ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2006                                                                                   Справа № 5/100  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Логвиненка А.О.,Чохи Л.В.   

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -  Рязанцев С.В., довіреність б/н  від 27.12.05;

від відповідача -  Лутошкін І.О., юрисконсульт, довіреність № 506  від 10.11.05;

   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: відкритого акціонерного товариства "ЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.06р.  у справі № 5/100

за позовом   комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпропетровськ

до    відкритого акціонерного товариства "ЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про     стягнення 29944,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 13.09.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.           

    По справі оголошувалась перерва до 13.09.06.

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району, м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства “ЕК “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ про стягнення 29944,13 грн. вартості витрат на обслуговування внутрішньо-будинкових мереж за період: жовтень-грудень 2003 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року по справі № 5/100 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені, з посиланням на пункти 7.19 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЄ № 28 від 31.07.1996 року, яким визначені умови та зміст зобов’язань між постачальником електричної енергії та житловими організаціями.

Не погодившись із рішенням, відповідач просить його скасувати, посилаючись на наступні обставини.

В порушення пунктів 1.5, 1.7 Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньо-будинкових систем електропостачання, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.1999 року № 235, сторони не уклали договір, який би регулював відносини між сторонами на обслуговування внутрішньо-будинкових систем електропостачання.

Позивачем не надані акти про виконання технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та електрообладнання, а також не надані переліки виконаних відповідачем робіт.

Розрахунок позивача вартості виконаних робіт не відповідає дійсності, а саме даним, які зазначені в графіку технічного обслуговування.

Пунктом 3 Порядку визначено розрахунок житловими організаціями (підприємствами) загальної вартості витрат на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових електричних мереж та обладнання (на рік). Такого розрахунку позивачем не було надано.

У відповідності до актів на відрахування фактичних затрат технічного обслуговування внутрішньо-будинкових електромереж за період з серпня по грудень 2003 року загальна довжина внутрішньо-будинкових електромереж складає 419738,48м, тоді як графіком технічного обслуговування довжина мереж узгоджена у розмірі 542874,0м.

В рішенні від 01.03.2006 року по справі № 39/460 довжина мереж склала 333615м.

Тобто за період з квітня по грудень 2003 року позивач надав актів на відрахування фактичних затрат технічного обслуговування внутрішньо-будинкових електромереж на загальну довжину 753353,48м, що не відповідає дійсній узгодженій в графіках довжені внутрішньо-будинкових електромереж в розмірі 542874м.

Позивач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені наступні обставини.

В період з 01.01.01 по 31.12.03 позивачем на відплатній основі було здійснено технічне обслуговування внутрішньо-будинкових електромереж, якими відповідач здійснює подачу  електричної енергії споживачам Жовтневого району.

У відповідності з абзацем 3 пункту 7.19 Правил користування електричною енергією у разі використання постачальником електричної енергії мереж основного споживача або житлової організації для технічного забезпечення постачання електричної енергії населенню та/або субспоживачам відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж оплачується власнику цих мереж постачальником електричної енергії, у тарифах (цінах) якого передбачені необхідні статті витрат.

Взаємовідносини між комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Жовтневого району, м. Дніпропетровськ і відкритим акціонерним товариством "ЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ регулюються Порядком проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньо-будинкових систем електропостачання (далі - Порядок), затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.99 № 235. Цим же Порядком встановлений розмір витрат житлової організації, якою є позивач, і порядок розрахунку за обслуговування внутрішньо-будинкових мереж.

Відповідно до пункту 1.3 зазначеного Порядку обслуговування  внутрішньо-будинкових систем електропостачання –це технічне обслуговування внутрішньо-будинкових електромереж та електрообладнання, що являє собою комплекс робіт, спрямованих на підтримку їх справності. Технічне обслуговування передбачає загальні, непередбачені та профілактичні огляди стану електромереж та електрообладнання, ліквідацію незначних несправностей електричних пристроїв (заміну або ремонт вимикачів, заміну запобіжних автоматичних вимикачів, пакетних перемикачів, увідно-розподільних пристроїв, щитів та ін.), дрібний ремонт електромереж.

Обслуговування позивачем внутрішньо-будинкових електричних мереж проводилося відповідно до графіків технічного обслуговування внутрішньо-будинкових електричних мереж на 2001 рік, 2002 рік, 2003 рік, в яких сторонами узгоджено протяжність електромереж, кількість квартир, прихована і відкрита проводка із зазначенням місць знаходження.

Згідно з розрахунками загальної вартості витрат на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових електричних мереж на 2000 рік в період 2000 –2002 роки діяв погоджений  тариф у розмірі 0,68 грн. (без ПДВ) на 100м електромереж на місяць; в період 2002 –2003 роки діяв узгоджений обома сторонами тариф у розмірі 0,99 грн. ( без ПДВ) на 100м електромереж на місяць.

Щомісяця комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство вручало відповідачу акти на відшкодування фактичних витрат технічного обслуговування електромереж і електроустаткування, докази чого наявні у справі.

Доводи скаржника до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

У відповідності зі статтею 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також із дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до цього цивільні  права і обов’язки виникають, зокрема, з адміністративних актів, яким є наказ Державного комітета будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.99 № 235 “Про затвердження Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньо-будинових систем електропостачання”, виданий на виконання доручення Кабінету Міністрів України.

Безпосередніми діями сторін, які обумовили виникнення зобов’язання, є:

-          подача відповідачем в період з серпня 2003 року по грудень 2003 року електричної енергії населенню Жовтневого району через внутрішньо-будинкові мережі, а не іншим способом;

-          находження внутрішньо-будинкових мереж на балансі комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району;

         -           здійснення      технічного       огляду      внутрішньо-будинкових                                 

                     електромереж саме комунальним виробничим житловим ремонтно-        

                     експлуатаційним підприємством, а не відповідачем.

В силу зобов’язання одна сторона (боржник), зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з договору  або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу (стаття 151 Цивільного кодексу УРСР).

Відповідно до статті 165 Цивільного кодексу УРСР, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов’язання.

У матеріалах справи є розрахунок комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району  загальної вартості витрат на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових електричних мереж та обладнання, чим спростовується  твердження відповідача про відсутність кошторису на утримання електромереж. Складові частини вказаного розрахунку повністю відповідають вимогам Порядку проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньо-будинкових систем електропостачання.

На адресу відповідача позивач направив вимогу від 21.09.2005 року № 56 про сплату суми боргу за виконанні роботи (листи справи 30, 31).

Борг відповідачем у семиденний строк не сплачений.

Заперечення скаржника про те, що позивач надав послуги на загальну довжину 753353,48м електромереж до уваги не приймається, оскільки скаржником  не взято до уваги, що скаржником вказана сума, розрахована з Актів (а.с.18-29) з графи "Загальна довжина внутрішньо-будинкових електромереж", в той час коли позивач для розрахунку брав половину цієї довжини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.06 по справі № 5/100 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                    О.М.Лисенко

                                                                                                

Суддя                                                                                          А.О.Логвиненко

Суддя                                                                                           Л.В.Чоха