікарнею, та Актом судово-медичного дослідження за № 45 від 27.05.2005 p., які знаходяться в матеріалах справи.

Факт належності собаки малому приватному підприємству « Діо» не заперечувався в судовому засіданні і представником відповідача.

Мали приватне підприємство « Діо» порушило п.2 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР , згідно якого підприємства, установи , організації і громадяни- власники собак і хижих тварин зобов»язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов»язкового забезпечення безпеки людей.

В порушення вимог зазначених Правил, відповідачем були порушені правила утримування собаки : собака на території малого приватного підприємства « Діо» утримувалася без вольєра , без намордника, ні при вході на територію підприємства , ні на території підприємства відсутні попереджувальні таблички про наявність собаки, собака перебувала на прив»язі, але при цьому вільно пересувалася  по території підприємства за рахунок вмонтованого в землю дроту довжиною приблизно 20 м .

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок укусів собаки позивачу були пошкоджені кросівки вартістю 299 грн., джинсові брюки вартістю 250 грн. Вартість пошкоджений речей підтверджується товарними чеками, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем понесені матеріальні витрати, пов»язані з придбанням медичних препаратів у розмірі 28 грн. 96 коп., дані витрати документально підтверджені фіскальними чеками , витрати у розмірі 18 грн. 04 коп. позивачем документально не підтверджені в судовому засіданні.

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню.

В супереч вимогам ч. 2 ст. 1166 ЦК України представником відповідача не доведено в судовому засіданні , що шкода завдана не з вини підприємства.

Позивач просить стягнути з відповідача і моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.

Суд приходить до висновку , що позивачу заподіяна і моральна шкода. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності та справедливості, та приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода в розмірі 300 гривень, а не десяти тисяч, як стверджує її представник. Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати : судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7 грн. 50 коп., судовий збір за моральну шкоду у розмірі 8 грн. 50 коп. грн.

Керуючись ст. ст. 3,10, 11, 60, 88, 208, 212, 213, 215 ЦПК України , ст.ст. 23,1167,1168,1166 ЦК України , суд

Вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства « Діо» на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду за пошкоджені : кросівки у розмірі 299 грн, за джинсові штани - 250 грн., витрати на ліки 28 грн. 96 коп., судові витрати : судовий збір у розмірі 51 грн., судовий збір на моральну шкоду у розмірі 8 грн.50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 7 грн. 50 коп., моральну шкоду - 300 грн., а всього стягнути 944 грн. 96 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вишгородський районний суд Київської області.