Справа 22ц-10465\2007 Головуючий у першій
Категорія 21(4) Інстанції Деркач Н.М.
Доповідач Соколан Н.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЙНИ
5 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Барильської А.П.
Суддів - Соколан Н.О., Ляховської І.Є. при секретарі - Юровській О.Ю.
за участю представника позивача ОСОБА_1представника відповідача Бершадської Людмили Станіславівни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_2до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат
Встановила: В серпні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення Фонду) про перерахунок щомісячних страхових виплат.
Ухвалою від 5 жовтня 2006 року прийнято відмову від позовних вимог заявлених до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат.
.Провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог закрито. Представник позивача, уточнив позовні вимоги та просив суд на користь позивача з Відділення Фонду стягувати заборгованість по щомісячним страховим платежам в сумі 27069 грн 93 коп, за період з 1.04.2001 року по 1.11. 2006 року та стягувати щомісячно по 1459 грн.07 коп., починаючи з 01 11 2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2006 року позов задоволено частково.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 13679 грн 70 коп за період з 3.08. 2003 року по 1.11. 2006 року та
2
щомісячно, починаючи з 1.11 2006 року страхові виплати в сумі 2223 грн.04 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд в той самий суд в іншому складі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема на думку скаржника, у Відділення фонду існує інтерес як 3-ї особи, тому суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі в справі як відповідача, а не третьої особи. Суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок, окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, не давши належної оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди, оскільки застосував з 1.01. 1996 року К- 2,5, та порушив вимоги п. 22 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10. 2003 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення Фонду підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» невірно застосовував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, через що сталося зниження середнього заробітку позивача та страхових сум , починаючи з 1.06.1997 року.
Однак колегія суддів за таким висновком суду погодитись не може за таких обставин.
ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» наказом 125 від 29.02. 1996 року призначено позивачу відшкодування шкоди з розрахунку середнього заробітку 561 грн 81 коп. у розмірі 168грн.54 коп., який позивач не оспорює.
Вирішуючи спір суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 1,25 на підставі Спільної постанови адміністрації і профкому ВО «Кривбасруда» №3\91-06 від 21.05.1997 року при перерахунку сум відшкодування шкоди у зв'язку з чим розмір щомісячних виплат позивачу повинен скласти 210 грн 68 коп., а фактично склав 168, 54грн.
Однак в подальших розрахунках судом не прийнято до уваги, що , відповідно до пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не прийняв до уваги довідку про розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний
з
календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження на (а.с. 52.)
З матеріалів справи вбачається, що з 1.01.1998 року у відповідності із Спільною постановою адміністрації і профкому ВО «Кривбасруда» за № 6\195 від 25.12.97року введено в дію коефіцієнт 1,3, перерахунок сум відшкодування шкоди зроблений не був. Розмір відшкодування шкоди на зазначений коефіцієнт підвищення тарифних ставок позивачу не повинен провадитись, оскільки відшкодування шкоди з застосуванням зазначеного коефіцієнту в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по професії позивача за січень 1998 року, який складає 483.49 грн. ( 210.68 х 1.3= 273.88грн., що в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності складає 912.95грн.). У зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди повинен складати з 01.01.1998 року 210грн.68 коп., фактично склав 168,54грн.
З 1.07.1999 року у відповідності зі Спільною постановою адміністрації і профкому ВО «Кривбасруда» за № 11\13\5 від 30.06.99р. введено в дію коефіцієнт 1,265, застосовано коефіцієнт 1,15. Розмір відшкодування шкоди на зазначений коефіцієнт підвищення тарифних ставок позивачу не повинен провадитись, оскільки відшкодування шкоди з застосуванням зазначеного коефіцієнту в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по професії позивача за липень 1999 року, який складає 619,92 грн ( 210.68 х 1,265= 266,51 грн, що в перерахунку на 100%о втрати професійної працездатності складає 888,36 грн). У зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди повинен складати з 01.07.1999 року 210грн.68 коп., фактично склав 168,54грн.
З 1.01. 2000 року у відповідності зі Спільною постановою адміністрації і профкому ВО «Кривбасруда за № 16\2011 від 28.12.99р. введено в дію коефіцієнт 1,226, застосовано коефіцієнт 1,1. Розмір відшкодування шкоди на зазначений коефіцієнт підвищення тарифних ставок позивачу не повинен провадитись, оскільки відшкодування шкоди з застосуванням зазначеного коефіцієнту в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по професії позивача за січень 2000 року, який складає 549,46 грн ( 210.68 х 1,226= 258,29 грн, що в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності складає 860,96 грн). У зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди повинен складати з 01.07.2000 року 210грн.68 коп., фактично склав 213,20грн. З 1.05. 2000 року у відповідності з наказом від 29.05.2000 року за № 159 введено коефіцієнт 1,217, а застосовано 1, 193 . Розмір відшкодування шкоди на зазначений коефіцієнт підвищення тарифних ставок позивачу не повинен провадитись оскільки відшкодування шкоди з застосуванням зазначеного коефіцієнту в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по професії позивача за травень 2000 року, який складає 683,19 грн ( 210.68 х 1,217= 256,40 грн, що в перерахунку на 100%) втрати професійної працездатності складає 854,66 грн).
4
У зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди повинен складати з 01.05.2000 року 210грн.68 коп., фактично склав 254,35грн.
Розмір відшкодування шкоди позивачу не підлягає коригуванню на зазначені коефіцієнти, оскільки відшкодування шкоди з застосуванням зазначених коефіцієнтів в перерахунок на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по професії позивача за січень 1998 року, липень 1999 року, січень 2000 року, травень 2000 року.
У зв'язку з чим розмір відшкодування шкоди станом на 1.02. 2001 року повинен був скласти 210 грн. 68 коп. З 1.02. 2001 року висновком МСЕК позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності. Таким чином з урахуванням відсотку втрати працездатності, розмір щомісячних виплат відшкодування шкоди повинен був сплачуватися у розмірі 175 грн.87 коп, а фактично підприємством сплачувався у розмірі 211 грн 96 коп (а.с. 51).
Згідно п. 9 «Правил відшкодування власником підприємства, станови і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності коригуванню в бік зменшення не підлягає, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що розмір відшкодування шкоди 01.02. 2001 року повинна складати 211, 96 грн., тобто в розмірі встановленому підприємством на підставі п. 9 Правил.
В подальшому особова справа позивача була передана до Відділення Фонду, яке у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правильно сплачувало та перераховувало щомісячні страхові виплати відповідно : з 1.03.2002року страхові виплати позивачу обґрунтовано перераховано на коефіцієнт 1,193 та склали 252,87 грн,.З 1.03.2003 року страхові виплати вірно перераховано на коефіцієнт 1,182 та склали 298,89 грн.З 1.03.2004 року страхові виплати позивачу перераховано на коефіцієнт 1,152 та склали 344,32грн. З 1.02.2005 року страхові виплати позивачу перераховано на коефіцієнт 1, 238 з урахуванням 35% втрати професійної працездатності позивачу висновком МСЕК з 1.02.2005 року та склали 596,78 грн.З 1.03. 2006 року страхові виплати обґрунтовано перераховано позивачу на коефіцієнт 1,203 та склали 717,92 коп.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ч.І п. 4 ст.309 ЦПК України про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ч.І п.4 , 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
5
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 16 листопада 2006 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.