ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2006 Справа № 31/187
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Логвиненка А.О., Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Кожемякін О.П., провідний юрисконсульт, довіреність № 000152 від 20.03.06;
від відповідача - не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 45)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробниче об"єднання Созидатель", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.06р. у справі № 31/187
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Науково-виробниче об"єднання "Созидатель", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про спонукання до внесення змін у договір
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 13.09.06, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Акціонерне товариство закритого типу “Науково-виробниче об”єднання “Созидатель”, м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про спонукання внести зміни у пункт 4.1 глави 4 Договору оренди земельної ділянки ВСМ № 295437 від 22.08.2005 року, укладеного між сторонами по справі у наступній редакції:
“4.1. Річна орендна плата за земельну дільницю встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі земельного податку, визначеного відповідно до частини 5 статті 7 Закону України “Про плату за землю”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.06 по справі № 31/187 (суддя Мороз В.Ф.) в задоволенні позовних вимог відмовлено на підставі статті 21 Закону України “Про оренду землі”, якою встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, а позов задовольнити, посилаючись на те, що при визначенні розміру платежів за земельні ділянки, які надаються для будівництва житла, необхідно керуватися частиною 5 статті 7 Закону України.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник в судове засідання не з”явився.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені наступні обставини.
Згідно укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.08.2005 (надалі також –договір), позивачу передано в оренду строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0,6972 га по пр. Героїв в районі будинку № 1 –вул. Набережній Перемоги (Жовтневий район м. Дніпропетровська). У відповідності до пункту 5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлового комплексу, а згідно пункту 5.2 за цільовим призначенням є землями житлової та громадської забудови. Відповідно до пункту 4.1. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1055386,22 грн. (пункт 2.3.). Згідно листа від 22.02.2006 року вих. № 0275 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін у договір оренди щодо розміру орендної плати, запропонувавши встановити річну орендну плату за земельну ділянку у розмірі земельного податку, відповідно до Закону України „Про плату за землю”. Вказана пропозиція залишена відповідачем без задоволення.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України „Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. У відповідності до частини 5 вказаної статті, податок за земельні ділянки, зайняті, зокрема, житловим фондом справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
У відповідності до статті 21 Закону України „Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Таким чином вимоги частини 5 статті 7 Закону України поширюються виключно на визначення розміру податку на землю відповідного цільового призначення та не визначають обов’язкового розміру орендної плати, що узгоджується сторонами у договорі. При цьому законодавством не встановлюється обов’язковий розмір орендної плати за земельну ділянку певного призначення.
Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як зазначалось вище, вимоги частини 5 статті 7 Закону України поширюються виключно на визначення розміру податку на землю, відповідно цільового призначення та не встановлюють обов”язкового розміру орендної плати.
Оскільки позивачу надана земельна ділянка на умовах оренди, то він є платником орендної плати.
За земельні ділянки державної і комунальної власності орендна плата справляється виключно у грошовій формі, і не може бути меншою за розмір земельного податку, встановлений Законом України від 19.09.96 № 378/96-ВР “Про плату за землю”, вимоги якого сторони дотримались при узгодженні пункту 4.1 договору від 22.08.05.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.06 по справі № 31/187 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя А.О.Логвиненко
Суддя Л.В.Чоха