Справа 22ц-1051\2007 Головуючий у першій
Категорія 21(2) Інстанції Деркач Н.М.
Доповідач Соколан Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Барильської А,П.
Суддів - Соколан И.О.Дяховської І.Є.
при секретарі - Юровській ОЛО.
за участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Бершадської Людмили Станіславівни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат
Встановила:
В серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі
(надалі Відділення Фонду) про перерахунок щомісячних страхових виплат.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд на користь позивача з Відділення Фонду стягнути заборгованість по щомісячним страховим платежам в сумі 10470 грн 45 коп, за період з 14.09.1998 року по 1.09. 2006 року та стягувати щомісячно по 419 грн.49 коп., починаючи з 1 .09. 2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2006 року позов задоволено частково.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 6188 грн 45 коп за період з 3.08. 2003 року по 1.11. 2006 року та щомісячно, починаючи з 1.11. 2006 року страхові виплати в сумі 419грн.49 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в
2
іншому складі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку скаржника, у Відділення фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обгрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки застосував з 1.01. 1996 року К- 2,5, та порушив вимоги п. 22 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10. 2003 року.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у шкідливих умовах праці на шахтах:
«Саксагань» ВО»Кривбасруда»,в якості машиніста електровоза
«Гігант-Дренажна» ДП « Кривбасгідрозахист». . Висновком МСЕК від 26.09.1998. року позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності з 9.10.2000 року первинно, а з 5.11. 2002 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності - безстроково. Відповідно до ч.І п.4 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло внаслідок дії шкідливих факторів виробництва у шкідливих умовах праці на ВО «Крибасруда» та ВО «Кривбасгідрозахист» на даний час ВАТ «Кривбасгідрозакриття» . Однак, суд першої інстанції, при вирішенні спору, не залучив до участі у справі в якості третіх осіб ВО «Крибасруда» та ВАТ "Кривбасгідрозакриття».
Крім того, відповідно до наказу № 29 від 5.01.1999 року (а.с. 14) ступінь вини шахти «Саксагань»» встановлена 90,9%, ступінь вини іншої шахти нічим не підтверджена . Однак, суд першої інстанції, у рішенні суду визначив ступінь вини ш.»Саксагань» 90.9%.шахти «Гігант-Дренажна» 9,1 %, не зазначивши підстави для встановлення ступеня вини кожного із вказаних підприємств. Крім того, задовольнивши позовні вимоги в частині встановлення середнього заробітку для визначення щомісячних сум відшкодування шкоди, суд не з"ясував коли позивач дізнався, або міг дізнатися про порушення його права в цій частині позовних вимог, та визначив середній заробіток без урахування вимог п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів
3
України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин.
Суд першої інстанції не звернув увагу на норми ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року, з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року та роз'яснення, викладені в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.
Крім того, відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Суд цих положень також не врахував, не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача за умови роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи відповідно до п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків, на кожний момент підвищення тарифних ставок, посадових окладів і не провів порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311 ч.І п. 4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 21 листопада 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: