Справа № 2-60/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"11" лютого 2011 р.                       Теплицький районний суд Вінницької області в складі:головуючого Нагорнюк С. В.

при секретарі Грушовенко О. В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засідання в місті Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Маломочульської сільської ради Теплицького району, СТОВ «Прогрес»с. М.Мочулка Теплицького району, Теплицької районної державної адміністрації  про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2011 року позивач ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом до Маломочульської сільської ради Теплицького району, СТОВ «Прогрес» с. М.Мочулка Теплицького району, Теплицької районної державної адміністрації  про визнання права власності на земельну частку (пай).

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він згідно рішення правління КСП «Прогрес» с. М.Мочулка Теплицького району від 18 червня 1993 року був прийнятий в члени КСП і направлений на роботу різноробочим цегельного заводу.

 Рішенням загальних зборів членів КСП «Прогрес» с .М.Мочулка  від 05 лютого 1994 року  було затверджено рішення правління про прийом  позивача в члени КСП, згідно протоколу за №1 від 05.02.1994 року.

 З 14 грудня 1994 року позивача було призвано на військову службу, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 і він проходив службу до 22.07.1996 року.

 01 жовтня 1996 року ОСОБА_2 працював слюсарем тракторної бригади №1 КСП «Прогрес» с. М. Мочулка.   

 Державний акт на право колективної власності на землю П-ВН №000102 був виданий КСП «Прогрес» с. М.Мочулка видано 03 квітня 1996 року, але Державний акт на право на земельну частку (пай) позивачеві не було видано через те, що його помилково не було внесено у список членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю).

  У зв’язку чим порушено право позивача на отримання земельної частки (паю).

  Відповідно до довідки, виданої відділом Держкомзему у Теплицькому районі від 27.01.2001 р. за №65 розмір земельної ділянки (пай), яка видавалась на кожного члена колективного господарства «Прогрес» с.М.Мочулка складає 2,51 га з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 вартість складає 37823,20 грн..   

   Окрім того, позивач просить поновити пропущений строк позовної давності, так як він не знав, що мав право на земельну частку (пай), про що дізнався у 2010 році від голови ТОВ «Прогрес» ОСОБА_3.   

   Позивач ОСОБА_2  до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимого підтримує повністю та просить їх задовольнити.

     Представник Маломочульської сільської ради Теплицького району сільський голова Зозуля С.В. до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу у відсутність їх представника, проти позову не заперечують.

      Представник СТОВ «Прогрес» в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

     Представник Теплицької районної державної адміністрації Скоробреха С.В. до суду надіслав заяву, проти позову не заперечує та просить розглянути справу у відсутність їх представника.  

     Судом установлено, що з 18 червня 1993 року згідно рішення правління КСП «Прогрес» с. М.Мочулка Теплицького району був прийнятий в члени КСП і направлений на роботу різноробочим цегельного заводу, відповідно до протоколу за №4 від 18.06.1993 року.

    Рішенням загальних зборів членів КСП «Прогрес» с .М.Мочулка  від 05 лютого 1994 року  було затверджено рішення правління про прийом  позивача в члени КСП, згідно протоколу за №1 від 05.02.1994 року.

      01 жовтня 1996 року ОСОБА_2 працював слюсарем тракторної бригади №1 КСП «Прогрес» с. М. Мочулка.      

      Позивачу ОСОБА_2 сертифікат на земельну частку (пай) не видавався в зв'язку з тим, що прізвище помилково не було внесено до списків членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю).   

    Позивач на момент розпаювання мав право на виділення йому земельної частки (паю), оскільки у відповідності до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за №720 від 08.08.1995 р., право на земельну частку (пай) мають члени КСП і в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

    Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Прогрес» с. М.Мочулка видано 03 квітня 1996 року, але позивача не було включено до списку про право на земельну частку.   

    У зв'язку з вищевикладеним порушено право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) на момент розпаювання.

   Враховуючи, що розмір земельної частки (паю) відповідно до довідки, виданої відділом Держкомзему у Теплицькому районі від 27.01.2001 р. за №65, яка видавалась на кожного члена колективного господарства «Прогрес» с.М.Мочулка складає 2,51 га з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 вартість складає 37823,20 грн., тому позивач мав би  її отримати.  

     Згідно роз’яснень, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання, відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95  «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність».   

  Відповідно до ст.152 ч. 3 ЗК України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права.

  Враховуючи викладене вище, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини,  на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє повне підтвердження в ході судового засідання.   

   Враховуючи обставини, за яких позивач просить поновити пропущений строк позовної давності, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.    

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 118, 152 ч.3 ЗК України, ст.ст.261 ч.1, 392 ЦК України, пунктами 2, 6, 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», суд, -    

В И Р І Ш И В :

           Позов  задовольнити.

           Поновити позивачу ОСОБА_2 пропущений строк позовної давності для звернення до суду.

        Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) у розмірі 2,51 га, вартістю 73823,20 грн., що знаходиться в колективній власності на землях колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с. М.Мочулка Теплицького району Вінницької області.

           Зобов'язати Теплицьку районну державну адміністрацію виділити ОСОБА_2 в натурі земельну частку (пай) у розмірі 2,51 га та видати Державний акт на право власності на земельну ділянку.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.

Суддя: