Судове рішення #1356776
Справа № 2 - ц - 815 2007 рік

Справа № 2 - ц - 815       2007 рік

ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року        місцевий районний Белградський суд Одеської області

В складі      головуючої   судді   Сабади В.В.

при секретарі                                   Ковтун О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Болграді справу за заявою    ОСОБА_1

ДО

ОСОБА_2

ПЛАВНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ РЕНІЙСЬКОГО РАЙОНУ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПОНОВЛЕННЯ   ПРАВ РЕАБІЛІТОВАНИХ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА

УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ГОЛОВНОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВК «СВІТАНОК» РЕНІЙСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРО ЗМІНУ РІШЕННЯ КОМІСІЇ, ВІДШКОДУВАННЯ ВАРТОСТІ ВИЛУЧЕНОГО МАЙНА ТА ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути 2/3 частини вартості, вилученого в його батька майна, в сумі 43052грн та 10000 гривень, як відшкодування за завдану йому моральну шкоду, посилаючись на те, що він, його батько та інші члени їх сім*ї, в тому числі і відповідач по справі ,ОСОБА_2, в червні 1941 року були вислані в Томську область. При їх виселенні майно батька, а саме: два будинки, сарай для зберігання сіна та сарай для зберігання зерна, винний підвал, 6000 кущів винограду, 7 коней, 2 лошат, 2 корови, 4 волів,70 овець, 8 свиней, 300 курей, були у них вилучені і передані в колгосп «Жовтень» в селі Плавні Ренійського району Одеської області, правоприемником якого є СВК «Світанок». Зі всього майна зберігся тільки дім, який належить на цей час ОСОБА_3. Стверджував, що він є спадкоємцем першої черги. Відкриту в зв'язку зі смертю батька спадщину, прийняв і оформив на своє ім.*я. Посилаючись на свою незгоду з рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року про виплату йому, як спадкоємцю, вартості спадкового майна в сумі 600 гривень, просив змінити рішення комісії в цій частині і стягнути йому за все спадкове майно його вартість в сумі 43052 гривні, прийнявши до уваги рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області від 30.07.1992 року, про виплату йому компенсації вартості спадкового майна в сумі 18079 рублів, та виходячи з вартості цього майна на час розгляду справи судом. Крім цього просив також стягнути

 

2

10000 гривень, як відшкодування за причинену йому моральну шкоду, яка, як він стверджував, проявилася в погіршенні стану його здоров*я, в зв'язку з перенесеними хвилюваннями та переживаннями .

Відповідач, ОСОБА_2, проти задоволення позову не заперечувала. Пояснила, що позивач є її рідний брат. Вона, як спадкоємиця першої черги, теж прийняла спадок, відкритий в зв'язку з смертю її батька, і оформила своє право на І/з частину його. Кількість вилученого у їх бать майна, вказаного позивачем, підтвердила. Стверджувала, що 1 будинок, який входив до складу спадкового майна, вона купила в колгоспі, а потім в 1980 році продала його, На цей час будинок не зберігся, т. я його знесли і збудували інший. Посилалася вона і на те, що про це, тоді ж, було відомо позивачу. Він з цим був згоден і на це майно не претендував. Заявляти будь який позов від свого імені відносно спадкового майна, відмовилася.

Представник СВК «Світанок» позов не визнав посилаючись на те, що вартість вилученого у батька ОСОБА_1 майна має відшкодовувати держава, т. я частина вказаного майна, а саме 2 будинки з господарськими спорудами, колгоспу не передавалися із -за відсутності колгоспу на той час. їх, в 1949 році, колгосп купив у держави через райфінвідділ за 4367 рублів і вони з 1949 року і до 1953 року знаходилися на його балансі. 1 будинок в 1953 році був проданий колгоспом ОСОБА_4, який його капітально відремонтував і побудував там нові споруди. Другий дім колгоспом був проданий відповідачці ОСОБА_2, яка його потім теж продала. Цей будинок знесли і побудували інший. Стверджував, що цим майном колгосп володів правомірно, т. я. придбав його у держави. Ніякого іншого майна померлого, колгоспу не передавали. Заподіяння позивачу моральної шкоди, діями СВК «Світанок», теж заперечував.

