Справа № 2-а-3443\10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд у складі головуючого судді Томащака А.С., при секретарі Бережній В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови від 15.11.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.. 122 ч.1 КУПАП в розмірі 260грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що адміністративне стягнення накладено неправомірно, оскільки він не порушував правила дорожнього руху, оскільки не перевищував встановлену швидкість руху.
В судове засідання представник позивача не з’явився надавши заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.11.2010 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній перевищив встановлену швидкість руху на 20 км. на год., що встановлено за допомогою технічного приладу «Візір», чим порушив п.12.6 ПДРУ, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУПАП. При цьому в даному протоколі позивач зазначив, що правил дорожнього руху не порушував, з протоколом не згоден.
Постановою серії АК №204245 від 15.11.2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУПАП у вигляді штрафу в розмірі 260грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису або засобів фото-і кінозйомки, відеозапису використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі і постанові вказано, що вимірювання швидкості здійснювалося приладом «Візір», однак ні до протоколу, ні до постанови не додані матеріали, на яких зафіксовані показання приладу, що вимірював швидкість, що піддає сумніву той факт, чи існує дана зйомка взагалі.
Разом з тим відповідно до п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затвердженої наказом МВС 27.03.2009 N 111), забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
До використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Однак, в постанові не вказано, хто саме зі співробітників ДПС робив вимірювання швидкості за допомогою приладу "Візир", чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії, яку погрішність виміру має даний прилад. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК №204245 від 15.11.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить достатніх даних, на підставі яких можна зробити висновок про винність останнього в здійсненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУПАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, заперечення та пояснення позивача не прийняті до уваги, не перевірені, не спростовані.
Керуючись ст.. 158-163 КАС України, суд
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії АК №204245 від 15.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУПАП у вигляді штрафу в розмірі 260грн. скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Томащак