Справа 22ц-10283\2007 Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 21 (П) Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА Іменем України
2007 року квітня 05 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Барильської А.П.
суддів Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі Юровської О.Ю.
за участю: представника відповідача Бершадської Людмили Станіславівни,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі
на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2006 року за
позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування ), про перерахунок щомісячних страхових виплат, і просив стягнути на його користь з заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 3667.13 грн. Крім того, просив суд стягнути на його Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.05.2006 року по 305.77 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат. З державного підприємства "Рудоуправління імені Кірова " ( надалі ДП "РУ імені Кірова"), заборгованість за період з 01.11.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 425.78грн., оскільки ДП "РУ імені Кірова" не застосував або неправильно застосував йому коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути на його користь з відповідача ДП "РУ імені Кірова" - 425.78грн., з Фонду соціального страхування- 4156.23грн., та щомісячно по 305.77грн., починаючи з 01.10.2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення.
Позивач відмовився від позову в частині стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам з ДП "РУ імені Кірова".
Ухвалою суду від 28 вересня 2006 року провадження по справі в цій частині позовних вимог закрите.( а.с.43).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2006 року позов задоволений частково. На користь позивача з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячних страхових виплатах в розмірі 2448.62 грн. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.10.2006 року в сумі по 305 грн. 77 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.
2
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом безпідставно застосований коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів 2.5- з 01.01.1996 року; суд не врахував вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 року " Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6, суд стягнув суми, що перевищують строк позовної давності.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював в ДП "РУ імені Кірова" в шкідливих умовах праці у відділі капітального будівництва та шахтобудівному управлінні у якості підземного електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, підземного вибухівника, підземного прохідника та у ШБУ-3 ВАТ "КЗРК" в якості підземного прохідника. Висновком МСЕК від 09.11.1998 року позивачу встановлено 15% втрати професійної працездатності.
Відповідно до ч.І п.4 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло внаслідок дії шкідливих факторів виробництва у шкідливих умовах праці на ДП "РУ імені Кірова" та ВАТ "КЗРК". Однак, суд першої інстанції, при вирішенні спору, не залучив до участі у справі в якості третьої особи ВАТ "КЗРК".
Крім того, відповідно до наказу ДП "РУ імені Кірова" ступінь вини ДП "РУ імені Кірова" встановлена 78.13%, а ШСУ-3 "Кривбасшахтобуд" (ВАТ "КЗРК")-21.87% . Однак, суд першої інстанції, у рішенні суду визначив ступінь вини ДП "РУ імені Кірова"-91.11%, а ВАТ "КЗРК"- 8.86%, не зазначивши підстави для зміни ступеня вини кожного із вказаних підприємств. Крім того, задовольнивши позовні вимоги в частині встановлення середнього заробітку для визначення щомісячних сум відшкодування шкоди, суд не з"ясував коли позивач дізнався, або міг дізнатися про порушення його права в цій частині позовних вимог, та визначив середній заробіток без урахування вимог п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин.
Суд першої інстанції не звернув увагу на норми ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року, з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року та роз'яснення, викладені в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.
Крім того, відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного
3
працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Суд цих положень також не врахував, не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача за умови роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи відповідно до п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов'язків,- на кожний момент підвищення тарифних ставок, посадових окладів і не провів порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311 ч.І п. 5, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИ Л А:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі- задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2006 року скасувати . Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.