ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.                                                            Справа № 5023/216/11

вх. № 216/11

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився 

 відповідача - Машкіна Л.О.( довіреність ВРД № 686599 від 05.01.2011р. )

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки", м. Запоріжжя  

до  Публічного акціонерного  товариства "УкрСиббанк", м. Харків  

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки" звернувся  до господарського суду  з позовною заявою, в якій просить  суд   визнати  недійсним кредитний  договір  №11356661000 від 06.06.2008року, укладений  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки" та Акціонерним комерційним   інноваційним банком "УкрСиббанк".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається  на те, що  зборами  засновників Товариства  з  обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки"  не обговорювалося  та  не  приймалося  рішення  про можливий  розмір  відсотків  за кредитним  договором  №11356661000 від 06.06.2008року, тобто його істотну умову.

Ухвалою  господарського суду  від 12.01.2011року  порушено провадження у справі № 216/11, розгляд справи  призначено  на 24.01.2011року.

Ухвалою  господарського суду  Харківської області від  24.01.2011 року в зв'язку з  неявкою представників сторін, розгляд справи   відкладено  на 14.02.2011 року.

Представник позивача  в  судове  засідання 14.02.2011 року  не з'явився, про  причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення  поштового відправлення, яке повернуто  на адресу господарського суду Харківської області  21.01.2011 року.

Відповідач в судовому  засіданні 14.02.2011 року  заперечує проти  заявлених позовних вимог, за вх.№3286 від 07.02.2011 року,  надав заперечення  на позовну  заяву, в якому зазначає про те, що   на момент вчинення  правочину  були узгоджені  всі істотні  умови  правочину, та були відсутні  перешкоди  для  його укладення. Також представником відповідача в судовому засіданні 14.02.2010року  було  надано  належним чином    засвідчену копію Статуту Публічного   Акціонерного  Товариства "Укрсиббанк" затвердженого Загальними зборами акціонерів АКІБ "Укрсиббанк" (Рішення загальних  зборів від 27.10.2009 року), з якого  вбачається, що Публічне Акціонерне Товариство "Укрсиббанк" є правонаступником комерційного  інноваційного банку "Харківінкомбанк", заснованого 04.05.1990року зборами засновників, зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня 1990 року і  перереєстрованого  у Національному  Банку  України 28 жовтня 1991 року. Згідно  з рішенням  Установчої конференції 21 жовтня 1991 року (протокол №4)  комерційний  інноваційний банк "Харківінкомбанк" перереєстровано у Закрите акціонерне товариство. Згідно  з  рішенням Загальних  зборів  акціонерів  від 18 червня 1992 року (протокол №2) було змінено найменування банку на Акціонерний  комерційний  інноваційний  банк "Укрсиббанк". Рішенням Загальних  зборів  акціонерів  25 серпня 1993 року (протокол №4) змінено  організаційну форму  банку  на Відкрите акціонерне  товариство. Рішенням Загальних  Зборів Акціонерів від 27 жовтня 2009 року Акціонерний  комерційний банк "Укрсиббанк", у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на Публічне Акціонерне Товариство "Укрсиббанк", яке виступає правонаступником прав та обов'язків Акціонерного  комерційного  інноваційного банку "Укрсиббанк". Зміна найменування юридичної особи Публічного Акціонерного Товариства "Укрсиббанк" підтверджується також, свідоцтвом про державну  реєстрацію  від 18.12.2009 року.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в  рішенні  або  ухвалі. Усі  дії,  вчинені в  процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Зважаючи на викладене, суд вважає необхідним здійснити заміну сторони її правонаступником: Акціонерний  комерційний  інноваційний банк "Укрсиббанк -Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк".

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені  п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши  матеріали справи, вислухавши  пояснення  представника  відповідача, перевіривши  наявні в  матеріалах справи документи на предмет їх юридичної  оцінки, дослідивши докази  у їх сукупності, судом встановлено  наступне.

