Справа № 1-19/11

ВИРОК  

іменем України

24 лютого 2011 року                                                                                                  м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі

                              головуючого судді                               Постола В.С.

                              при секретарі                                        Бондар О.В.

                              за участю прокурора                        Данілейка Ю.В.          

                              адвоката                                        ОСОБА_1

                              законного представника

неповнолітнього підсудного                    ОСОБА_2

потерпілих                                         ОСОБА_3

                                                            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Генічеськ Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 12.12.2009 року біля 20.00 год, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, разом з з невстановленою досудовим слідством особою, з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи організовано та спільно, використовуючи засоби маскування, зайшов до магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, де невстановлена слідством особа (матеріали у відношенні якого виділені в окреме провадження) відкрито заволоділа грошима з каси магазину в сумі 380 грн., а         ОСОБА_5 став утримувати продавця ОСОБА_4, тим самим забезпечив можливість скритися невстановленій особі з викраденими грошима, після чого також скрився з місця події, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_5 вину не визнав і показав, що 12.12.2009 р. ввечері він поїхав до бабусі. Біля магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2, він зустрів знайомого, ім'я якого не знає, та зупинився з ним поговорити. Після чого залишив мопед біля забору сусіднього з магазином будинку, а сам разом з цим знайомим пішов в напрямку школи № 4 в туалет в темний куток, на відстані 20-25 м. від мопеда. Коли повернувся, то мопеда там вже не було. А біля магазину стояли люди, які, побачивши його, стали казати, що це він скоїв пограбування магазину.

Незважаючи, що ОСОБА_5 вину не визнав, його вина у вчиненні злочину повністю доведена в ході досудового слідства і підтверджується зібраними у справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він є власником магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2. 12.12.2009 року до нього додому прибігла продавець його магазину ОСОБА_6 та повідомила, що магазин грабують. Коли він прийшов до магазину, то грабіжників там вже не було, а неподалік у кущах лежав мопед, який він забрав та закотив до себе на подвір’я. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_5, який шукав мопед. ОСОБА_6 впізнала у ньому одного з грабіжників. Коли почали збиратися люди та він довідався, що викликали міліцію, то ОСОБА_5 почав тікати. Наздогнати вони його не змогли. Злочином йому завдано матеріальні збитки у розмірі 380 грн., просить їх відшкодувати.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює продавцем магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2. Крім неї в магазині продавцем працює ОСОБА_6  12.12.2009 року близько 20.00 год. вони знаходилися в приміщені магазина, коли увійшли два хлопця і прямували до прилавку ліворуч, де знаходиться каса. У одного була на обличчі маска, у іншого чи платок чи шарф. Один з хлопців двома руками схопив гроші з каси, вона його вхопила за руку, але він вирвався і почав тікати. З іншого хлопця їй вдалося зірвати маску і вона побачила його обличчя, це був ОСОБА_5, який також втік. Вона намагалась їх знайти, для чого зупинила автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_7 Але вони нікого не знайшли і повернулися до магазину, біля якого на той час знаходились ОСОБА_3, його батьки, а поруч         ОСОБА_5, з якого вона в магазині зірвала маску.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2. 12.12.2009 р. ввечері вона разом з ОСОБА_8 знаходилась в магазині. Вона стояла за прилавком, коли зайшли двоє хлопців в масках та прямували одразу до каси. Оксана намагалася їх затримати, а вона пішла звати ОСОБА_3 Пізніше повернувся до магазину ОСОБА_5, в якому вона впізнала одного з грабіжників та сказала про це. Після чого ОСОБА_5 почав вивертати кармани та казати, що грошей у нього немає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 12.12.2009 р. приблизно о 20.00 год. йому зателефонував брат ОСОБА_3, та повідомив, що його магазин пограбували. Він відразу прийшов до нього. Побачив, що на вулиці стоять їх батьки, брат, та продавці магазину, а з ними невідомий йому на той час хлопець, як пізніше було встановлено це був  ОСОБА_5, який вів себе схвильовано, та роздратовано. Він підійшов до них, а в цей момент ОСОБА_5 почав втікати, та він зрозумів, що це та особа, яка пограбувала магазин. Вони почали бігти за ним, але не наздогнали його.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9 суду пояснили, що вони є батьками ОСОБА_3, проживають разом в одному будинку. Ввечері 12.12.2009 р. їм від ОСОБА_3 стало відомо, що його магазин пограбували. Вони вийшли до магазину та через деякий час туди підійшов ОСОБА_5, в якому ОСОБА_6 впізнала одного з грабіжників. При цьому він казав, що грошей у нього немає.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює на посаді заступника начальника сектору кримінального розшуку Генічеського РВ УМВС. ОСОБА_5 сам добровільно детально розповідав як він ще з однією особою, ім’я якої він не назвав, скоїли грабіж.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 12.12.2009 року ввечері їхав по вул. К.Маркса. Неподалік від магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2, бачив, що хтось біг по узбіччу дороги. А біля цього магазину його зупинила продавець ОСОБА_7, та попросила поїхати наздогнати хлопця, який пограбував магазин. Вони поїхали, але нікого не знайшли.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона працює слідчим СВ Генічеського РВ УМВС. За скоєння грабежу з магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2, було затримано ОСОБА_5, який спочатку заперечував свою причетність до цього. Але через деякий час від нього надійшла явка з повинною, та він почав давати показання щодо скоєного ним грабежу. Також нею було йому запропоновано намалювати схему місця скоєння злочину, щоб перевірити, чи орієнтується він у приміщенні магазину. ОСОБА_13 самостійно, без вагань, вільно та впевнено намалював схему. Також пояснила, що при затриманні ОСОБА_5 на його куртці була відсутня частина опушки –мехової частини воротника, яку продавці вирвали, намагаючись його затримати.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює на посаді оперативного уповноваженого сектору кримінального розшуку Генічеського РВ УМВС. Йому було доручено відібрати у ОСОБА_5 пояснення, але останній відмовився з ним розмовляти.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що на час скоєння цього злочину він працював на посаді начальника сектору кримінального розшуку Генічеського РВ УМВС. Спочатку ОСОБА_5 заперечував свою причетність до пограбування магазину "Продтовари", розташованого по АДРЕСА_2, але пізніше зізнався у скоєному ОСОБА_11 - заступнику начальника сектору кримінального розшуку Генічеського РВ УМВС, та написав явку з повинною, після чого був допитаний слідчим.

