Справа № 2-171/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 р. м..Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Мельника І.І.
секретаря - Матейко О.С.
адвоката - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про виселення із житлового приміщення,-
встановив:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить зобов"язати останнього не чинити їй перешкод в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 13.03.2007 року в порядку ст.ЗЗ ЦПК України до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3.
21.03.2007 року ОСОБА_3. пред"явила зустрічний позов до ОСОБА_1. і просить виселити останню з квартириАДРЕСА_1 без надання їй іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні ОСОБА_1. свій позов підтримала, зустрічного позову ОСОБА_3. не визнала і суду пояснила, що відповідач по справі ОСОБА_2є її бувшим чоловіком, а ОСОБА_3. - свекрухою.
ЗОСОБА_2 вони одружилися в березні 2002 року і після одруження стали проживати в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, де раніше проживав бувший чоловік із своїми батьками, які в порядку покращення житлових умов отримали двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2
В спірній квартирі вона зареєструвалася в липні 2002 року, аІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народилася дочка ОСОБА_5. Через рік після народження дочки, вона пішла працювати, дочку залишала разом із своєю мамою. Чоловік зловживав спиртними напоями і на цьому грунті влаштовував безпідставні сварки, скандали. В зв"язку з такою його поведінкою, вона в листопаді 2005 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу і в грудні цього ж року їхній шлюб було розірвано в судовому порядку. В листопаді 2006 року розірвання шлюбу вона оформила в органі РАЦСу.
Після розірвання шлюбу бувший чоловік став створювати умови, неможливі для спільного з ним проживання в одній квартирі. Він приводив на квартиру посторонніх людей, в тому числі і жінок, де влаштовував гулянки, неодноразово не впускав у квартиру її з дочкою. В зв"язку з такою поведінкою ОСОБА_2 вона змушена була забрати дочку із дитячого садка, яка та відвідувала в м. Бурштині і тимчасово перейшла проживати разом з дочкою до своєї матері в с Новий Мартинів Галицького району.
ОСОБА_2ніде не працював і не працює, через що він не сплачує аліментів не дочку, які йому присуджені за рішенням суду. В зв"язку з тяжким матеріальним становищем, в березні 2006 року вона виїхала на роботу в м. Москву, де працювала до грудня 2006 року. Під час роботи вона періодично, на тиждень-два приїжджала додому, намагалася потрапити в квартиру, де залишились її речі. Однак, ОСОБА_2знайшов собі іншу жінку і разом з нею проживав в спірній квартирі, її в квартиру не впускав, поміняв в дверях вхідний замок, ключів від якого в неї немає і в квартиру потрапити вона не можа.
Спірна квартира є неприватизованою і вона, правомірно вселившись в цю квартиру на правах члена сім"ї квартиронаймача, має такі ж права на користування квартирою, як і всі інші члени сім'ї'. Більше того, ОСОБА_2станом на даний час в квартирі не зареєстрований, хоч фактично в ній проживає. В цій квартирі зареєстрована його мати -ОСОБА_3., яка в квартирі не проживає, так як має інше житло.
В зв"язку з вищенаведеними обставинами просила задовольнити її позов, а в позові ОСОБА_3. до неї - відмовити.
Відповідач ОСОБА_2в судовому засіданні позову не визнав і суду пояснив, що в спірній квартирі він народився, виріс і фактично проживає до теперішнього часу.
Після одруження з ОСОБА_1. батьки залишили їм цю квартиру, а самі в порядку покращення житлових умов, отримали інше житло - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 Спочатку в новоотриманій квартирі був зареєстрований і він, а мати залишилась бути зареєстрованою в старій квартирі. Однак, з батьком в нього склалися погані стосунки і з квартири по вул. Гнатюка він виписався, а в спірній квартирі ще не
прописався, оскільки там прописана мати та його бувша дружина. З останньою в нього сімейне життя не склалося і вони з середини 2005 року сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, а в грудні 2005 року їхній шлюб було розірвано в судовому порядку. Причиною їхнього розлучення послужило те, що бувша дружина зраджувала йому в подружній вірності, часто не ночувала вдома. Після народження дочки він просив її змінити свою поведінку і хотів зберегти сім"ю. Але вона цього не захотіла, забрала дочку і перейшла проживати до своєї матері в с Новий Мартинів. З квартири він ОСОБА_1. не виганяв, вона залишила цю квартиру по власній волі. В даний час в нього є інша жінка, з якою вони проживають як сім"я в спірній квартирі і він собі не уявляє, як там ще може проживати його бувша дружина з дочкою. Іншого житла в нього немає. В позові просив відмовити.
ОСОБА_3. свій позов підтримала, позову ОСОБА_1. не визнала і пояснила в судовому засіданні, що в березні 2002 року її син, ОСОБА_2одружився з жителькою с Новий Мартинів Галицького району ОСОБА_1. Після одруження син з невісткою стали проживати в м. Бурштині.