Представник Плавненської сільської Ради Ренійського району Одеської області позов не визнав. Пояснення представника СВК «Світанок» підтвердив і пояснив, що сільській Раді, вказане позивачем майно, не передавалося , т. я. сім*я його була вислана ще в 1941 році перед початком війни. їх майно, крім будівель, після війни не збереглося і на час розгляду справи встановити, кому воно першому було передано державою, неможливо із - за вітсутності доказів про це. Посилався на те, що відшкодовувати вартість спадкового майна позивачу, повинна держава і що моральна шкода ОСОБА_1 завдана при цьому ніким не була.

Представник комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради позов теж не визнав. Посилався на те, що рішення комісії, інтереси якої він представляє, від 04.04.1997 року, про виплату спадкоємцям померлого 600 грн. за спадкове майно, є правильним, т. я. комісією воно було винесено на підставі вимог діючого законодавства, яке регулює порядок призначення та виплати компенсацій реабілітованим, і розмір компенсації визначений правильно. Чому комісія зобов'язала колгосп сплатити компенсацію за частину спадкового майна, пояснити не зміг і доказів того, що будинки померлого та інше майно були йому передані безкоштовно, не надав. Стверджував, що моральна шкода позивачу заподіяна не була і його права не порушувалися.

Відповідач, Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Свого представника до суду не направив, але надав заперечення проти позову, згідно яких він просив в задоволенні його відмовити, т. я. вважає рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року правильним і винесеним на підставі діючого законодавства. Посилався на те, що Головне управління праці та соціальної політики здійснює лише фінансування виплат реабілітованим на підставі рішення відповідної комісії з питань поновлення прав реабілітованих. Стверджував, що моральна шкода позивачу не могла бути причинена, т. я. його права порушені не були. Своєчасно компенсація не сплачена по вині позивача..

Відповідачі,   Головне      фінансове   управління   Одеської   області   та      Управління державного казначейства України в Одеській області, а також зацікавлена особа, ОСОБА_3

 

3

 , про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду своїх представників не направили і про причини неявки не повідомили.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що в червні 1941 року батько позивача,, ОСОБА_5, сам позивач, відповідач по справі, ОСОБА_2, та інші члени їх сім*ї були вислані з місця свого постійного проживання села Плавні Ренійського району Одеської області до Томської області на спецпоселення і звідти були зняті в 1956 році.

При висланні, належне їх батьку майно, а саме: 2 будинки, сарай для зберігання сіна та сарай для зберігання зерна, а також винний підвал, 7 коней, 2 лошат, 2 корови, 4 воли, 70 овець, 8 свиней, 300 голів птиці, 6000 кущів винограду було вилучено.

Перелік вилученого майна сторони не оспорюють. 2 будинки з господарськими будівлями 16.11.1949 року  держава реалізувала   колгоспу імені Сталіна Ренійського району Одеської області, правоприемником   якого є, на час розгляду справи, СВК «Світанок».

Один із ним колгоспом, 20.08.1957 року, був проданий відповідачу по справі ОСОБА_2, яка його, 05.02.1980 року, подарувала ОСОБА_6, а потім, 15.02.1985 року, той його продав ОСОБА_7, який цей дім в 1990 році зніс і побудував новий.

Другий дім колгоспом, в 1953 році, був проданий ОСОБА_4. На час розгляду справи цей дім належить ОСОБА_3., який його перебудував.