06 червня 2008 року  між позивачем  та відповідачем укладено  кредитний  договір №11356661000.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати грошові кошти  (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов п.1.1. договору, сторонами  передбачено, що Банк зобов'язується  надавати позичальнику, а позичальник  зобов'язується  прийняти,  належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі  поновлювальної  кредитної лінії  в національній валюті  України  в сумі ліміту  кредитної лінії, що дорівнює 900 000,0 (дев'ятсот  тисяч гривен 00 коп.), у порядку і на умовах визначених  цим договором. Сторони дійшли  згоди, що заборгованість  по цьому  договору  не може перевищувати  900 000,0 грн. (Дев'ятсот тисяч гривен 00 коп).

Відповідно до п.1.2.1 договору встановлено, що надання кредиту  здійснюється  у  наступний  термін: з 06 червня 2008 року по 05 червня 2009 року.

В п.1.3.1 кредитного договору сторони передбачили, що за користування  кредитними коштами за цим  договором  встановлюється  процентна ставка  в розмірі 19,1% відсотків річних, якщо не встановлена інша ставка згідно цього договору.

Додатковою угодою від 06.05.2009 року до кредитного договору №11356661000 від 06.06.2008 року  сторони  змінили та виклали п.1.1.спірного договору  у новій редакції та встановили, зокрема, що розмір  кредиту  та валюта кредиту складає 899 887,55грн. Крім  того  сторони  змінили  п.1.2.1 та п.1.3.1. кредитного договору  та виклали  в  наступній редакції «Надання кредиту  здійснюється  у наступний  термін: з 06 червня 2008 року по 04 червня 2010року», процентна ставка – 25,0% процентів річних.

Укладення додаткової угоди  було вирішено  на загальних  зборах Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” та оформлене протоколом № 2 від 22.04.2009 року.

Надаючи  правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить  до висновку про відсутність правових підстав  для задоволення позовних  вимог, виходячи з  наступного.

Як вбачається з  матеріалів позовної заяви, позивач  зазначає, що зборами  засновників не обговорювалось  та  не  приймалось  рішення  про можливий  розмір відсотків  за кредитним  договором, тобто його істотну умову,  а також сам текст  кредитного договору  не затверджувався зборами засновників.

Згідно протоколу  зборів учасників Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” №13 від 02.06.2008 року, на якому  були  присутні учасники - Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” – ОСОБА_1, який володіє 50% статутного капіталу, ОСОБА_2, яки володіє 25% статутного капіталу, ОСОБА_3, який володіє 25% статутного капіталу, що в сукупності  володіють 100% статутного капіталу, прийнято рішення  про відкриття кредитної лінії  в  Публічному акціонерному  банку «Укрсиббанк»  в сумі 900 000,0грн. строком  на дванадцять місяців для поповнення обігових коштів  і фінансування  поточної діяльності та про укладання кредитного договору. На підписання  кредитного договору  та  договору застави доручено  директору Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової техніки” – ОСОБА_1, який також був  присутній на зборах учасників товариства.

Згідно ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична  особа  набуває  цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч.1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Пунктом 7.1. Статуту (затвердженого загальними зборами учасників Товариства  з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки” протокол №12 від 07.12.2007 року) встановлено, що Вищим органом Товариства є Збори Учасників, далі «Збори». Вони складаються з Учасників, або призначених ними представників. Учасник має право передати свої повноваження у Зборах своєму представнику лише у письмовій формі.

Представники  Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в  будь-який час замінити свого представника у Зборах, за умови, що про це буде повідомлено  інших часників. Учасники володіють кількістю голів у Зборах пропорційно розміру їх частки в Статутному капіталі.

Збори обирають голову загальних зборів учасників Товариства, в подальшому Голова Товариства. Збори Учасників повноважні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, в тому числі передавати частину своїх повноважень Директору Товариства.

Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 80 відсотками голосів.

Всі  рішення  на загальних  зборах  учасників приймаються  більшістю, що дорівнює  80 відсоткам голосів Учасників.

