Справа №1-44/11

                                                                                                        Номер стат. звіту - 20

 Код суду - 0707

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року                                                                                                     м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі    

головуючого - судді                              Куцкір Ю.Ю.

при секретарі                               Белевцева Т.І.

з участю  прокурора                              Демко В.В.                              

                                            підсудного                                        ОСОБА_1                                        

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Копинівці Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, з неповною-середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 27.02.2008 року за ч.3 ст.185  КК України до 3 років позбавлення волі, у відповідності до постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2009 року, звільнений від відбуття покарання умовно-достроково, з невідбутим строком покарання 11 місяців 1 день

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185  ч.3, 186 ч.2, 186 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

20 січня 2010 року біля 16 години 30 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, через не зачинені вхідні двері, проник в приміщення ЗОШ №5 НВК „Гармонія”, розташованої по вул. Ужгородська, 81 в м. Мукачево, де з навчального класу №5, таємно викрав поліетиленовий пакет, вартість якого згідно довідки фахівця-товарознавця ПП ОСОБА_2 від 13.02.2010 року, становить 50 коп., в якому знаходилися носильні речі малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та які належать її матері, потерпілій  ОСОБА_4, а саме, пара дитячих кросівок, іноземного виробництва, фірми „GEL” сіро-жовтого кольору, бувші у використанні, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ за №277 від 11.02.2010 року, становить 245 гривень, спортивні дитячі штани, іноземного виробництва, червоно-білого кольору, бувші у використанні, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ за № 277 від 11.02.2010 року, становить 72 гривні, а всього ОСОБА_1 таємно викрав майна потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 317 гривень 50 копійок.

Крім цього 21 січня 2010 року, близько 12 години 50 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на подвір’ї навчально-виховального комплексу „Гармонія”, розташованого по вул. Ужгородській, 81 в м. Мукачево, діючи умисно, повторно, із корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшовши до малолітньої потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у якої, без застосування будь-якого фізичного насильства або погрози його застосування, відкрито викрав, шляхом ривка з шиї, мобільний телефон іноземного виробництва, марки „SAMSUNG X-160”, червоного кольору, бувший у використанні, вартість

-2-

якого згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ за №200 від 02.02.2010 року, становить 80 гривень, на якому знаходився аксесуар для зручності носіння, і вигляді ремінця, вартість якого згідно довідки фахівця-товарознавця ПП ОСОБА_2 від 13.02.2010 року, становить 10 гривень, в середині якого знаходилася СІМ-карта мобільного оператора зв’язку „Life”, вартість якої згідно довідки фахівця-товарознавця ПП ОСОБА_2 від 13.02.2010 року, становить 25 гривень, на рахунку картки знаходилися грошові кошти на суму 20 гривень, а всього відкрито викрав майна, що належить батьку малолітньої потерпілої потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 135 гривень, чим завдав малолітній потерпілій ОСОБА_5 моральної шкоди, а потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.

Також 12 січня 2010 року, близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна, проник через не замкненні на ключ двері будинку, який розташований по АДРЕСА_2, де проживає потерпілий ОСОБА_8, звідки відкрито викрав мобільний телефон марки „Motorola L 9” бувший у використанні, іноземного виробництва вартість якого згідно довідки №920 від 09.02.2010 року становить 350 гривень, в якому була вмонтована сім-карта оператора мобільного зв’язку „МТС”, вартість якої згідно довідки №920 від 09.02.2010 року становить 10 гривень, на якій були наявні кошти в розмірі 40 гривень, зарядний пристрій до мобільного телефону марки „Motorola L 9” вартість якого згідно довідки №921 від 09.02.2010 року становить 30 гривень, чим громадянину ОСОБА_8 спричинив матеріальні збитки на суму 430 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованих йому злочинах не визнав, заперечив обставини подій та відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України на стадії судового слідства, але визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах в судових дебатах та останньому слові підсудного і просив суд суворо його не наказувати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав суду, що 21 січня 2010 року, біля 13 год. 00 хв., йому зателефонувала класний керівник його доньки ОСОБА_5, ОСОБА_9, яка повідомила, що коли донька знаходилася на подвір’ї НВК „Гармонія”, до неї підійшов хлопець, який зірвав з шиї мобільний телефон та втік. Він відразу поїхав до школи, де вже знаходилися працівники міліції, після чого по факту пограбування доньки написав заяву в міліцію. 22 січня 2010 року до нього звернулися працівники міліції які повідомили його, щоб він прийшов у відділ міліції так як було затримано людину, яка викрала телефон у його доньки. Через деякий час він приїхав у міський відділ міліції де побачив ОСОБА_1 і йому сказали, що саме він викрав у його доньки телефон.     

