Справа № 22ц-2701/2006 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 21 суддя Дадим Ю.М.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоус A.M.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м.Павлограді та ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
Встановив :
У липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати за моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання та втратою 50% професійної працездатності і встановленням 3-групи інвалідності згідно з висновком МСЕК від 18 грудня 2003 року. У зв'язку з цим просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Павлограді моральну шкоду у сумі 70000,00 грн. (а.с.2-3).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Павлограді стягнуто страхову виплату за моральну шкоду у сумі 22000,00 грн., в решті в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено (а.с.31-32}.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду в частині розміру стягнення моральної шкоди змінити, стягнути на його користь 70000,00 грн., оскільки суд, на його погляд, не врахував, що він практично повністю втратив працездатність, не має можливості не тільки працювати, а й виконувати домашню роботу, дуже багато часу витрачає на лікування, постійно відчуває стан депресії та стресу (а.с.34-35).
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Павлограді просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки судом не враховано, що: відсутній медичний висновок про наявність факту моральної шкоди, на 2006 рік відповідно до вимог ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" для виплати моральної шкоди немає правових підстав (а.с. 37-38),.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1. є необгрунтованною і не підлягає задоволенню, а скаргу Фонду слід задоволити частково, з наступних підстав.
Постановлюючи рішення про задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої- інстанції обгрунтованно дійшов висновку, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачу слід виплатити моральну шкоду відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності".
2
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно зі ст.ст.21,28 вказаного закону грошова сума за моральну шкоду провадиться за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Як вбачається зі справи, згідно з актом розслідування від 20 жовтня 2003 року позивачу внаслідок професійного захворювання при огляді МСЕК від 18 грудня 2003 року первинно встановлено втрату 50% професійної працездатності і 3-групу інвалідності (а.с.4-5,16).
Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, підтверджується матеріалами справи.
Тому необхідності у додатковому медичному висновку щодо наявності факту моральної шкоди немає.
Посилання відповідача на зипинення на 2006 рік дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди виникли до 2006 року.
Тому доводи апеляційної скарги Фонду щодо необґрунтованості стягнення моральної шкоди є безпідставними.
Разом з тим, відповідно до ст.ст.34 вищевказаного закону відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат.
Таким чином, відповідно до закону страхова виплата за моральну шкоду провадиться у зв'язку саме з фактом пошкодження здоров'я потерпілого при виконанні ним трудових обов'язків; страхову виплату за моральну шкоду у зв'язку з подальшим погіршенням здоров'я потерпілого закон не передбачає.
Фондом на користь позивача здійснено одноразову страхову виплату і здійснюються щомісячні страхові виплати.
На Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладенні обов'язки по фінансуванню витрат на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Вказані обставини враховні судом при ухваленні судового рішення.
Тому доводи апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції не можуть бути прийняті до уваги.
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам по справі і постановив законне і обгрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Порушень матеріального та процесуального права при ухваленні рішення судом не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в М.Павлограді - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: