Справа № 22-а 367/2007                             Головуючий в І інстанції Панасюк С.П.

Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого  Назарчука Р.А.., суддів Заріцької А.О., Приходька К.П. при секретарях Шешко О.Б., Зозулі Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за апеляційною скаргою Київського обласного управління юстиції на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Міністерства юстиції України, Київського обласного управління юстиції, третя особа Головне управління Державного казначейства України, про стягнення грошової компенсації за невикористаний формений одяг державного службовця,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року позивачкиОСОБА_1 таОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом про стягнення грошової компенсації за невикористаний формений одяг державного службовця у по 6 097 грн. кожній.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що з 1 лютого 1999 року по 10 листопада 2005 року вони працювали на посадах державних виконавців Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області і звільнені за власним бажанням. Протягом їх роботи у виконавчій службі їм не надавався формений одяг, носіння якого передбачене Законом України „Про державну виконавчу службу".

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2006 року позови задоволено. З відповідачів солідарно на користь позивачок стягнуто по 6 097 грн. компенсації кожній.

В апеляційній скарзі Київське обласне управління юстиції просить указану постанову суду скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального і процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 таОСОБА_2. на апеляційну скаргу подали свої заперечення.

2

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з викладених нижче підстав.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачі мають гарантоване Законом України „Про державну виконавчу службу" право на забезпечення безоплатним форменим одягом, за нормами визначеними Кабінетом Міністрів України, а в разі невиконання вимог Закону, державний виконавець має право на відповідну матеріальну (грошову)   компенсацію.

Розмір компенсації, через відсутність нормативних даних, позивачі визначили по аналогії з ціни предмету одягу встановленої для працівників державної податкової служби. Суд, посилаючись на ст. 8 ЦПК України, вважав розмір компенсації визначеним правильно.

Стягнення суд вирішив провести солідарно з Міністерства юстиції України та Київського обласного управління юстиції.

З такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі працювали до 10 жовтня 2005 року державними виконавцями, форменим одягом не користувалися.

Заявляючи вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористаний формений одяг позивачі на закон, який би забезпечував їх право на грошову компенсацію, не послалися. У судовому засіданні позивачі посилалися на Закон України „Про державну виконавчу службу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1341 „Про формений одяг державних виконавців" та від 25 серпня 2004 року № 1101 „Про формений одяг працівників органів державної виконавчої служби", якою затверджено опис форменого одягу та норми забезпечення.

Проте указані норми містять лише перелік та опис одягу і знаків розрізнення працівників органів державної виконавчої служби у відповідний час і ними не було передбачено ні порядку забезпечення форменим одягом, ні підстав для грошової компенсації за невикористаний формений одяг.

Ст. 6 Закон України „Про державну виконавчу службу" передбачено, що державний виконавець під час виконання службових обов'язків носить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, ч. 5 ст. 18 указанного Закону, у якому передбачалося забезпечення державного виконавця форменим одягом, за нормами визначеними Кабінетом Міністрів України, була виключена Законом України № 1459-ІП від 17 лютого 2000 року „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".

Порядок видачі, обліку та носіння форменного одягу працівників органів державної виконавчої служби був затверджений Наказом Міністерства юстиції України лише 23 лютого 2005 року, але грошової компенсації за одяг, який не надавався працівникові, він не передбачає.

3

Посилання у позовній заяві на Закон України „Про державну службу", Цивільний кодекс України, Кодекс законів про працю України, колективні договори, про право позивачів на грошову компенсацію також не свідчать.

За таких обставин у суду не було правових підстав для задоволення позову, застосування аналогії закону Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Оскільки постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права вона не може залишатися без змін і підлягає скасуванню з прийняття нової постанови про відмову у позовах за безпідставністю заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київського обласного управління юстиції задовольнити.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня  2006 року скасувати.

Прийняти нову постанову:

ОСОБА_1та ОСОБА_2 у позові до Міністерства юстиції України, Київського обласного управління юстиції про стягнення грошової компенсації за невикористаний формений одяг державного службовця відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця, відповідно до ст. 160, ч. 2 ст. 212 КАС України.