Справа №22-10875/2007 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 61\1\ Деркач Н.М.
Доповідач Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня 27 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: - Михайлів Л.В.,
суддів: - Карнаух В.В., Барильської А.П.,
При секретарі: - Юровській О.Ю.
За участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розподіл сумісно нажитого майна та визнання права власності на 1\2 частину квартири, зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розподіл сумісно нажитого майна і визнання права власності на 1\2 його частину та стягнення моральної шкоди, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, до ОСОБА_4 про стягнення боргу, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернувся з позовом про розподіл сумісного майна подружжя і виділу йому частки із майна яке було сумісно нажите, та визнання за ним права власності на 1\2 частину квартири.
ОСОБА_1 звернулася в суд з зустрічним позовом про розподіл майна подружжя і визнання права власності на 1\2 частину майна і стягнення моральної шкоди, просила стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 7000 грн.
3-я особа з самостійними вимогами , як по основному позову так і по зустрічному позову - ОСОБА_2 звернулася до суду з самостійними вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_4
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4и ОСОБА_1 про стягнення боргу, про стягнення сум матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2006 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розподіл сумісно нажитого майна та визнання права власності на 1\2 частину квартири задоволено повністю.
Виділено ОСОБА_4 1\2 частину трикімнатної квартири за АДРЕСА_1, загальною площею 60,4 кв.м., яка знаходилася в спільній сумісній власності з ОСОБА_1 і належала їм на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2000 року , посвідченого приватним
нотаріусом Криворізького міського нотаріальрного округу ОСОБА_5 за реєстром №577, та зареєстрованого в криворізькому БТІ 29 листопада 2000 року в книзі № 19511, стр. 100, реєстровий № 100, визнав за ОСОБА_4 право особистої власності на 1\2 частину зазначеної квартири.
Залишено в особистій власності ОСОБА_1 1\2 частину трикімнатної квартири за АДРЕСА_1, загальною площею 60,4 кв.м., яка знаходилася в спільній сумісній власності з ОСОБА_4 і належала їм на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2000 року , посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за! реєстром №577, та зареєстрованого в криворізькому БТІ 29 листопада 2000 року в книзі № 19511, стр. 100, реєстровий № 100.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про
розподіл сумісно нажитого майна і визнання права власності на 1\2 його частину та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Розділено сумісно нажите майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 таким чином:
- визнано право власності за ОСОБА_4 на майно : - З компьютера з комплектуючими і три монітори на загальну суму 9946 грн 44 коп;
- компьютер « Селерон № 1700»-3 одиниці, вартістю 2312грн 76 коп
кожний, а всього на загальну суму 6938 грн 28 коп;
· монітор « Самсунг\Самтрон 76 ДФ» - 3 одиниці, вартістю 815 грн 10 коп кожний, всього на загальну суму 2445 грн ЗО коп;
· колонки - 3 одиниці, вартістю 117 грн 60 коп кожна, на загальну суму 352 грн 80 коп;
· наушники - 3 одиниці, вартістю 36 грн 42 коп кожний, на загальну суму 109 грн 26 коп;
· мишкі - 3 одиниці, вартістю 33 грн 60 коп кожна, на загальну суму 100 грн 80 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 4973 грн 22 коп \ чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три грн 22 коп\..
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави держмито в розмірі 25 грн 50 коп та 8 грн 50 коп. Стягнути з ОСОБА_4на користь держави держмито в розмірі 25 грн 50 коп.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення боргу, та зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 ставить питання про зміну рішення суду та просить відмовить в задоволенні позову ОСОБА_1 про розподіл сумісно нажитого майна. Вважає, що судом допущено неповне з'ясування і доведеність обставин, що мають значення для справи.
Відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставлять питання про скасування рішення суду та постановления нового рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги. Вважають, що суд порушив ст. 10,60, 212 ЦПК України. Також суд порушив ст. 60 Сімейного Кодексу України, а саме: що, для виникнення права власності подружжя недостатньо, щоб власність була придбана в період шлюбу, вказують, що спірна квартира була придбана за кошти ОСОБА_2, яка дала їх у позику, а ОСОБА_4 вчився в інституті, та не мав власного доходу.
Позивач підтримав свою апеляційну скаргу, заперечував про апеляційної скарги
відповідачок, просить змінити рішення суду.
Відповідачки (кожна окремо) підтримали апеляційну скаргу, просять скасувати рішення суду, як незаконне, постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задовольнити його позовних вимог повністю. Вважають, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, просить постановити нове рішенця, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 8 вересня 2000 року знаходилися в зареєстрованому шлюбі . Від сумісного шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 30 липня 2004 року шлюб між сторонами було розірвано.
В період сумісного шлюбу подружжям ОСОБА_4 було придбано: - квартиру АДРЕСА_1 яка складається з 3-х кімнат, загальною площею 60,4 кв.м. Вартість зазначеної квартири відповідно до висновку експерта від 16 листопада 2005 року складає 94373 грн.;
- З компьютера з комплектуючими і три монітори на загальну суму 9946 грн
44 коп;
- компьютер « Селерон № 1700»-3 одиниці, вартістю 2312грн 76 коп
кожний, а всього на загальну суму 6938 грн 28 коп;
· монітор « Самсунг\Самтрон 76 ДФ» - 3 одиниці, вартістю 815 грн 10 коп кожний, всього на загальну суму 2445 грн 30 коп;
· колонкі - 3 одиниці, вартістю 117 грн 60 коп кожна, на загальну суму 352 грн 80 коп;
- наушники - 3 одиниці, вартістю 36 грн 42 коп кожний, на загальну суму
109 грн 26 коп;
- мишкі - 3 одиниці, вартістю 33 грн 60 коп кожна, на загальну суму 100 грн
80 коп.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до ч.З ст. 65 СК України для укладання одним із подружжя договорів , які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації , а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Безпідставними є посилання відповідачки ОСОБА_1 на ті обставини, що пізніше вона довела до відома ОСОБА_4про укладений договір займу , так як зазначений факт не підтверджує ОСОБА_4, а других доказів в підтвердження зазначеного факту ОСОБА_1 не надала.
ОСОБА_2 також не надала суду доказів, про те, що позичила гроші на придбання спірної квартири, тому в цій частині доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Суд правильно дійшов висновку, що відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіки є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, а відповідно до ч.З зазначеної статті за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також
шлюбним договором, а відповідно до ч.З зазначеної статті за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Колегія суддів вважає, що доля подружжя повинна бути рівною, при цьому суд враховує інтереси дитини ОСОБА_6 і вважає, що інтереси неповнолітньої дитини не будуть при цьому ущемлені, так як позивач ОСОБА_4 надає матеріальну допомогу дитині у зв'язку з чим суд не відступає від принципу рівності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними , якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, та інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи та поясненнями сторін, суд перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів. -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.