Справа № 1-112

2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Ясельського А.М.,

при секретарі Оберемко М. М.,

з участю прокурора Семененка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року року народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не працюючої, освіта середня -спеціальна, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1, раніше засудженої 26.02.2009 року Любарським районним судом Житомирської областіза ст. ст. 185 ч.5, 309 ч. 1КК України до 2 років 6 місяців позбавлення

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.04.2008 року, приблизно в 16 годин 45 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Євросеть», розташованого по пр-ту. Л.Курбаса, 6-Г в м. Києві, звернула увагу на мобільний телефон, який знаходився на полиці прилавку біля касового апарату. Тоді ОСОБА_1 вирішила викрасти вказаний мобільний телефон, який належить громадянці ОСОБА_3

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 скориставшись тим, що за нею і мобільним телефоном ніхто не спостерігав, підійшла до прилавку, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрала чуже майно, яке належить громадянці ОСОБА_3 а саме, мобільний телефон «NOKIA - 6233», ціною 1000 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «LIFE», ціною 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 150 гривень, а всього майна на загальну суму 1175 гривень, завдавши потерпілій матеріальну шкоду.

З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому їй складі злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України визнала повністю, в скоєному розкаялась та підтвердила вищезазначені обставини справи.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація її дій за ст. 185 ч.2 КК України вірна, оскільки вона, повторно, таємно викрала чуже майно.

Призначаючи підсудній ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, враховує особу підсудної, що характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога, з діагнозом - розлад психіки та поведінки у зв’язку із вживанням опіатів, раніше судима, вчинений нею злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Згідно ст. 66 КК України, пом’якшуючою її відповідальність обставиною, є щире каяття. Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, судом не встановлено На підставі чого суд вважає що їй необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 70 п.4 КК України, суд вважає за необхідне врахувати покарання не відбуте по вироку Любарського районного суду Житомирської області від 26 02 2009 року.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3 на загальну суму 1000 гривень задовольнити в повному обсязі, оскільки злочинними діями підсудної ОСОБА_1В їй було завдано матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання підсудній ОСОБА_1. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим по вироку Любарського районного суду Житомирської області від 26.02.2009 року визначити 2(два) роки 6(шість) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчі установі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з 19.05.2008 року.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_3 задовольнити, стягнувши із засудженої ОСОБА_1 1000 гривень матеріальної шкоди на користь останньої.

Речові докази: диск CD-R Verbatim на 700 MB та 10 роздруківок відеозапису з камер спостереження - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.