Пункт 7.7. Статуту містить  перелік питань, які відносяться  до виключної та загальної компетенції зборів, в тому числі, надання  попередньої згоди на укладення  товариством кредитних  угод, отримання  та  надання  позик, видачу   та отримання векселів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно  з вимогами ч.2 ,ч.3  ст.92 ЦК України  передбачено, що у випадках,  встановлених  законом, юридична  особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих  документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в  інтересах  юридичної  особи,  добросовісно  і  розумно  та   не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами, обмеження повноважень щодо представництва  юридичної  особи  не  має  юридичної  сили,   крім випадків,  коли юридична особа доведе,  що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона  повинна  довести  ті обставини  на які вона посилається   як  на підставу своїх  вимог  та  заперечень.

Господарський суд приймає тільки  ті  докази, які  мають  значення  для справи. Обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні  бути підтверджені  певними  засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими  засобами  доказування.

Як вбачається з  матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” 02.06.2008 року  за вих.№32  звернувся  до  Публічного акціонерного  банку «Укрсиббанк»   із заявою  надати  поновлювальну кредитну  лінію  в розмірі 900 000,0грн.  строком  на дванадцять  місяців  для поповнення  обігових  коштів  на фінансування  поточної діяльності  під 19,1%. Отримавши  згоду банку,  позивач  вніс  питання  про отримання  кредитних коштів  на умовах   зазначених в заяві  до порядку  денного зборів учасників Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки”, що і було погоджено позивачем, та має відображення  в протоколі  загальних зборів №13 від 02.06.2008 року.

В матеріалах справи відсутні зауваження на протокол зборів учасників товариства №13 від 02.06.2008 року, вищезазначений протокол закріплений  підписами голови зборів, секретарем  зборів та учасниками самого товариства, тобто факт підписання  протоколу зборів учасників товариства  свідчить  про згоду  всіх учасників товариства з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” на укладення  кредитного договору та  отримання кредитних коштів.

Від  імені товариства з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки”  кредитний  договір №11356661000 від 06.06.2008року  підписано  директором ОСОБА_1, повноваження  якому  надані  на підписання  цього кредитного договору  Протоколом зборів  учасників від  02.06.2008 року №13.

В  матеріалах справи  містяться  докази виконання умов кредитного  договору №11356661000 від 06.06.2008року., а саме: надання позивачеві кредиту в сумі 900000,0грн. в період з 19.06.2008року  по 09.07.2008 року.

Згідно ст.627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання  позивача на те, що  зборами  засновників не  затверджувався текст  кредитного договору, розмір відсотків та зміни  внесені  сторонами  до кредитного договору, є безпідставними, оскільки  позивач вільно, на свій розсуд визначивши умови кредитного договору, уклав кредитний договір №1135661000 від 06.06.2008року, що було погоджено позивачем, та має відображення  в протоколі  загальних зборів учасників товариства з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки” №13 від 02.06.2008 року. Крім  того, укладення  додаткової угоди від 06.05.2009 року, якою сторони змінили  термін погашення кредиту та збільшили   розмір  процентної ставки, також було  вирішено  на загальних зборах позивача, що підтверджується протоколом зборів учасників товариства з  обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової  техніки”№2 від 22.04.2009 року.

Зважаючи на вищевикладене, зміст кредитного договору становлять умови, які визначені на розсуд сторін і погоджені сторонами належним чином, тому відсутні правові підстави щодо визнання недійсним кредитного договору №11356661000 від 06.06.2008року, що укладений  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод побутової техніки" та ПАТ "УкрСиббанк". За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,0 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.92, 202, 203, 204, 215, 626, 629,  1048, Цивільного кодексу України,  статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст.25, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-     

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну сторони її правонаступником: Акціонерний  комерційний  інноваційний банк "Укрсиббанк - Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк", на підставі ст.25 Господарського Процесуального Кодексу України .

В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                 

Повне рішення  складено 18.02.2011 року.