АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1144 Головуючий у 1 інстанції:
2007 р. Кучеренко В.В.
Судця-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів : Бабак A.M.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «26» січня 2007 року по справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В позові зазначав, що внаслідок ДТП, яке сталося 31 березня 2005 року з вини відповідача, який керував автомобілем ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1, пошкоджено автомобіль М-412, д/н НОМЕР_2, що належить позивачу на праві власності.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути завдану матеріальну шкоду у сумі 1648,39 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 гри. -
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «26» січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1498,39 грн., моральної шкоди - 1500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті авто товарознавчого дослідження в розмірі 150 грн. та 59,80 грн. судові витрати.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення та ухваленням нового про залишення позову без задоволення, ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Районний суд ухвалюючи рішення послався на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення відповідно якої 28.04.2005 року ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності по ст. 122-2 ч.1 КоАП України, тобто він притягнутий до відповідальності за те, що залишив місце дорожньо - транспортної пригоди, а не за скоєння самої пригоди.
Окрім того в матеріалах справи (а.с. 90-93) є висновок експерта відповідно якого дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, а дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.4 вказаних правил. Невиконання водієм ОСОБА_1. п 12.3 Правил, а також невиконання водіємОСОБА_2 п. 10.1 Правил знаходяться в причинному зв'язку з подією вказаної дорожньо - транспортної пригоди.
На зазначені обставини районний суд увагу не звернув.
В своєму рішенні суд послався на п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року зі змінами, внесеними постановами Пленуму №7 від 08.07.1994 року та №11 від 30.09.1994 року в якому дається поняття хто є володільцем джерела підвищеної небезпеки. При цьому суд не звернув увагу на пункт 3 вказаної постанови де сказано, що при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Тобто судом першої інстанції не встановлена ступень вини позивача та відповідача в скоєні ДТП.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
3
В описовій частині рішення суду вказано, що позов підлягає задоволенню частково, але в якій частині суд не вказав. Якщо позов задоволено частково, то в якій частині відмовлено також не зрозуміло.
Окрім того в описовій частині рішення вказано, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування морального збитку підлягають повному задоволенню, але суд стягнув з відповідача на користь позивача меншу суму ніж вказана в позовній заяві.
Суд першої інстанції не встановив які деталі підлягають заміні на автомобілі позивача, та не вирішив питання про їх передачу стороні по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 311,314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «26» січня 2007 року по цій справі скасувати, справу повернути до суду на новий розгляд в іншому складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.