Ширяївський районний суд Одеської області

 , м.  ,  тел. (факс):

_____________________________________________________________________________

21.02.2011 Справа №: 1-8/11

                                                  ПОСТАНОВА

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого                                                                                судді          Янковського В.К.                   при секретареві                                                                                Чумаченко І.Л.             з участю:

          Прокурора                                                                                Хомяченко Г.В.

          Захисника                                                                                ОСОБА_1

          Законного представника неповнолітнього підсудного                    ОСОБА_2

          Представника комісії у справах дітей                                           Доценко Н.П.          

          Представника кримінальної міліції у справах дітей                    Гроховецької Т.Є.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ширяєве справу за обви-нуваченням:

          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Ширяєве Одеської області, українця, громадянина України, не військово-зобов’язаного, з початковою загальною освітою, не одруженого, учня сьомого класу Жовтневої загальноосвітньої школи-інтернату Ширяївського району Одеської області, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого, у вчинені злочину, передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          23 лютого 2010 року близько 18 години в селі Жовтень Ширяївського району Одеської області, знаходячись в приміщенні спортзалу Жовтневої школи-інтернату, підсудний ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто з особою, яка не досягла віку, з якого вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності, таємно викрав з кишені штанів потерпілого ОСОБА_7, що лежали на підвіконні, мобільний телефон "Нокіа-6300" вартістю 500 гривень з сім-картою "Лайф" вартістю 5 гривень з грошима на рахунку 5 гривень 85 копійок, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 510 гривень 85 копійок. Викраденим розпорядився на свій розсуд.

          В судовому засіданні підсудний свою вину визнав і показав суду, що злочин вчинив при обставинах, встановлених судом, у вчиненому щиро кається і просить суд не позбавляти його волі.

          Вина підсудного підтверджується сукупністю наступних доказів:

          свідченнями малолітнього свідка ОСОБА_6, який показав суду, що він разом з ОСОБА_5 у спортзалі викрали мобільний телефон, який потім вони віддали ОСОБА_8;

          свідченнями свідка ОСОБА_8, який показав суду, що дійсно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 23 лютого 2010 року дали йому мобільний телефон золотистого кольору. Ввечері він почув розмови про вкрадений телефон, перелякався та викинув телефон з вікна корпусу школи-інтернату:

          свідченнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що під час прибирання території один з учнів знайшов кришку від мобільного телефону і віддав їй, а вона передала цю кришку працівникам міліції;

          свідченнями свідка ОСОБА_10, яка показала суду, що віддала потерпілому   ОСОБА_7 за вкрадений телефон 1000 гривень, так як в день крадіжки вона чергувала і несла відповідальність за дії учнів.

          відповідно до акту комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи а.с. 109-112, підсудний ОСОБА_5 не страждав та не страждає психічними захворюваннями, але має психічний розлад у вигляді психофізичного інфантилізму з граничною розумовою відсталістю і емоціонально-волевими порушеннями, у зв’язку з чим не міг в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом може брати участь в судовому розгляді. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.

          На підставі висновку експертів у відповідності до частини першої ст. 20 КК України, суд визнає ОСОБА_5 обмежено осудним.

          На підставі, вище наведених, та оцінених доказів суд вважає доведеним вину підсудного і кваліфікує його дії, як вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжки).

          Так, як злочин в якому обвинувачується ОСОБА_5, є злочином середньої тяжкості, у відповідності до частини першої ст. 447 КПК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення неповнолітнього без застосування кримінального покарання і приймає рішення про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів виправного характеру відповідно до частини другої ст. 105 КК України,

Керуючись ст.ст. 447, 448 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Кримінальну справу за обвинувачення ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України закрити.

          Застосувати відносно ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру у вигляді застереження.

          Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

          Речовий доказ по справі - а.с. 61 –кришку від мобільного телефону, що зберігається в Ширяївському РВ ГУМВС України в Одеській області –знищити.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Ширяївський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

                                                                                Суддя