Справа № 2-819-161/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді О.В.Плечищевої, при секретарі О.Д.Безштанківської, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В :
01 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що йому на праві приватної власності належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач –колишній чоловік доньки Позивача, його колишній зять. Шлюб доньки Позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 липня 2010 року було розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Оріхівського району Запорізької області, за актовим записом №110.
Відповідач ні дня не проживав в будинку Позивача, а лише був в ньому зареєстрований.
Після розлучення доньки Позивача з Відповідачем, Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням знятись з реєстрації в його будинку, але він просто їх ігнорував.
На теперішній час Відповідач проживає в іншому місці і в іншому районі та повністю перестав виконувати обов»язки члена сім»ї, передбачені ст.. 64 ЖК України, пов»язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг.
Позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає, прохає позов задовольнити повністю та зняти з реєстрації в його будинку Відповідача, так як він втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідач в судове засідання не з’явився про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Звертаючи увагу, що Відповідач не з’явився, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, про що Позивач не заперечує.
Суд, заслухавши Позивача, свідків, розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, зареєстрованого в реєстровій книзі за № 18 за реєстровим №3814 від 16 травня 1997 року, ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів за №268 від 24 квітня 1997 року, що відповідає положенням ст. 41 Конституції України.
Те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, знаходить своє підтвердження згідно наданої домової книги, а також довідки, виданої головою квартального комітету ОСОБА_4 від 01.11.2010 року про те, що ОСОБА_2 зареєстрований за вище вказаною адресою, однак ні одного дня там не проживав.
Свідки ОСОБА_4 ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами Позивача, відповідач ОСОБА_2 ні одного дня не проживав за адресою: АДРЕСА_1, жилим приміщенням не користується, там не з’являється.
Позивач на позові наполягає, пояснюючи, що факт реєстрації Відповідача порушує його права як власника майна.
В контексті ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Згідно правила ст. 71 ЖК України, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, якщо вона не користується ним без поважних причин більше ніж шість місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як вбачається зі ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном своїм майном.
Враховуючи те, що відповідач порушує права ОСОБА_1, як власника, на розпорядження та користування належним йому майном –житловим будинком, позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним своїх прав.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач не проживав в будинку ні одного дня, тобто понад шість місяців, житловим приміщенням не користується, тому є підстави визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
При таких обставинах, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 391 ЦК України, ст.ст. 11, 27, 31, 60, ч.9 ст. 74, 88, 208, 209, 213-215, 218,224-227 ЦПК України, ст.ст.71,72 ЖК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням –будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Зобов’язати Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оріхівського РВ УМВС України в Запорізькій області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстраційного обліку в жилому будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області: О.В.Плечищева