В той час її (ОСОБА_3.) сім"я, в порядку покращення житлових умов отримала в м. Бурштині двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, хоч на черзі для отримання житла, сім"я в складі чотирьох чоловік перебувала для отримання трьохкімнатної квартири. В зв"язку з одруженням сина вона відмовилась від трьохкімнатної квартири, погодившись на двохкімнатну та залишення за нею однокімнатної з тим, щоб в цій квартирі залишилась проживати молода сім"я. При отриманні двохкімнатної квартири, син ОСОБА_2з однокімнатної квартири був виписався і прописався в двохкімнатній разом з батьком та братом, а вона залишилась бути зареєстрованою в однокімнатній квартирі. За її згодою в липні 2002 року в цій квартирі була зареєстрована невістка, ОСОБА_1.
Приблизно всередині 2005 року сімейно-шлюбні стосунки сина та невістки погіршились і в листопаді 2005 року вони розлучились. Після розірвання шлюбу невістка забрала з квартири свої речі і разом з дочкою перейшла проживати до своєї матері в с Новий Мартинів. На квартирі вона не появлялася, ніякої участі в утриманні квартири не приймала. Вже майже три роки вона (ОСОБА_3.) самостійно платить за квартиру та комунальні послуги. їй відомо, що згідно житлового законодавства, особа яка тривалий час не проживає в житловому приміщенні, втрачає право на це житло. Раніше до суду не зверталася, тому що надіялася, що син з невісткою помиряться і будуть жити в спірній квартирі. Крім того, їй шкода своєї внучки ОСОБА_5, яка б і надалі мала можливість проживати в нормальних умовах, відвідувати дитячий садок, школу.
Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1. слід задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. -відмовити.
Судом встановлено, що в березні 2002 року позивачка ОСОБА_1одружилася з жителем м. Бурштина ОСОБА_2. В липні 2002 року вона зареєструвалася за місцем проживання чоловіка - в квартирі АДРЕСА_1 і стала тут проживати. В цій квартирі вона зареєстрована до теперішнього часу, що стверджується копією її паспорта, довідкою КП „Житловик" за № 6396 від 14.12.2006 року. Квартира однокімнатна, не приватизована. В серпні 2002 року ОСОБА_1. народила дочку ОСОБА_5, яка теж була зареєстрована в цій квартирі.
Батьки чоловіка ОСОБА_1. в порядку покращення житлових умов отримали двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 Однак, перейшовши фактично проживати в цю квартиру, співвідповідачка по справі, свекруха позивачки, ОСОБА_3, залишилась бути зареєстрованою в однокімнатній квартирі і згідно довідки КП „Житловик" за № 6395 від 14.12.2006 року, є квартиронаймачем спірної квартири. Чоловік позивачки, ОСОБА_2., при отриманні батьками нового житла із спірної квартири виписався і був зареєстрований разом із своїм батьком та братом у двохкімнатній квартирі по вул. Гнатюка, пізніше звідси виписався і в даний час він не зареєстрований ніде.
Сімейне життя ОСОБА_1. та ОСОБА_2 не склалося і згідно рішення суду від 07.12.2005 року шлюб їхній було розірвано, а 24.11.2006 року ОСОБА_1. оформила розлучення в органі РАЦСу, що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
Після розірвання шлюбу бувший чоловік позивачки став створювати умови, неможливі для спільного з ним проживання в одній квартирі. Він приводив на квартиру посторонніх людей, в тому числі і жінок, де влаштовував гулянки, неодноразово не впускав у квартиру її з дочкою. В зв"язку з такою його поведінкою позивачка змушена була забрати дочку із дитячого садка, яка та відвідувала в м. Бурштині і тимчасово перейшла проживати разом з дочкою до своєї матері в с Новий Мартинів Галицького району. В даний час ОСОБА_2має іншу жінку, з якою проживає в спірній квартирі, чого він сам не заперечив.
Так як, ОСОБА_2аліментів на дочку не сплачує, позивачка в зв"язку з тяжким матеріальним становищем, в березні 2006 року виїхала на роботу в м. Москву, де працювала до грудня 2006 року. Вказаний факт стверджується залізничними квитками, довідкою про переказ грошей.
Таким чином встановлено, що вселившись в спірну квартиру правомірно, як член сім"ї наймача, позивачка ОСОБА_1. набула рівного з іншими членами сім"ї права користування жилим приміщенням, оскільки при її вселенні будь-яких угод про порядок користування спірною квартирою не було.
Як на одну з підстав виселення ОСОБА_1. із спірної квартири, у зустрічному позові ОСОБА_3. посилається на те, що її невістка тривалий час в квартирі не проживає, не платить квартирної плати та за комунальні послуги.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї' за ними зберігається жиле приміщення понад шість місяців і в тому разі, коли особа виїхала з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв"язку з навчанням, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
Причини, з яких ОСОБА_1. не проживала в спірній квартирі, суд визнає поважними, через що визнати її особою, яка втратила право користування житлом, підстав немає.
Крім того, посилання ОСОБА_3. у зустрічній позовній заяві на ст.ст. 109, 116, 150 Житлового кодексу України є необгрунтовані.
За наведених вище в рішенні обставин справи і доказів суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1. слід задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. -відмовити.
На підставі ст.ст. 9, 64, 65, 71 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 213 - 215,223 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Зобов"язати ОСОБА_2та ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1перешкод в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
В позові ОСОБА_3до ОСОБА_1про виселення із житлового приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги через Галицький районний суд.