Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                       м.Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

                    Головуючого: Сачука В.І.

                    Суддів: Матюхи Ю.В., Міщенко О.А.

                    За участю прокурора: Скрипника В.Я.

                    захисника-адвоката: ОСОБА_1

                       обвинуваченої  ОСОБА_2

розглянула 21 лютого 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції  на постанову Рівненського міського суду від 9 лютого 2011 року про брання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брянськ РФ,   громадянки України, не працюючої, не одруженої,  яка зареєстрована у АДРЕСА_1,  раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст. 366 КК України,

                                           В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського міського суду від 09 лютого 2011 року в задоволенні подання про обрання  запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 відмовлено. Обрано запобіжний захід у вигляді заставив розмірі 30000 (тридцять  тис.) гривень, які внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання слідчого в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість обрання щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу є законним і обґрунтованим, враховуючи те, що воно має постійне місце проживання, де проживає разом з батьками та малолітньою дитиною, раніше не судима .

  17.03.2010 року відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 205 КК України.

27.03.2010 року  відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

01.04.2010 року в кримінальній справі оголошено в розшук обвинувачену ОСОБА_2

16.01.2011 року ОСОБА_2 затримана згідно постанови Рівненського міського суду від 02.04.2010 року.

18.01.2011 року слідчий звернувся до Рівненського міського суду з поданням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

 19 січня 2011 року постановою Рівненського міського суду щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід  у вигляді взяття під варту.

 31 січня 2011 року Ухвалою апеляційного суду Рівненської області вказана  постанова скасована.

Оскаржуваною постановою суду, подання слідчого не задоволено.

На вказану постанову суду  прокурором подано апеляцію, в якій він просить постанову щодо ОСОБА_2 –скасувати, а подання повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Вважає, що рішення про відмову в задоволенні подання про обрання щодо ОСОБА_2, прийняте суддею Рівненського міського суду незаконне. Обґрунтовує суспільною небезпекою та обставинами вчиненого нею  злочину, з метою запобігання спробам ухилитися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у справі та впливати на свідків

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який вказав на незаконність прийнятого судом рішення та просив скасувати постанову,пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника, які просять постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення,  вивчивши матеріали справи, обговоривши та перевіривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи із виключного характеру обрання найсуворішого запобіжного заходу, обов’язковою умовою його застосування повинно бути обґрунтоване переконання судді в тому, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

Проте,  поданні слідчого  перелічені лише мета і підстави застосування такого запобіжного заходу, що перелічені і викладені в ст. 148 КПК України.

Сам по собі факт пред’явлення звинувачення, за яким санкція закону передбачає покарання понад 5 роки, не є підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

Доказів тому, що вона буде продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду , перешкоджати встановленню істини по справі, слідчим суду не надано.

Тяжкість злочину не є беззаперечною підставою для обрання  запобіжного заходу - тримання під вартою.   

При такій сукупності обставин у суду були підстави для обрання щодо ОСОБА_2 більш м'якого виду запобіжного заходу ніж взяття під варту.

Рішення суду про відмову в задоволенні подання слідчого є обґрунтованим і вмотивованим. Судом досліджувалися обставини визначені ст. 150 КПК України та дано аналіз вимог подання.

Апелянтом не наведено доказів того, що обвинуваченому слід обрати саме такій  вид запобіжного заходу.

Колегією суддів не виявлено порушень вимог КПК України при розгляді подання, які б могли потягнути за собою скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є підставою для скасування судового рішення в справі не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Рівненського міського суду області від 09 лютого 2011 р. про обрання ОСОБА_2  запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. залишити  без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

Головуючий  

Судді  :