Справа № 22ц-1074/2007                                 Головуючий у суді 1 інстанції: Ізотов В.М.

Категорія     40                                                   Доповідач: Перцова В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року                     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді:   Перцової В.А.

Суддів :                         Козлова СП., Повєткіна В.В.

При секретарі:               Білоус A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств і просив скасувати наказ від 2 червня 2006 року № 62-К про звільнення його з роботи, поновити його на роботі на посаді заступника директора - завідуючого філії "Лівобережний", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а також скасувати наказ від 25 лютого 2006 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював у відповідача на зазначеній посаді і наказом № 62-К від 2 червня 2006 року був звільнений за систематичне порушення обов'язків по п. З ст. 40 КЗпП України. Звільнення є незаконним, оскільки в наказі не зазначено конкретне порушення ним посадових обов'язків, на його звільнення не було згоди профспілкового комітету, відповідач не витребував у нього письмове пояснення, про наказ від 25 лютого 2006 року, яким йому було оголошено догану, він не знав. Незаконним звільненням йому спричинена моральна шкода.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 8 грудня 2006 року позов задоволено частково, позивач поновлено на роботі на посаді заступника директора -завідуючого філією "Лівобережна" Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4458 грн. 51 коп. та моральну шкоду у розмірі 700 грн.; стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 89 грн. 50 коп.; рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 705 грн. звернуто до негайного виконання; скасовані накази директора відповідача від 25 лютого 2006 року № 27 про оголошення позивачу догани та від 2 червня 2006 року № 62-К про його звільнення, в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду і відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, при розгляді справи суд порушив вимоги норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував до позивача дисциплінарні стягнення, не витребувавши від нього письмові

2

пояснення, про наказ від 25 лютого 2006 року позивач не знав, згоду на його звільнення дав профком не легалізованої в установленому законом порядку профспілки.

З даними висновками суду погодитись неможливо, оскільки, при вирішенні спору суд не врахував вимоги норм матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам.

Так, районний суд встановивши, що згоду на звільнення позивача дав неповноважний орган, не вирішив питання, відповідно до вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України, про звернення до належного профспілкового органу щодо його згоди на таке звільнення; суд не встановив, чи були допущені позивачем порушення, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не дав ніякої оцінки письмовим доказам, наданим відповідачем, поясненням свідків відносно причин, обставин та порядку звільнення позивача.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і постановити нове рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено при розгляді справи, позивач з березня 2005 року працював на посаді заступника директора - завідуючого філією "Лівобережна" Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпро дзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

Наказом № 27 від 24 лютого 2006 року йому було оголошено догану за відсутність належного контролю за роботою контролерів, дотриманням правил торгівлі на ринках (а. с. 35). Допущені факти порушень підтверджуються актами перевірок (а. с. 29-33). Із даним наказом позивач був ознайомлений, про що свідчить акт від 25 лютого 2006 року (а. с. 36) та пояснення свідків ОСОБА_2. і ОСОБА_3.

20 травня 2006 року перевіркою були повторно встановлені порушення з боку контролерів по стягненню ринкового збору і порушення правил торгівлі, про що було складено відповідний акт (а. с. 38, 39) і відповідно до наказів № 62-К та № 83 від 2 червня 2006 року позивач, в обов'язки якого входило, в тому числі, здійснення контролю за правильністю стягнення ринкового збору, за дотриманням Правил торгівлі на ринку (а. с. 7), і який належним чином не виконував свої обов'язки, був звільнений за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, на підставі п. З ст. 40 КЗпП України, з врахуванням того, що до нього вже застосовувались заходи дисциплінарного стягнення а. с 3, 50). Від дачі пояснень по виявленим перевіркою фактам порушень позивач відмовився, що підтверджується актом від 20 травня 2006 року (а. с. 40), показаннями свідка ОСОБА_3.

Будь-яких доказів, які б спростовували вищезазначені обставини та факти, позивач суду не надав.

Згода на звільнення позивача була отримана адміністрацією 30 травня 2006 року від профспілкового комітету профспілкової організації ДП "Центральний ринок м. Дніпродзержинська", яка на час розгляду подання адміністрації про звільнення позивача не набула статусу юридичної особи і не була легалізована в установленому законом порядку, а входила до складу первинної профспілкової організації Госпрозрахункового об'єднання ринків облспоживспілки (а. с. 58-63). Профспілковий комітет зазначеної профспілкової організації 23 березня 2007 року розглянув подання про звільнення позивача, у порядку ч. 9 ст. 43 КЗпП України, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції і дав згоду на його звільнення по п. З ст. 40 КЗпП України. Згоду на звільнення позивача 22 лютого 2007 року дав також профспілковий комітет первинної профспілкової організації ДП "Центральний ринок м. Дніпродзержинська", легалізованої та зареєстрованої 2 лютого 2006 року (а. с. 111-118).

За таких обставин апеляційний суд вважає, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності позивача у лютому 2006 року та його звільненні порушень трудового законодавства допущено не було і вважає за необхідне відмовити в задоволенні його позовних вимог.

3

Керуючись ст.307, п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну     скаргу              Дочірнього     підприємства     "Центральний     ринок     м.

Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м . Дніпродзержинська від 8 грудня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1до Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Судді: