Справа №  2-а-839/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.02.2011                                                                                                     м.Енергодар       

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

головуючого:  Федоренко  О.  І.

при секретарі:  Черкашиный О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Енергодар справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до   Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області  про  перерахунок та зобов"язання виплати допомоги при народженні та допомоги по догляду за дитиною,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним  позовом в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо призначення, нарахування та виплати їй сум допомоги по народженні дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку та стягнути на її користь з відповідача суму недотриманої допомоги по догляду за цією ж дитиною, за період з 24.11.2009 року по 31.12.2010 року. Поважність пропуску строку звернення до суду зазначає неможливість своєчасного ознайомлення з Рішенням КС України від 9.9.2010 року № 9-рп/2010 (а.с.2-3).

        В позові позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила сина ОСОБА_3, тобто, на даний час, має дитину віком до трьох років, з якою разом проживає. Згідно Конституції та законів України, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги при народженні та по догляду за дитиною. Реалізуючи своє право про отримання соціальної допомоги по народженні та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона звернулася з заявою до УПЗСЗ. Їй була виплачена одноразова допомога по народженню дитини в розмірі 12240 грн., яку позивач вважає виплаченою у меншому розмірі ніж належно, оскільки сума одноразової допомоги по народженні дитини повинна рівнятися 22,6 кратному розміру прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років. На день народження дитини прожитковий мінімум складав 557 грн., тобто загальна сума допомоги повинна складати  12588,20 грн., тобто їй недоплачено 348,20 грн. Крім того, УПСЗН їй була встановлена та виплачується матеріальна допомога у неналежному на її думку розмірі, а саме у листопаді 2009 року – 30,33 грн., з грудня 2009 року по грудень 2010 року  по 130 грн. на місяць, що взагалі за весь час знаходження у відпустці по догляду за дитиною склало 1720,33 грн. Позивач вважає, що при проведенні розрахунків відповідач повинен користуватися ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», нараховувати та виплачувати допомогу в розмірі, не меншому, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років. Для перерахунку розміру допомоги вона звернулася до УПСЗН, але відповіді не отримала. За її розрахунком відповідач недоплатив їй соціальну допомогу за 2009-2010 роки в розмірі 10031,47 грн. В судове засідання позивач не з’явилася надавши заяву в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та, посилаючись на викладені в позовній заяві доводи, просить їх задовольнити.   

       Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіславши заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування надав письмові заперечення, в яких зазначив, що УПСЗН не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів. На її думку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Вважає, що УПСЗН при здійсненні своїх делегованих повноважень, за бюджетним призначенням відповідно до ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та згідно розміру і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України виплатило позивачеві зазначену допомогу в повному обсязі. Вважає, що   позивач не надав достатніх доказів того, що УПСЗН діяло незаконно, тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

        Ознайомившись з письмовими обґрунтуваннями сторін щодо позовних вимог і заперечень на них, дослідив надані докази, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

       Згідно ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивач звернулася до суду 20.1.2011 року, зазначивши як поважну причину пропуску строку – несвоєчасне ознайомлення з рішенням Конституційного Суду України від 9.9.2010 року № 9-рп/2010. Дану підставу суд вважає неналежною для поновлення строку звернення й тому позовні вимоги щодо перерахування та сплати допомоги при народження та допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 24.11.2009 року по 20.7.2010 року залишає без розгляду, розглядаючи справу лише стосовно позовних вимог щодо перерахування та сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 20 липня по 31 грудня 2010 року.           

       Судом встановлено, що позивач є працюючою особою, з 24.11.2009 року знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, народженою нею ІНФОРМАЦІЯ_1 року і, згідно з довідкою з Енергодарського УПСЗН перебуває на обліку та отримала допомогу по догляду за дитиною щомісячно з 20.7.2010 року по 31.12.2010 року в загальному розмірі 700,32 грн. по 130 грн. щомісячно.

       Згідно з частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-12 ( надалі Закон № 2811-12)  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

       У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2811-12 розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст.15 цього Закону визначається Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні для прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.   

       Відповідно до положень п.23 пп.7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007р. стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі за липень 2010 року 50,32 грн. та по 130 грн. щомісячно з серпня по грудень 2010 року, включно.

       За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними та стягнення соціальної державної допомоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.ст.46,152 Конституції України, ст.ст. 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст.12,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 2,8,69-71,94,99,100,158-164,186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

          Суддя                                                                                          О.  І.  Федоренко