Майно та господарські будівлі, на час розгляду справи, не збереглися. Доказів того, кому після вилучення було передано інше майно суду надано не було, за їх відсутності. Викладене підтверджується:

-   актом, складеним Ренійською районною комісією з питань поновлення прав

реабілітованих, згідно якого вилучене у ОСОБА_4 майно складалося з: жилого будинку,

сарая для зберігання сіна, сарая для зберігання зерна, винного підвалу, 7 коней, 2 лошат, 2

корів, 4 волів, 70 овець, 8 свиней, 300 голів птиці, 6000 кущів винограду;/л.с.3/

- актом опису та оцінки майна № 79 від 16.11.1949 року, належного ОСОБА_4, яке було

державою реалізоване колгоспу ім. Сталіна , а саме: 2 будинки з господарськими

будівлями; вартість яких становила 4367 рублів; / л. с 27/

-  випискою із статуту СВК «Світанок», затвердженим зборами від 12.02.2000 року,

протокол №1, та зареєстрований в Ренійській райдержадміністрації 08.03.2000 року.,

відповідно до якого СВК «Світанок» є правоприемником КСП «Світанок»; / л. с 98/

- договором купівлі - продажу будинку від 20.08.1957 року, затвердженим Плавненською

сільською Радою Ренійського району Одеської області під №157, про продаж будинку

колгоспом імені Сталіна відповідачу , ОСОБА_2, та довідкою про право власності

колгоспного двору , головою якого була ОСОБА_2, на цей будинок; /л. с 166 - 167/

-  договором дарування будинку від 13.02.1980 року, затвердженим Плавненською

сільською Радою Ренійського району Одеської області про дарування будинку ОСОБА_2,

який знаходиться в селі Плавні Ренійського району, ОСОБА_6.; / л.с. 169/

договором купівлі - продажу будинку, затвердженим  цією  ж сільською Радою 15.02.1985 року, про продаж ОСОБА_6, вказаного вище будинку, ОСОБА_7; /л.с.217/

·    будівельним паспортом на будинок, належний ОСОБА_7, який знаходиться АДРЕСА_1, яким підтверджується будівництво нового будинку на місці будинку, який був ним куплений у ОСОБА_6; /л.с.219 - 230/

·    свідоцтвом, виданим державним нотаріусом Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області 24.02.1997 року, про прийняття спадку, відкритого в зв'язку зі смертю ОСОБА_8, її сином, ОСОБА_3., до складу якого входить жилий будинок в с.Плавні Ренійського району Одеської області; / л. с 214/

- домовою книгою та технічним паспортом, який приєднаний до справи судом, на будинок

АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_3

 

4

, якими підтверджується належність раніше цього домоволодіння його батьку, ОСОБА_4, та його матері, ОСОБА_9, та перебудова його ним; /л.с. 233 - 235/

та поясненнями позивача, відповідача, ОСОБА_2, представників СВК «Світанок», Плавненської сільської Ради Одеської області, комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради і письмовими поясненнями на позов відповідача Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації

Відповідно до ст. З і 5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 року, зі змінами та доповненнями, громадяни, які були вислані з свого постійного місця проживання і позбавлені майна на підставі рішення органів державної влади і управління по політичним, соціальним, національним, релігійним та іншим мотивам під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так названими бандо посібниками та їх сім*ями, реабілітовані. Вилучені у них будівлі та інше майно, по можливості, / якщо дім не зайнятий, а майно збереглося/ повертаються реабілітованим , або їх спадкоємцям 1 черги, в натурі, При відсутності такої можливості, відшкодовується їх вартість.

На підставі ст.9 цього ж Закону рішення цих питань покладене на обласні, міські та районні Ради, які для цього повинні утворити штатні комісії.

Пунктом 10, 12, 13, 14, 15 «Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна чи відшкодування його вартості реабілітованим громадянам по Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» чи їх спадкоємцям» комісія визначає склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованим і встановлює його вартість, на підставі документів про вилучення майна та його реалізацію, які можуть бути одержані із архівів та інших органів. Спадкоємцям реабілітованих, повертається майно або відшкодовується його вартість, при наявності свідоцтва про спадщину. Вилучені будівлі, /якщо дім не зайнятий/ та майно/ якщо воно збереглося/, повертаються реабілітованому або його спадкоємцям. При відсутності такої можливості, виплачується їх вартість. Повернення майна ,або виплата його вартості, покладена на підприємства та організації, які першими одержали це майно. В інших випадках, виплата вартості вичученого майна, проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету.

Встановлено, що ОСОБА_4, батько позивача, та його мати, ОСОБА_10, в 1992 році були реабілітовані на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», як вислані на спец поселення.

Тоді ж, комісією з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області, визначений склад їх майна, яке було вилучене у них при висланні, і в склад його входили: 2 будинки, господарські будівлі та інше майно.

Цією ж комісією, 30.07.1992 року, було прийнято рішення, про виплату спадкоємцям, реабілітованого ОСОБА_4, який на той час вже помер, вартість спадкового майна у зв'язку з неможливістю його повернення в натурі, а саме: за будинок, який був колгоспом імені Сталіна проданий ОСОБА_2 і який не зберігся, - 5500 рублів, а за інше майно, яке теж не збереглося, - 1500 рублів. За будинок, який зберігся і, на час прийняття рішення комісією, належав ОСОБА_11, матері зацікавленої особи, ОСОБА_3., на праві особистої власності, в зв'язку з його неможливістю повернути в натурі, підлягала виплаті його вартість в сумі 11079 рублів, Виплатити ці суми комісія зобов*язала колгосп та Плавненську сільську Раду Ренійського району Одеської області.

Вказане рішення комісії позивач, який є сином померлого і спадкоємцем першої черги, не оспорював.

Викладені обставини підтверджуються:

 

5

·   актом, складеним комісією з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області, про визначення складу майна, вилученого у ОСОБА_4;/ л. с З/

·   повідомленням прокуратури Одеської області, про наявність в архіві особових справ, як поселенців, померлого, позивача, відповідача, ОСОБА_2, та інших членів їх сім*ї;/ л.с. 4/

-    протоколом №9 Ренійської районної Ради народних хдепутатів Одеської області, від

30.07.1992 року, де йде мова про прийняття рішення комісією про виплату вартості майна,

вилученого у ОСОБА_4, в зв'язку з неможливістю його повернення в натурі, і про те, що

вартість цього майна складає 18079 рублів. Виплата цієї суми покладена на колгосп та

Плавненську сільську Раду Ренійського району Одеської області; / л. с 5-6/

свідоцтвом про смерть ОСОБА_4,) виданим Белькінською сільською Радою Парабельського району Томської області 12.07.1993 року на підставі запису акту №1 згідно якого він помер ІНФОРМАЦІЯ_1;/л. с 9/

-    свідоцтвом про народження позивача, виданим Белградським відділом ЗАЦС Одеської

області 15.05.1979 року на підставі запису акту №41, де померлий вказаний його батьком;

/л.с. 11/

-  довідкою, виданою комісією з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської

районної Ради народних депутатів Одеської області 09.11.1999 року за №34 про те, що

ОСОБА_4 є реабілітованим посмертно, на підставі рішення комісії від

30.07.1992   року;/л. с 50/

та поясненнями позивача, відповідача, ОСОБА_2, представників СВК «Світанок», Плавненської сільської Ради Одеської області, комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради і письмовими поясненнями на позов відповідача, Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації..

Позивач, своєчасно своє право на спадкове майно, як спадкоємця, не оформив і в 1993 році звернувся в цю ж комісію з заявою про перерахування йому суми вартості майна в зв'язку з грошовою реформою.

Комісією з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області його заява була задоволена і вартість майна перерахована в карбованцях і становила: сума вартості майна яке не збереглося - 166185 карбованців, а будинку, який зберігся, - 70000 карбованців. Виплата цих сум була покладена на колгосп та Плавненську сільську Раду Ренійського району Одеської області.

Позивач знову своє право на спадкове майно не оформив, визначену суму вартості майна не одержав і в 1994 та в 1996 роках знову звертався до цієї ж комісії з заявами про новий перерахунок вартості майна.

Комісією з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області, в задоволенні його заяв було відмовлено, про що 28.02 1994 року та 25.12.1996 року були винесені рішення.

Ці рішення позивачем не оспорювалися.

Суд вважає, що підстав для зміни рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих  Ренійської районної Ради народних депутатів  Одеської області  від

04.05.1993     року про задоволення заяви позивача, в частині перерахунку вартості

спадкового майна в зв'язку з грошовою реформою, і визначення його нової вартості в

сумі: вартості майна, яке не збереглося, - 166185 карбованців, а будинку, який зберігся, -

70000 карбованців немає, т. я. воно позивачем не оспорюється.

Не оформивши своєчасно своє право на спадок, позивач, в 1997 році звернувся в комісію з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради, яка 04.04.1997 року його заяву розглянула. Причину несвоєчасного одержання ним вартості спадкового майна

 

6

визнала поважною, в поверненні будинку, який зберігся, відмовила, вартість майна переглянула і встановила новий розмір відшкодування його вартості, відповідно до діючого на той час законодавства, в сумі 600 грн., зобов'язавши виплатити цю суму колгосп.

На підставі цього рішення, ОСОБА_1 21.12. 1999 року своє право на спадок, відкритий в зв'язку зі смертю його батьків, оформив в Ізмаїльській держаній нотаріальній конторі де йому нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося тільки з суми грошей, 600 грн., яка належала померлому на підставі рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року , протокол №3.

Це свідоцтво, про право позивача на спадщину, рішенням місцевого Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2003 року було частково змінено і визнано недійсним в 1/3 частині його, т. я. суд задовольнив позов відповідача, ОСОБА_2, про визнання за нею права на 1/3 частину спадкового майна, як спадкоємця першої черги.

Викладені обставини підтверджуються:

протоколом № 15 засідання комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області від 04.05.1993 року де вказано, що заява позивача, в частині перерахунку вартості спадкового майна в зв'язку з грошовою реформою, задоволена. Визначена його нова вартість, яка становить: сума вартості майна, яке не збереглося, - 166185 карбованців, а будинку, який зберігся, - 70000 карбованців. Виплата цих сум була покладена на колгосп та Плавненську сільську Раду Ренійського району Одеської області..

· заявою, поданою позивачем в комісію, від 08.02.1994 року;/ л. с 252/

· протоколом № 21 від 28.02.1994 року та №36 від 25.12.1996 року засідань комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області, згідно яких  в задоволенні заяв позивача було відмовлено;/ л. с 260/

· заявою, поданою ОСОБА_120.05.1996 року в вказану вище комісію;/л. с 247-а/

· протоколом № 33 від 04.04.1997 року комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради, яка причину несвоєчасного одержання позивачем вартості спадкового майна визнала поважною, в поверненні будинку, який зберігся, відмовила, вартість майна переглянула і встановила новий розмір відшкодування його вартості, відповідно до діючого на той час законодавства, в сумі 600 грн. Виплатити цю суму зобов'язала КСП «Світанок», як правоприемника колгоспу;/ л. с 7 - 8/

· заявою, поданою ОСОБА_1, 28.01.1997 року до вказаної вище комісії;/ яка приєднана до справи судом/

 

·    свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області 21.12.1999 року ОСОБА_1 на спадкове майно, належне померлому ОСОБА_4, яке складалося тільки з суми грошей, 600 грн., яка належала померлому на підставі рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року , протокол №3.;/л.с. 51/

·    матеріалами цивільної справи №2 - 1120 за 2003 рік за позовом ОСОБА_2 до позивача про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та рішенням місцевого Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2003 року, яким свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області 21.12.1999 року ОСОБА_1 на спадкове майно, належне померлому ОСОБА_4, частково змінено і визнано недійсним в 1/3 частині його, т. я. суд задовольнив позов відповідача ОСОБА_2 про визнання за нею права на 1/3 частину спадкового майна, як спадкоємця першої черги.

та поясненнями позивача, відповідача, ОСОБА_2, представників СВК «Світанок», Плавненської сільської Ради Одеської області, комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради і письмовими поясненнями на позов відповідача,

 

7

Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України №429 від 18.04.1996 року «Про порядок розрахунку з реабілітованими громадянами» розміри грошової компенсації та відшкодування вартості конфіскованого майна реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям , передбаченим Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», визначаються виходячи із суми, що становить 50% мінімальної заробітної плати, встановленої постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 року №4.

Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 року №4 встановлено, що до внесення відповідних змін в діюче законодавство виплати, крім пенсій, тарифні ставки і оклади , розраховуються на підставі мінімальної заробітної плати і проводяться в розмірах на 01.02.1996 року , виходячи із розмірів заробітної плати - 60 тисяч карбованців.

Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» передбачено забезпечення посильної компенсації матеріальної шкоди, причиненої незаконними репресіями реабілітованим громадянам та їх сім*ям, виходячи із економічної можливості держави.

На підставі цих вимог, Кабінет Міністрів України 18.04.1996 року прийняв постанову №429 «Про порядок розрахунків з реабілітованими громадянами» якою збільшена розрахункова величина для нарахування реабілітованим громадянам компенсацій за вилучене майно з 60 тис. карбованців до 750тис. карбованців, що складає 7,5 гривень і встановлено, що з 01.03.1996 року розміри грошової компенсації і відшкодування вартості вилученого майна реабілітованим розраховуються виходячи із суми, яка складає 50% мінімальної заробітної плати , встановленої постановою Верховної Ради України від

20.02.1996   року №49, що становить 600 грн. незалежно від визначеної вартості вилученого

майна.

З 01.07.1998 року мінімальна заробітна плата на Україні була встановлена 55 гривень. Але, згідно вимог ст.3 Закону України «Про встановлення величини рівня малозабезпеченості і розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік» до прийняття Верховною Радою України змін до законів, встановлений розмір мінімальної заробітної плати не застосовується, як розрахункова величина, для визначення розмірів допомоги, компенсацій і інших виплат.

Змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» до цього часу не було прийнято і тому компенсація за вилучене майно розраховується тільки в порядку викладеному вище.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що підстав для зміни рішення   комісії з питань   поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від

04.04.1997   року про встановлення нового розміру відшкодування вартості спадкового

майна ОСОБА_1 немає, т. я. його вартість розрахована відповідно до діючого на цей час

законодавства і становить 600 грн. Склад вилученого майна, яке підлягало

відшкодуванню, сторони не оспорювали і наявність його у померлих підтверджується

викладеними вище доказами.

Суд не може погодитися з висновком комісії про покладення обов'язку відшкодувати вартість вилученого майна спадкоємцям на правоприемника колгоспу, КСП «Світанок» / нині СПК «Світанок»/, т. я. цей висновок суперечить тому , що було встановлено в суді. Згідно акту опису та оцінки майна № 79 від 16.11.1949 року, належного ОСОБА_4, воно було державою реалізоване колгоспу ім. Сталіна в 1949 році, а саме: 2 будинки з господарськими будівлями; вартість яких становила 4367 рублів; / л. с 211.Як встановлено в судовому засіданні, це майно було вилучене у сім*ї Руму в червні 1941 року і кому воно було передано першому після його вилучення, встановити вже не можна, т .я відразу після цього розпочалася війна.

Ці обставини в суді підтвердили сторони. Інших доказів цього суду надано не було.

 

8

Якщо неможливо встановити кому першому вилучене майно було передано, то вартість майна відшкодовується фінансовими органами за рахунок бюджету, що передбачено «Положенням про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна чи відшкодування його вартості реабілітованим громадянам по Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» чи їх спадкоємцям» та вказаним Законом..

Тому суд вважає, що виплата вартості вилученого у ОСОБА_4, майна його спадкоємцям повинна проводитися державою і в цій частині рішення підлягає зміні.

На підставі п. 4 ст.90, 21 Бюджетного Кодексу України виплата компенсації реабілітованим та їх спадкоємцям проводиться за рахунок коштів обласного бюджету і такі бюджетні асигнування надаються розпорядниками бюджетних коштів.

Відповідно до рішення Одеської обласної Ради «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної Ради від 11 січня 2005 року №578 - ХХІУ «Про обласний бюджет Одеської області на 2005 рік» головним розпорядником коштів місцевих програм соціального захисту окремих категорій громадян, в тому числі і підтримки реабілітованих, визнане Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, про що це управління підтвердило в своїх письмових поясненнях, наданих суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що грошову компенсацію, встановлену комісією з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради 04.04.1997 року, повинно сплатити спадкоємцям померлого ОСОБА_4 Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації.

Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області від 30.07.1992 року встановлено, що виплату компенсації за майно спадкоємцям померлого ОСОБА_4 необхідно провести в строк до 01.08.1993 року, за умови надання ними свідоцтва про їх право на спадок.

Судом встановлено, що причини несвоєчасного одержання позивачем вказаної компенсації визнані комісією з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради 04.04.1997 року поважними. Нового строку виплати йому компенсації ця комісія в вказаному рішенні не встановила. В зв'язку з тим , що це рішення комісії оспорюється позивачем в суді і до цього часу спір цей не був розглянутий, суд приходить до висновку, що позивач строк для одержання належної йому компенсації не пропустив. Плавненська сільська Рада Ренійського району Одеської області та СПК «Світанок» не повинні нести обов'язок по сплаті цієї грошової компенсації.

Згідно постанови Верховної Ради України  «Про тлумачення Закону України  «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24.12.1993 року, право одержати компенсацію за вилучене майно мають і спадкоємці 1 черги. Коло таких спадкоємців виз­начається на день винесення рішення комісією з питань поновлення прав реабілітованих про відновлення права реабілітованих на вилучене у них майно.

Як встановив суд, право реабілітованих ОСОБА_4 та ОСОБА_12, на вилучене у них майно, було поновлено рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області від 30.07.1992 року і тому спадок на майно померлого, ОСОБА_4, відкрився з цієї дати.

Відповідно до ст..529 ЦК України 1963 року, діючого на час прийняття комісією рішення, при спадкуванні по закону до спадкоємців першої черги віднесені також діти та дружина.

Встановлено, що на час винесення вказаного вище рішення, ОСОБА_4 помер. Його дружина ОСОБА_12, була жива, але на день розгляду справи судом вона теж померла. Живими були і їх діти: позивач, ОСОБА_1, та відповідач, ОСОБА_2.

На підстави викладеного суд приходить до висновку, що на час прийняття рішення комісією спадкоємцями померлого, ОСОБА_2 були його дружина, ОСОБА_12, та діти,

 

9

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а на час розгляду цієї справи судом спадкоємцями померлих ОСОБА_1 та ОСОБА_12 є позивач, ОСОБА_1, та відповідач, ОСОБА_2

Спадкове майно їм може бути повернене тільки за умови надання ними свідоцтва про їх право на спадок.

Судом встановлено, що позивач, таке свідоцтво отримав 21.12.1999 року, а за відповідачем право на спадок визнаний рішенням місцевого Ренійського районного суду від 29.12.2003 року, яким свідоцтво, отримане ОСОБА_1, визнане недійсним в 1/3 частині його, а за ОСОБА_2 визнано право на цю 1/3 частину майна.

В суді ОСОБА_2 від пред'явлення будь якого позову відносно спадкового майна відмовилася і своє право на витребування 1/3 частини вартості цього майна не реалізувала.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку що позивач має право на одержання 2/3 частин вартості спадкового майна, що становить 400грн., які і підлягають стягненню на його користь, т. я. така виплата проводиться незалежно від часу реабілітації.

Викладене підтверджується:

свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, виданим Белькінською сільською Радою Парабельського району Томської області 12.07.1993 року на підставі запису акту №;1 In. с. 9/

·  свідоцтвом про народження позивача, виданим Белградським відділом ЗАЦС Одеської області 15.05.1979 року на підставі запису акту №41, де померлий вказаний його батьком; /л.с. 11/

·  свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області 21.12.1999 року ОСОБА_1 на спадкове майно, належне померлому ОСОБА_4, яке складалося тільки з суми грошей, 600 грн., яка належала померлому на підставі рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року , протокол №3.;/л.с. 51/

·  матеріалами цивільної справи №2 - 1120 за 2003 рік за позовом ОСОБА_2 до позивача про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та рішенням місцевого Ренійського районного суду Одеської області від 29.12.2003 року, яким свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області 21.12.1999 року ОСОБА_1 на спадкове майно, належне померлому ОСОБА_4, частково змінено і визнано недійсним в 1/3 частині його, т. я. суд задовольнив позов відповідача ОСОБА_2 про визнання за нею права на 1/3 частину спадкового майна, як спадкоємця першої черги.

