Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-14468/10 Головуючий у 1 й інстанції - Берелет В.В.
Доповідач - Куценко Т.Р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого –Куценко Т.Р.
суддів –Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі –Гребенкіній Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року за позовом Кредитної спілки «Придніпров’я »до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Придніпров’я», третя особа ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій.
Зазначеним рішенням суду від 16.03.2010 року ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання кредитного договору № 26-08 від 16.05.2008 року недійсним, та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Придніпров’я»борг за кредитом в сумі 15727, 68 грн., вирішено питання судових витрат /а.с. 135-137/.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим. ОСОБА_2 вважає, що судом першої інстанції порушено
ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»/а.с. 182-183/.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2008 року між кредитною спілкою «Придніпров’я»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 26-08 від 16.05.2008 року, та з метою забезпечення виконання зобов’язань були укладені договори поруки № 1 від 16.05.2008 року з ОСОБА_3 та № 2 від 16.05.2008 року з ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується актовим записом № 72 від 12.10.2009, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян /а.с. 54,55/.
Згідно п.1.1 договору кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредит в сумі 8000 грн. строком на 18 місяців, а саме з 16.05.2008 року по 15.11.2009 року. Також позичальник, згідно договору, повинен сплатити відсотки за користування кредитом.
Через те, що позичальник добровільно свої зобов’язання не виконує, утворилась заборгованість в сумі 15727, 68 грн., яка складається з залишку по кредиту в сумі 5026 грн, відсотків в сумі 1129, 65 грн., пені в сумі 4647, 51 грн. та штрафу в сумі 4924, 52 грн.
ОСОБА_2 позов не визнала, та звернулася з зустрічним позовом в якому просить визнати кредитний договір № 26-08 від 16.05.2008 року недійсним посилаючись на те, що вона не є членом кредитної спілки «Придніпров’я», що у відповідача –кредитної спілки «Придніпров’я»відсутня ліцензія на здійснення фінансових послуг, що умови договору передбачають штрафні санкції, які значно перевищують встановлені законом норми, також ОСОБА_2 не було письмово роз’яснені умови договору.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги кредитної спілки «Придніпров’я»підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_2 –задоволенню не підлягає.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 16.05.2008 року написала заяву в якій просила прийняти її в члени кредитної спілки «Придніпров’я», та письмово підтвердила, що з умовами членства ознайомлена /а.с. 106/. Протоколом № 19 засідання правління кредитної спілки «Придніпров’я»від 16.05.2008 року ОСОБА_2 була прийнята до членів кредитної спілки /а.с. 107/, у цей же день вона підписала кредитний договір № 26-08 /а.с. 11/, а також письмово підтвердила свою згоду з методикою нарахування відсотків та перерахункам по договору /а.с. 108/.
Щодо посилань апелянта на відсутність у позивача ліцензії на здійснення фінансових послуг, то вони не можуть бути прийняті до уваги, через те, що згідно п.2.1 Статуту Кредитної спілки «Придніпров’я»ця організація заснована з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки /а.с.32-39/.
Тому колегія суддів вважає, що приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Криничанського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :