Справа № 22-ц-850                                                  Головуючий у 1 інстанції Супрун Г.Б.

Категорія 28                                                                                         Доповідач Лащенко В.Д.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до редакції газети „Київські обрії", ОСОБА_2про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування відомостей, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до редакції газети „Київські обрії", ОСОБА_2, яка є її редактором, в якому посилається на те, що у випусках газети були опубліковані відомості, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Так, в газеті від №3 від 21-23 березня 2006р. в статті „А король то голий" про кандидата в мери і собачу будку" були викладені неправдиві відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. Також в газетах „Київські обрії" від 05.04.2006р. №5 в статті „Дорогі земляки", від 25.05.2006р., №6 в статті „Метод здобути голоси виборців - брехня". „ОСОБА_3+ ОСОБА_4+ОСОБА_5", 01.06.2006p.J4k7 в статті" Карти, деньги, два ствола", „Життя після виборів" викладені матеріали, які у негативній формі розповсюджуються завідомо неправдиві відомості проОСОБА_1, що підриває його ділову репутацію, честь та гідність, також впливає на його імідж. Тому просив зобов'язати ОСОБА_2 і редакцію газети „Київські обрії" спростувати відомості в усіх зазначених статтях під рубрикою „Спростування", публічно вибачитись передОСОБА_1, відшкодувати немайнову шкоду, стягнувши з кожного по п"ять тисяч гривень, які перерахувати на користь дитячого будинку „Любисток" та Броварській центральній районній лікарні, стягнути на його користь судові витрати.

В подальшому доповнив позов і просив спростувати також відомості, які викладені в газеті „Київські обрії" від 08.06.2006р.( спецвипуск) в статті „Дволикий ОСОБА_6 або дещо про подвійні стандарти кандидата в міські голови", від 10.06.2006р. №8 - в статті „Знову вибори" і „Докумети свідчать", від 13.06.2006р. ( спецвипуск)в статті Брехня в квадраті" , оскільки вони також аналогічно до інших статей ображають позивача, що негативно впливає на його честь, гідність, ділову репутацію, а також поширення інформації негативного змісту впливають на свідомість громадян. Наприклад, такі висловлювання в статтях як" сам же генеральний директор (ОСОБА_1.) не вміє грамотно

2

написати декілька слів( мені випало вичитувати його звернення до читачів „Обнови"- з великою кількістю помилок, на рівні шестикласника), „ Тобто, за великі гроші, з певною метою( в даному випадку йдеться про те, що кримінальний клан вірних кучмівців хоче мати контроль над біля столичним містом, створюється міфічний образ претендента на високу посаду, який нічого спільного не має з реальною особою. Цей міфічний персонаж як кукла-маріонетка робить все, що йому наказують патрони" „Команда ОСОБА_1 робить все можливе, щоб залякати їх і щоб ті не могли й слова ніде наперекір сказати", "На жаль ОСОБА_1за своїми здібностями пішов не далі свого батька водія..." Адже з такою командою ОСОБА_1. попросту і з місця не можна зрушити не те, що якісь кроки зробити" та інше.

Просив зобов"язати відповідачів шляхом публікації на тій самій смузі газети і тим самим шрифтом спростувати зазначені відомості, а також публічно і письмово вибачитися перед ним.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 29 грудня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в позові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що зазначені позивачем публікації в газеті „Київські обрії" були розміщені в період передвиборчого процесу і висвітлювали його як одного з кандидатів на посаду міського голови. В зазначених статтях дійсно міститься критична оцінка певних фактів, а також думки і судження стосовно позивача та його можливої діяльності в якості міського голови в разі перемоги на виборах.

Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

В судовому засіданні було встановлено, що наведені в статтях критичні висловлювання містять в собі оціночні судження, достовірність яких доведенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував при розгляді справи положення Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини,

Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання державної влади і незалежно від кордонів.

Крім того судова практика Європейського Суду з прав людини базується на тому, що на пресу не лише покладено обов'язок поширювати інформацію та ідеї, а журналістська свобода передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних. При дотриманні умов параграфу 2 статті 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на „інформацію" та „ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає „демократичного суспільства".

В постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від

3

31 березня 1995 року, із змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5, звернута увага судів на те, що ст. 17 Закону „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено певні особливості їх відповідальності за заподіяну моральну шкоду.

При вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних осіб (наприклад, зареєстрований кандидат у депутати) чи посадових осіб до засобів масової інформації судам слід мати на увазі, що за змістом ч. 4 ст. 17 зазначеного Закону з'ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації.

Під злим умислом журналіста чи засобу масової інформації необхідно розуміти такі їх дії, коли вони перед поширенням інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність) або неправомірність інших дій.

Під час розгляду справи не було встановлено злого умислу відповідача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи не можуть бути враховані, оскільки критична оцінка певних фактів, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог позивача.

Не підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.