Справа №22-ц-36/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда Б.В.
Категорія - 32 Суддя-доповідач - Попруга
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Попруги С. В.,
суддів - Хвостика С. Г., Рибалки В. Г.,
при секретарі - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 січня 2010 року, у вечірній час, вона переходячи дорогу по пішоходному переходу на вул. Іллінській в м. Суми, підзковзнулась на не прибраному від снігу та льоду дорожньому покритті і впала, отримавши «закритий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням». Фактично одразу її було доставлено в травмпункт Сумської міської клінічної лікарні №1.
05 січня 2010 року її було госпіталізовано в 2 ортопедо-клінічне відділення вищезгаданої лікарні і зроблено операцію. На стаціонарному лікуванні вона перебувала з 05 по 15 січня 2010 року( 11 днів). За призначенням лікаря придбала ліків на суму 522 грн.
Вона є фізичною особою- підприємцем, одержаний нею валовий дохід за 2010 рік склав 305 204 грн. Внаслідок ушкодження здоров»я вона втратила працездатність на 1 місяць та доход за цей період в розмірі 25 433 грн.
Крім того, з вини відповідачів їй було заподіяно моральну шкоду в розмірі 8 000 грн.
Відповідальними за належний стан утримання доріг, в тому числі і по вул. Іллінській в м. Суми є відповідачі, які не забезпечили безпечних умов для пересування пішоходів, що мало наслідком отримання нею травми.
Посилаючись на такі обставини ОСОБА_2 просила стягнути з відповідачів на її користь 522 грн. майнової шкоди, 8 000 грн. моральної шкоди, 25 433 грн. втраченого доходу.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 25 433 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 270 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.
Стягнуто з КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради на користь держави 7 грн. 83 коп. судового збору та 105 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі КП «Шляхрембуд» фактично посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність позивачкою обставин, що має значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові.
КП «Шляхрембуд» доводить, що отримані позивачкою травми не перебувають у причинному зв»язку з діями підприємства. На час отримання травми позивачкою дорога по вул. Іллінській була в належному стані. Позивачкою не доведено, що перехід через дорогу був обледенілий, слизький.
Суд першої інстанції не правильно визначив розмір втраченого позивачкою доходу, без урахування ступеня втрати нею професійної працездатності. Позивачкою не доведено розмір моральної шкоди, заподіяної їй. КП «Шляхрембуд» не є належним відповідачем у справі, таким відповідачем відповідно до закону можуть бути лише відповідні органи місцевого самоврядування.
Рішення суду про відмову в позові не оскаржується.
У судовому засіданні представники КП «Шляхрембуд» Вегера О.О., Нестеренко А.О., Клочко С.В. підтримали доводи апеляційної скарги, а позивачка ОСОБА_2 заперечувала проти них, вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник виконавчого комітету Сумської міської ради Рижих І.О. покладалась на правильне вирішення спору судом.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції повно та всебічно з»ясувавши обставини справи правильно встановив, що 04 січня 2010 року, близько 19 години ОСОБА_2 на пішохідному переході по вул. Іллінській в м. Суми підсковзнулась на неочищеній від снігу та льоду з вини КП «Шляхрембуд» поверхні дорожнього покриття та впала, отримавши травму «закритий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням».
КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради є спеціально створеним Сумською міською радою підприємством статутними видами діяльності якого, зокрема є задоволення потреб територіальної громади м. Суми у виконанні робіт та наданні послуг, пов»язаних з ремонтом, будівництвом та належним утриманням міських доріг м. Суми. З цим підприємством Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради уклало договір на надання послуг по утриманню вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми чинний станом на 04 січня 2010 року. За умовами цього договору КП «Шляхрембуд» зобов»язане взимку здійснювати прибирання снігу, льоду з міських вулиць та обробляти вулиці протиожеледними засобами (в т.ч. вул. Іллінську). Ці роботи оплачуються згідно умов названого договору. Відповідно до пунктів 3.1.14, 3.1.18, 3.1.19 ДСТУ 3587-97, який є обов»язковим для КП «Шляхрембуд» снігоочищення вулиць і доріг населених пунктів після закінчення снігопаду або завірюхи повинно проводитись в термін не більше ніж 4, 5, 6 годин; усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявлення до повної ліквідації; повне снігоочищення на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту його виявлення до повної ліквідації.
Оскільки КП «Шляхрембуд» не ліквідувало на місці падіння ОСОБА_2 зимову слизькість, сніг, 04 січня 2010 року атмосферних опадів не було, то лише воно зобов»язане відповідати за майнову та моральну шкоду, завдану позивачці своїми наведеними вище неправомірними діями, які знаходяться у причинному зв»язку з даними шкодами.
Розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та при вірному застосуванні положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
Відповідачем КП «Шляхрембуд» не доведено, що у завданні шкоди здоров»ю позивачки відсутня його вина, а тому є підстави для звільнення його від відшкодування майнової шкоди – доходу втраченого ОСОБА_2 внаслідок втрати нею працездатності та моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.
Суд першої інстанції оцінив докази з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки, колегія суддів не вбачає.
Надані колегії суддів нові докази: матеріали органів ДАІ та Сумського обласного центру з гідрометеорології, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не містять переконливих доказів про те, що на місці та на час падіння позивачки, КП «Шляхрембуд» було ліквідовано зимову слизькість та сніг.
Крім того, окремі доводи апеляційної скарги КП «Шляхрембуд» з посиланням на надані відповідачем докази про відсутність його вини в заподіянні ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди, ґрунтуються на припущеннях та не стосуються предмета спору, тому до уваги не приймаються.
