Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-504/07 Головуючий у 1-й інстанції: Кляшторний B.C.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„06" березня 2007 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Прокопенка О.Л.
Бабак A.M.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «13» грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа ЖБК „Машинобудівник-16" про визнання права власності на квартиру, припинення права власності та стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2006 року ОСОБА_2 . звернулася в суд з позовом до Фролова про усунення перешкод в здійсненні права власності та вселення її у квартиру АДРЕСА_1та відшкодування моральної шкоди.
У позові зазначала, що у період з 26.12.1970 року по 03.05.1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
На підставі рішення загальних зборів ЖБК „Машинобудівник-16" про прийняття її чоловіка у члени зазначеного кооперативу, згідно ордеру № 52 від 05.07.1972 року їм на родину у складі 3 осіб, а саме, на неї з чоловіком та дядька чоловіка ОСОБА_3., була надана у користування трикімнатна квартираАДРЕСА_1 у ЖБК „Машинобудівник-16". Перший внесок за цю квартиру у сумі 2671 крб. 46 коп. був внесений 13.01.1972 року за спільні кошти подружжя, а повна сплата пайового внеску відбулася у 1987 році, тобто у період шлюбу, за рахунок спільних коштів, у тому числі і грошової допомоги, яку їм з чоловіком надавали, в основному її батьки та у меншій мірі ОСОБА_3.
Скориставшись тим, що після розірвання шлюбу у 2000 році вона зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, з яким деякий час проживала за іншою адресою, відповідач змінив замки на вхідних дверях, з грудня 2002 року перешкоджає її проживанню у спірній квартирі, чим спричиняє їй моральні страждання. Посилаючись на вказані обставини та вточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як на майно, що набуте у період шлюбу, усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення її у спірну квартиру, зобов'язати відповідача надати їй ключі від квартири та стягнути з нього на її користь 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідач не погоджуючись з позовом, у травні 2003 року звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на квартиру з виплатою відповідачці грошової компенсації за належні їй 29/100 часток квартири, посилаючись на те, що його колишня дружина забезпечена житлом, а її частка у спірній квартирі становить 29/100 часток, оскільки частина паю за спірну квартиру була виплачена за рахунок дошлюбних коштів, які йому для сплати першого внеску у сумі 3000 крб. Надав дядько ОСОБА_3. після продажу свого будинку, отже за спільні кошти подружжя була збудована лише частка кооперативної квартири, що складає 58/100 часток.
Справа неодноразово розглядалася судом.
Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2006 року позови задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_1. право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_1
Усунуто перешкоди в здійсненні ОСОБА_2. права власності. Вселена в квартируАДРЕСА_1
Зобов'язано ОСОБА_1. передати ОСОБА_2. ключі від квартириАДРЕСА_1
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 95 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, пропорційно до задоволених вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та
доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб 26 грудня 1970 року. Подружжя отримали кооперативну квартируАДРЕСА_1для користування сім'ї з трьох осіб: позивачки, відповідача та дядька відповідача ОСОБА_3. При цьому членом ЖБК був ОСОБА_1.. Первісний пайовий внесок в сумі 2671 карбованців сплачено 13.01.1972 року. Вартість всього паю, яка становить 7200 карбованців сторонами повністю сплачена в 1996 році. Шлюб між сторонами розірвано 03.05.1994 року. 19.12.1996 року загальними зборами ЖБК „Машинобудівник-16", постанова яких затверджена розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації від 24.12.1996 року у зв'язку з розірванням шлюбу ОСОБА_2. прийнято в члени ЖБК та визначено порядок користування квартирою, згідно якого позивачці передано в користування дві кімнати загальною площею 28 квадратних метри, а відповідачу - одну кімнату площею 17,1 квадратних метри. Право власності на квартиру сторонами не оформлене та не зареєстроване.
Суд правильно встановив, що дядько відповідача.- ОСОБА_3. не набув права власності на частку в паєнагромадженні оскільки він мешкав в спірній квартирі як член сім'ї члена ЖБК без самостійного вступу в ЖБК, без передачі належної частки в паєнагромадженні, на яку відкрилась би спадщина після його смерті.
Твердження апелянта про те, що перший внесок за квартиру був зроблений за кошти його дядька ОСОБА_3. не відповідають матеріалам справи.
Відповідно до ст.. 22 КпШС України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною власністю, а згідно ст.. 28 цього Закону у випадку розділу спільного майна подружжя їх частки визначаються рівними.
На підставі вказаного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про поділ спірної квартирі в рівних частках тобто по 1А її частки між позивачкою та відповідачем.
Також суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що вимоги ОСОБА_1. про припинення права власності та стягнення грошової компенсації задоволенню не підлягають, оскільки таке припинення суперечило б інтересам співвласника та вимогам ст.. 365 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та наданим сторонами доказам. Колегія судців апеляційного суду не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 304, 307,308,313315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.