Малолітня потерпіла ОСОБА_5, показала суду, що 21 січня 2010 року після закінчення уроків, біля 12 год. 50 хв. вона з іншими дітьми йшла через подвір’я школи в столову. В цей час коли вона знаходилася біля грального майданчика, до неї швидко підійшов незнайомий їй чоловік, який схопив рукою за її телефон, який вісів на шнурку у неї на шиї, зірвав його з шнурка та став тікати через подвір’я, в бік дитячого садка. Після цього вона відразу побігла до класного керівника, якій розповіла про цей випадок і яка зателефонувала батькові.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала суду, що 22 січня 2010 року її донька повернулася зі школи і була дуже схвильована та коли вона почала її розпитувати, що трапилося то її донька ОСОБА_3 розповіла, що 20 січня 2010 року у неї в школі був урок фізкультури, для якого вона взяла свої кросівки іноземного виробництва, а також спортивні штани які знаходилися в поліетиленовому пакеті. Але того ж дня всі ці речі в школі були викрадені.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав суду, що 12 січня 2010 року близько 13 години 00 хвилин, він знаходився в гостях у свого сусіда ОСОБА_11, який проживає в АДРЕСА_3. Прийшовши в гості до вказаного громадянина, він звернув увагу, що в гостях у ОСОБА_11 також присутній раніше йому знайомий  ОСОБА_1, з яким він привітався і вони всі разом почали спілкуватися між собою. Через деякий час ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно йти по особистим справам і він вийшов з приміщення. Через декілька хвилин до вказаного приміщення  прибігла його мама  ОСОБА_12, яка повідомила, що незнайомий чоловік таємно викрав мобільний телефон, який він того дня залишив на тумбочці в спальній кімнаті, щоб  телефон  підзарядився.  Почувши  сказане  він  відразу  побіг додому. Будучи в спальній

                                                  -3-

кімнаті їхнього будинку він виявив відсутність свого мобільного телефону марки „Motorola L 9”   іноземного  виробництва,  в  якому  була  вмонтована  сім-картка  оператора   мобільного

зв’язку „МТС” на рахунку якої було 40 гривень та зарядного пристрою до вказаного телефону.         

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, показав суду, що 22 січня 2010 року, біля 08 години 20 хвилин він знаходився на вулиці біля майстерні в якій працює і до нього підійшов ОСОБА_1, який запропонував придбати у нього мобільний телефон фірми „SAMSUNG X-160”, червоного кольору за 100 гривень і нащо він погодився і купив його у ОСОБА_1.

          Свідок ОСОБА_14 показала суду, що вона працює прибиральницею в НВК “Гармонія” і 20 січня 2010 року після уроків біля 16 години 30 хвилин проходила по коридору першого поверху ЗОШ №5 НВК «Гармонія»де розташовані початкові класи. В коридорі вона зустріла ОСОБА_1 та ще зробила йому зауваження з приводу того, що він робить в приміщенні школи.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона працює вчителем початкових класів НВК «Гармонія».   21   січня  2010  року  біля  13  години  00  хвилин  до  неї  підійшла  її   учениця ОСОБА_5 та розповіла їй, що щойно на подвір’ї, коли вона йшла в їдальню, до неї підійшов незнайомий чоловік та викрав з її шиї мобільний телефон.        

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала суду, що 20 січня 2010 року в неї в школі мав бути урок фізкультури і вона взяла з собою в школу кросівки та штани, які знаходилися в поліетиленовому пакеті. Дані речі в школі в неї були викрадені.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав суду, що ОСОБА_1 після нового року декілька днів проживав у нього вдома і він бачив у нього пакет в якому знаходилися дитячі кросівки та штани.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала суду, що 12 січня 2010 року, близько 13 години 30 хвилин, вона знаходилася вдома одна, та поралась по господарству і в той час знаходячись на подвір’ї, вона побачила, що із дверей їхнього будинку вийшов ОСОБА_1 тримаючи в руках мобільний телефон та ще якийсь предмет. Після цього вона почала кричати йому, щоб він зупинився і повернув телефон, але він на це не реагував і почав ще швидше йти. Після цього вона пішла в приміщення будинку і виявила відсутність мобільного телефону та зарядного пристрою до нього, які належать її синові ОСОБА_16.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що 12 січня 2010 року близько 13 години 30 хвилин, вона  вирішила поїхати в м. Мукачево по своїх справах. Вийшовши на вулицю, неподалік від її будинку, вона звернула увагу на те, як в низ по дорозі швидко тікає хлопець схожий на ОСОБА_1, а йому в слід, кричить, щоб він зупинився ОСОБА_12.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав суду, 12 січня 2010 року близько 13 години 00 хвилин він знаходився вдома і в нього в гостях знаходилися  його сусід ОСОБА_8 та рідний брат його співмешканки ОСОБА_1. Знаходячис в будинку вони всі між собою спілкувалися. Через декілька хвилин ОСОБА_1, сказав що йому потрібно йти по особистим справам і він вийшов з приміщення будинку. Після цього, невдовзі, до нього додому прибігла ОСОБА_12, яка повідомила, що ОСОБА_1 викрав мобільний телефон ОСОБА_8 із будинку.

           Вина ОСОБА_1 в скоєні інкримінованих йому злочинів підтверджується  також:

-          протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_4 (т.1 а.с.7),

-          заяво про злочин ОСОБА_6 (т.1 а.с. 75),

-          заявою про злочин ОСОБА_8 (т.2 а.с. 5),

-          явкою з повинною ОСОБА_1 (т.1 а.с.11),

-          протоколом огляду місця події та вилучення викраденого (т.1 а.с. 15-16),

-          протоколом огляду речей (т.1 а.с. 54),

-          постановою про визнання речовими доказами (т.1 а.с. 55),

-          висновком експертизи №277 від 11.02.2010 року (т.1 а.с. 60-67),

-          висновком експертизи №200 від 02.02.2010 року (т.1 а.с. 146-151),

-          матеріалами перевірки (а.с. 2-16).       

                  За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані досудовим слідством за ст.185 ч.3 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднану з проникненням в приміщення, вчинена повторно, за ст. 186 ч.2  КК України, а саме грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за ст. 186  ч.3  КК   України,  грабіж,  поєднаний  з  проникненням  у  житло,  вірно  та  в  судовому

                                                            -4-

засіданні підтвердилися повністю.

При обрані виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, підсудний скоїв  тяжкі  злочини, вину свою визнав, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше судимий.

Оцінивши всі докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів повністю доведена.  

                  Обставини, що пом’якшують покарання, суд не знаходить.

                  Обставини, що обтяжують покарання по справі суд визнає:

     -  вчинення злочину особою щодо малолітнього.

        По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_8 в розмірі 1250 гривень.

        Судові витрати по справі становлять за проведення товарознавчої експертизи за №277 від 11.02.2010 року 1 338 грн. 64 коп., за проведення товарознавчої експертизи за №200 від 02.02.2010 року складають 1 338 грн. 64 коп..

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

         ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 185 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 186 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

         - за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі,

         - за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі,

         - за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

          На підставі ст.70 ч.1 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і призначити ОСОБА_1 за сукупністю злочинів 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 27 лютого 2008 року 3 (три) місяці і остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.  

          Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

          Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 25 січня 2010 року з часу його затримання.

          Речові докази по справі: мобільний телефон „SAMSUNG X-160” залишити у потерпілого - ОСОБА_6, кросівки та спортивні штани залишити у потерпілої - ОСОБА_4.  

          Цивільний позов задоволити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 380 гривен.           

          Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №277 від 11.02.2010 року в розмірі 1 338 грн. 64 коп., та за проведення товарознавчої експертизи №200 від 02.02.2010 року 1 338 грн. 64 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області  (код ЄДРПОУ 25575144, Банк –УДК в Закарпатській області, МФО 812016 р/р 31256272210434).

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд на протязі 15-ти днів з наступного дня після його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.          

Головуючий                                                                             Ю.Ю.  Куцкір