Відповідно до протоколів пред’явлення особи для впізнання, потерпіла   ОСОБА_4 та  свідок ОСОБА_6 впізнали обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка відкрито заволоділа майном в магазині (а.с. 60, 61). З посиланням захисника ОСОБА_1 щодо неможливості використання цих протоколів в якості доказів через недотримання законодавства при проведенні впізнання оскільки після пограбування співробітники міліції привозили ОСОБА_5 до магазину для того, щоб впевнитися, що затримали ту особу, що скоїла злочин, та продавці ОСОБА_4 та ОСОБА_6 це підтвердили, а після чого було проведено впізнання, суд не згоден. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 зірвала маску з одного із грабіжників, та продавці запам’ятали його обличчя. Та саме з таких обставин вони його впізнали. А тому суд вважає, що вищевказаними протоколами підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Крім того, під час проведення впізнання ОСОБА_4 заяв та зауважень від присутніх та учасників не надійшло. А під час проведення впізнання ОСОБА_6 ОСОБА_5 зазначив, що свідок бачила його раніше. Але це не є порушенням процедури впізнання особи.

Очною ставкою між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5, на якій потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що саме ОСОБА_5 скоїв грабіж 12.12.2009 р. в магазині і саме з нього вона зняла маску. ОСОБА_5 не підтвердив показання свідка (а.с. 62 ).

Очною ставкою між свідком ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5, на
якій свідок ОСОБА_6 підтвердила, що саме ОСОБА_5 скоїв грабіж 12.12.2009 р. в
магазині, і саме з нього другий продавець ОСОБА_4 зняла маску. ОСОБА_5 не
підтвердив показання свідка (а.с. 63 ).

Явкою з повинною ОСОБА_5, в якій він зізнається у скоєнні злочину, а
саме грабежу з магазину "Продтовари" по АДРЕСА_2 (а.с. 55 ).

Оглядом місця події від 21.12.2009 року, яким є приміщення магазину "Продтовари" і прилегла до нього територія, в ході огляду було вилучено мопед "Сузукі-Летц", в багажнику якого знаходився учнівський квиток на ім'я ОСОБА_5, копія талону на мопед виданий на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 В приміщені магазину вилучена опушка з куртки чи капюшона куртки (а, с. 7-11).

Вилученим у ОСОБА_3 мобільним телефоном "Самсунг" сріблястого кольору
імей НОМЕР_1 (а.с. 12).

Речовими доказами приєднаними до кримінальної справи –мобільним телефоном "Самсунг" сріблястого кольору імей НОМЕР_1, мопедом "Сузукі-Летц", учнівським квитком на ім'я ОСОБА_5, копією талону на мопед виданий на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_2, опушкою з куртки чи капюшона куртки.

Крім того, відповідно до протоколу допиту обвинуваченого від 12.02.2010 року     (а.с. 140) ОСОБА_5 спочатку дає покази що він добровільно, без будь-якого тиску давав показання щодо скоєного злочину, та одразу ж зазначає, що він грабежу не скоював. За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 допускається плутанина у показах.

Сукупність перевірених доказів приводить суд до висновку про те, що вина підсудного ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Не визнання своєї провини підсудним ОСОБА_5 суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши підсудного, потерпілих, свідків, оцінивши представлені докази в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України, як  відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), кваліфікованими ознаками якого є: скоєння за попередньою змовою групою осіб; поєднаний з проникненням до приміщення.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу підсудного, який за місцем навчання (ВПУ-17 м. Генічеська) характеризується негативно, як такий, що «часто ображав слабких, намагався вимагати гроші. У 2008-2009 р.р. був на обліку як важковиховний за станом поведінки», за місцем проживання характеризується позитивно, скоїв злочин вперше, має малолітню дитину, але разом з нею не проживає, вину у скоєному злочині не визнав, не розкаявся, завдані матеріальні збитки не відшкодовані. До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить скоєння злочину неповнолітнім, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.   

Таким чином, покарання ОСОБА_5 слід призначити в межах санкції ч. 3         ст. 186 КК України.

Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства –неможливо.

Цивільний позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджений матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід  у відношенні ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши засудженого під варту з залу суду.  

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 24 лютого 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 380 грн. матеріального збитку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області витрати, пов’язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 36 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон "Самсунг" сріблястого кольору імей                    НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Генічеського РВ УМВС (а.с. 83, 87) повернути ОСОБА_2; мопед "Сузукі-Летц" вважати повернутим ОСОБА_2; учнівський квиток на ім'я ОСОБА_5, копію талону на мопед виданий на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зберігати у матеріалах справи; опушку з куртки чи капюшона куртки, який знаходиться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Генічеського РВ УМВС (а.с. 81) –знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд протягом  п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя:В. С. Постол