Суд першої інстанції ухвалив рішення у вищезгаданій частині з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального права, на які послався в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30 березня 1994 року №198, ремонт та утримання дорожніх об»єктів (крім переїздів), що перебувають у комунальній власності здійснюється відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями (п.2); дорожньо-експлуатаційні організації зобов»язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху (п.11); основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об»єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів у цілому ДСТУ 3587 (п.37).
КП «Шляхрембуд» вищезгаданих приписів у даному випадку не дотримався.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом цієї норми закону розмір майнової шкоди повинен доводити позивач.
Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншими ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Статтею 1198 ЦК України передбачено, що розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.
Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби.
Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.
Розмір доходу, втраченого фізичною особою, яка самостійно забезпечує себе роботою (адвокатом, особою, зайнятою творчою діяльністю, та іншими), визначається у порядку, встановленому частинами першою-третьою цієї статті.
Позивачка ОСОБА_2 на час отримання травми була фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку. Розмір її доходу за 2009 рік на підставі даних органу державної податкової служби складає 305204 грн., що підтверджується належними доказами і не спростовано КП «Шляхрембуд».
Суд першої інстанції визначаючи розмір доходу, втраченого позивачкою внаслідок тимчасової втрати нею працездатності дійшов висновку, що ОСОБА_2 була непрацездатною в зв»язку з ушкодженням здоров»я один місяць, отже сума втраченого нею доходу становить 305204 грн.: 12 = 25 433 грн.
Проте, повністю з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки позивачка не надала належних доказів на підтвердження повного розміру заподіяної їй майнової шкоди ( 25 435 грн.).
Так, відповідно до підпунктів 1.1, 1.3, 1.3.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказами МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455, затвердженого Міністерством юстиції України 04 грудня 2001 року за №1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності; листок непрацездатності видається особам, які забезпечують себе роботою самостійно, серед яких особи, які займаються підприємницькою діяльністю.
Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ОСОБА_2 у зв»язку з отриманою 04 січня 2010 року травмою перебувала на стаціонарному лікуванні в «Сумська міська клінічна лікарня» №1» з 05 по 15 січня 2010 року, тобто 11 днів. І хоча їй листок непрацездатності за цей час не видавався, як пояснила ОСОБА_2 в зв»язку з тим, що вона не була застрахована у відповідному фонді соціального страхування, колегія суддів вважає, що на підставі інших наданих згаданою лікарнею письмових доказів, факт втрати позивачкою працездатності на протязі 11 днів доведено. Сума втраченого позивачкою за цей час доходу (майнова шкода) становить 25 435: 31х11=9024,62 грн.
Як убачається з листа головного лікаря вищезгаданої лікарні від 19 січня 2011 року, ОСОБА_2 після завершення стаціонарного лікування на амбулаторне лікування не з»являлась.
Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як убачається з листа вищезгаданої лікарні ( а.с.19) мінімальний термін перебування на лікарняному таких хворих, як ОСОБА_2, від 3 до 6 місяців.
У той же час, з Наказу МОЗ України від 28 грудня 2002 року №507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги» наданого цією лікарнею з посиланням на те, що цим наказом керуються лікарі, вбачається, що тривалість лікувальних заходів по таким травмам як у позивачки становить 4-8 тижнів.
Відповідна судово-медична експертиза щодо визначення терміну втрати позивачкою працездатності, у період після стаціонарного лікування, не проводилась. Відтак, колегія суддів вбачає, що висновок суду першої інстанції про відшкодування майнової шкоди позивачці за один повний місяць ґрунтується на припущеннях, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
З КП «Шляхрембуд» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 майнова шкода в розмірі 9024 грн. 62 коп., тобто за 11 днів непрацездатності, в решті цих вимог слід відмовити.
У зв»язку із зміною рішення суду та окремими помилками допущеними судом першої інстанції при вирішенні питань про розмір судових витрат, колегія суддів вважає, що і в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Так, відповідно до ч.4 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються позивачі за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я.
ОСОБА_2 при подачі позову сплатила 255 грн. судового збору (державне мито), отже ці судові витрати не можуть бути стягнуті з КП «Шляхрембуд», а у встановленому порядку названа сума може бути повернута з бюджету.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди пов»язаної з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.
У цій справі розмір витрат з ІТЗ як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції встановлено по 120 грн.
Позовні вимоги по спору майнового характеру ОСОБА_2 задоволено на 35%, тому з неї підлягає стягненню на користь держави 78 грн. (65%), решта витрат з ІТЗ – 42 грн. підлягає стягненню на користь держави з КП «Шляхрембуд», за розгляд справи у суді першої інстанції.
При подачі апеляційної скарги КП «Шляхрембуд» сплатило 120 грн. витрат з ІТЗ, тому з урахуванням вищевказаного та згідно зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь КП «Шляхрембуд» підлягає стягненню 78 грн. цих судових витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Пропорція задоволених вимог ОСОБА_2 становить у грошовому виразі за майнову шкоду 9 024 грн. 62 коп. ( розмір судового збору 90 грн. 25 коп.), по вимогам немайнового характеру 1 000 грн. ( розмір судового збору 1 грн.), разом 91 грн. 25 коп.
Названа сума судового збору підлягає стягненню з КП «Шляхрембуд» за розгляд справи в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.2,4 ч.1 ст. 309, ст. ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради задовольнити частково.
Змінити рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року в даній справі в оскаржуваній чАпеляційну скаргу Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради задовольнити частково.
Змінити рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року в даній справі в оскаржуваній частині в частині стягнення майнової шкоди та розподілу судових витрат.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 9 024 грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 78 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради судові витрати в розмірі 78 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради судовий збір на користь держави в розмірі 91 грн. 25 коп.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
астині в частині стягнення майнової шкоди та розподілу судових витрат.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 9 024 грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 78 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради судові витрати в розмірі 78 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради судовий збір на користь держави в розмірі 91 грн. 25 коп.
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -