Судове рішення #13570708

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.02.11 р.                                                                                    Справа № 44/15                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Нова лінія» (представник до судового засідання не з’явився) до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (представник до судового засідання не з’явився), про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, десяти процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання  у загальному розмірі 22’952,87 грн.,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Нова лінія» (далі – Орендодавець) звернулося до суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі – Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі 18’865,72 грн., інфляційних 919,28 грн., десяти процентів річних 1’186,49 грн. та пені 1’981,38 грн. на користь позивача за договором оренди № ДГ-УД-141 від 28.11.08 року (далі – Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов’язку вчасно сплачувати орендну плату за тимчасове користування нежитловим приміщенням площею 13,5 м2 за адресою АДРЕСА_1(далі – Приміщення), чим порушено істотно порушено умови Договору та значною мірою позбавлено позивача грошових коштів, на які він розраховував при укладенні Договору.

Представники сторін до судового засідання не з’явилися, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не надав. Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Орендодавця підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомого майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 759 ЦК України, а також розділу 1 Договору, Орендодавець зобов’язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування Приміщення для розміщення зразків натурального каменю.

Додатковою угодою від 01.10.09 року сторони визначили строк дії Договору до 27.11.10 року та змінили розмір орендної плати до 4’480 грн. Згідно пунктів 3.1-3.3, 3.5 та 3.7 Договору, орендна плата вноситься до 12 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції, та включає у себе комунальні послуги та плату за землю, на підставі рахунку на оплату, обов’язок отримання якого покладений на Орендаря.

Згідно арифметичних розрахунків позивача та рахунків на оплату – розмір неоплачених нарахувань по Договору у період з березня до липня 2010 року включно становить 18’865,72 грн. Розмір заборгованості арифметично перевірено судом, наразі жодних доказів незгоди відповідача з належністю виконання позивачем зобов’язань за Договором, або доказів оплати боргу – суду не надавалося.

Таким чином, грошове зобов’язання Орендаря перед Орендодавцем з орендної плати на суму 18’865,72 грн. на момент прийняття рішення – не виконане, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десяти процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України та пункту 7.2 Договору. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та десяти процентів з моменту виникнення права вимоги до 01.01.11 року становить 919,28 грн. та 1’186,49 грн. відповідно.

Нормами пункту 7.2 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання Орендарем передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Такий спосіб забезпечення виконання зобов’язання повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 1’981,38 грн. за період з моменту виникнення права вимоги до 01.01.11 року, водночас, оскільки подібний спосіб нарахування суперечить статті 232 ГК України (щодо припинення нарахування штрафних санкцій через півроку після виникнення права вимоги), суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в цій частині лише частково, в сумі 1’472,39 грн., розрахованої судом за строк не більше шести місяців з моменту виникнення права вимоги за кожним з платежів.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, які регулюють порядок оплати орендної плати, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди).

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст.16, 525-526, 625, 636, 759-786 ЦК України, ст.232 ГК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –   

                                                ВИРІШИВ:

                    

Частково задовольнити позов приватного акціонерного товариства «Нова лінія» до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції, десяти процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання  у загальному розмірі 22’443,88 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Нова лінія» суму заборгованості по орендній платі 18’865,72 грн., інфляційні 919,28 грн., десять процентів річних 1’186,49 грн. та пеню 1’472,39 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  230,76 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 224,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення оголошено та складено 22.02.11 року.

          

Суддя                                                               Мєзєнцев Є.І.                               

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –господарському суду Донецької області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація