Судове рішення #13576863

07.02.2011

Апеляційний суд міста Севастополя  

Справа №22ас-31/2011р.                                 Головуючий у першій

                                                                інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 88                                                       Доповідач у апеляційній

                                                                 інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді:                    Володіної Л.В.,

суддів:                                         Клочка В.П., Сундукова В.М.,            

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя про визнання бездіяльності протиправною, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на рішення Ленінського  районного суду м.Севастополя від 21 червня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

23.03.2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі, у якому просив визнати дії відповідача щодо не нарахування щомісячної державної соціальної допомоги протиправними; зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та виплатити її за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року та стягнути заборгованість.

Вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни та має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема, на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач цю надбавку до пенсії йому не виплачує, у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду зі справжнім позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 13 травня 2010 року відбулася заміна відповідача на Управління Пенсійного фонду України м.Севастополя (а.с.22).

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 21 червня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31.03.2010 року. На Управління Пенсійного фонду України м.Севастополя покладено зобов’язання нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31.03.2010 року у розмірі 3168,94 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційний скарзі УПФУ в Ленінському районі м.Севастополя просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права та в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.5-7), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія зазначеної норми закону була зупинена Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік” та Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік”, у зв’язку з чим зазначена щомісячна соціальна допомога позивачу не виплачувалась.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”  зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.111 цього ж Закону, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N6-рп/2007, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач  мав право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тільки з 09.07.2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік...", яким зупинена дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач  мав право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тільки з 22.05.2008 року.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та у 2007 році мав наступні розміри: з 1 січня – 380грн., з 1 квітня – 406грн., з 1 жовтня – 411грн. (ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”).

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили  працездатність встановлений на рівні 573грн.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення до пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, установленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Суд першої інстанції зазначеним обставинам дав належну оцінку, врахував, що у період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідач підвищення до пенсії не сплачував, у період часу з 22.05.2008 року по 31.03.2010 року відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком (а.с.13-14), тобто меншому, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N6-рп/2007,     №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Колегія суддів також враховує, що рішенням суду першої інстанції зобов’язання щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної державної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31.03.2010 року, покладено на Управління Пенсійного фонду України м.Севастополя, та інтересів Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя не зачіпає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя – відхилити.

рішення Ленінського  районного суду м.Севастополя від 21 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:                              /підпис/                                                  Л.В. Володіна

Судді:                                        /підпис/                                                  В.П. Клочко

                                        /підпис/                                                  В.М. Сундуков

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Л.В. Володіна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація