Справа № 2-243/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року                                                                                       м. Сімферополь    

Сімферопольський районний суд  Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді – Берберова Д.М.,

при секретарі – Аблаєве С.С.,

за участю: позивача – ОСОБА_1

-   представника позивача – ОСОБА_2;

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у м. Сімферополь цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, ОСОБА_4, третя особа Сімферопольська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, ОСОБА_4, третя особа Сімферопольська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом після смерті його батька – ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що його батьку належав житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1. При житті він склав заповіт, за яким все його майно вона заповів своєму сину – ОСОБА_1, однак у зв’язку з тим, що будинок не оформлений у БТІ він не зміг його зареєструвати.    

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позивні вимоги у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача Миколаївської селищної ради Сімферопольського району АР Крим в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с. 68).

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі (а.с. 67).

Представник третьої особи - Сімферопольської районної державної нотаріальної контори, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності іх представника, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 53).

Заслухавши представника позивача, позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до  статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1 був переданий у власність ОСОБА_5, однак, правовстановлюючий документ на зазначений будинок ОСОБА_5 виданий не був .

За даними БТІ Сімферопольського району вказаний будинок з господарськими та побутовими будівлями ні за ким не зареєстрований (а.с. 51).

Відповідно до довідки від 11.01.2011 року житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1 значиться на праві власності за ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що є відповідні записи у погосподарської книги № 28 стор. 28 за 2006-2010 роки (а.с. 69).

Рішенням 44 сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради Сімферопольського району АР Крим від 21.05.2010 року було підтверджено поштову адресу на будинок та господарські споруди, що належать на праві власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року – АДРЕСА_1 (а.с. 26).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 015797 ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, Сімферопольський район, АР Крим (а.с. 13)

Отже, зазначений житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1, був переданий ОСОБА_5 у власність. Cуд вважає, що відповідно до  положень цивільного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_5 правомірно та на законних підставах набув право власності на зазначений будинок з надвірними будівлями, відкрито та тривалий час володів ним, зареєстрував право власності у виконавчому комітеті сільської ради, що відповідає вимогам чинного на той час законодавства.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( свідоцтво про смерть  НОМЕР_1 (а.с. 4).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у житлового будинку з господарськими та побутовими АДРЕСА_1 та земельна ділянка за зазначеною адресою.

Відповідно до заповіту від 01.07.2004 року ОСОБА_5 заповів усе майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось своєму сину - ОСОБА_1 (а.с. 3, 58).

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 12).

Згідно спадкової справи № 443/2009 з заявою про прийняття спадщини звернувся тільки ОСОБА_1, тоді як ОСОБА_4 у встановленому законом порядку відмовилась від спадщини та від виділу частки відповідно до ст. 60 СК України (а.с. 54-59).

Зазначена особа, тобто позивач, крім того, є спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2002 року № 7/5, реєстрація права власності на нерухоме майно може бути здійснена тільки за особою на ім’я якої видані правовстановлюючі документи.

У зв’язку з тим, що первинна реєстрація права власності на вказаний жилий будинок  на день смерті його власника не була проведена у БТІ Сімферопольського району відповідно до чинного на день розгляду справи законодавства, але був зареєстрований відповідно до ЦК УРСР у місцевих органах влади, однак  правовстановлюючий документ відсутній, визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) вирішується у судовому порядку.

Таким чином, оскільки позивач має перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1, та відсутності її державної реєстрації, суд вважає, що відповідно до  положень цивільного законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, позовні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за позивачем  права власності у порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного, керуючись, статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І  Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, ОСОБА_4, третя особа Сімферопольська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2  року, право приватної власності на житловий будинок з господарськими та побутовими АДРЕСА_1, у цілому.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  (підпис)