·  свідоцтвом про смерть ОСОБА_12, виданим 23.02.1994 року відділом РАЦС Ренійської районної державної адміністрації на підставі запису акту №18 / л. с 91;

та поясненнями позивача і відповідача, ОСОБА_2

Доводи позивача про збільшення розміру належної йому компенсації з урахуванням діючих на час винесення рішення цін на вилучене майно не можуть бути прийняті до уваги судом , т. я. вони спростовуються викладеними вище доказами. З цих же підстав не може бути прийнята судом до уваги і довідка про вартість майна за №12 від 07.08.2000 року / л. с 63/,

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди, т. я. заподіяння її він зв*язував з порушенням його права , як спадкоємця, на спадщину і стверджував, що вона проявилася в погіршенні стану його здоров*я в зв'язку з перенесеними ним переживаннями та хвилюваннями із- за цього. судом, порушення його права на своєчасне одержання спадщини в розмірі встановленому рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області, не встановлено, що підтверджується викладеними вище доказами.

Тому суд приходить до висновку, що заподіяння позивачу моральної шкоди порушенням його права , як спадкоємця, на спадщину не знайшло свого підтвердження в

 

10

судовому засіданні в зв'язку з чим в відшкодуванні моральної шкоди йому необхідно відмовити.

Суд також приймає до уваги , що належну йому, згідно рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Ренійської районної Ради народних депутатів Одеської області від 30.07.1992 року, компенсацію він своєчасно не одержав із - за невиконання ним вимог діючого законодавства і необхідне для одержання цієї виплати свідоцтво про його право на спадок він одержав тільки в 1999 році. Своєчасно також він не повідомив і про наявність інших спадкоємців, що викликало необхідність розгляду позову відповідача, ОСОБА_2 до нього із за чого суд довгий час не зміг розглянути цей спір.

Розглядаючи цей спір, суд керується розділом УИ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України і розглядає цю справу в порядку встановленому цим Кодексом, так як заява ОСОБА_1 до суду надійшла до набрання чинності ним і справа ця виникла з адміністративно - правових відносин.

Керуючись ст.7, 71, 86, 159 - 162, 186 Кодексу ад­міністративного судочинства України , ст.хт.3, 5, 9 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 року зі змінами та доповненнями;п.10, 12-15, 17, 18, 29 Положення «Про порядок виплати грошової компенсації, повер нення майна чи відшкодування його вартості реабі­літованим громадянам» від 18.02.1993 року зі зміна­ми внесеними Постановою Кабінету Міністрів Укра їни №429 від 18.04.1996 року «Про порядок розра­хунку з реабілітованими громадянами; ст. 9 Поста­нови Верховної Ради України  «Про тлумачення Закону України «Про тлумачення Закона України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24.12.1993 року ; ст. З Закону України «Про встановлення величини рівня малозабезпеченості і розміру мінімальної заробітної платина 1998 рік»; ст.. 21, 90 Бюджетного Кодексу України

суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Плавненської сільської Ради Ренійського району Одеської області, Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації, комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, Головного фінансового управління Одеської області, СВК «Світанок» Ренійського району Одеської області про зміну рішення комісії, про відшкодування вартості вилученого майна та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Одеської обласної Ради від 04.04.1997 року, по розгляду заяви ОСОБА_1, в частині визначення розміру компенсації вартості вилученого майна, належного реабілітованому ОСОБА_4, в сумі 600 грн. визнати законним та обґрунтованим. В частині покладення виплати цієї суми на СВК «Світанок» Ренійського району Одеської області відмінити. Зобов'язати Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 із коштів

 

11

обласного бюджету 400 грн. грошової компенсації за вилучене у його батька, ОСОБА_4, майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду поданням:

· заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення;

апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація