Справа № 2-а-25/11   

П О С Т А Н О В А
  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 11.02.2011   року                           Тульчинський районний суд Вінницької області

                           складі: головуючого судді                   Карнауха А.П.

                                         при секретарі                            Нечипорук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до упраління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, як дитині війни,                              

                                                                     ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірними та зобов’язання виплатити дане підвищення, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонером, пенсію отримує за віком. Позивач є дитиною війни і має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно  ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни, в зв»язку з тим, що позивачу не встановлена група інвалідності, надбавка до пенсії в 2007 році не призначалась.  У 2008 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008-2010 роки” „...дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”, відповідно до Закону призначена надбавка для дітей війни в розмірі: з 01.01.2008 року –47,00 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року 49,80 грн..

    Позивач вважає, що вищезазначене підвищення до пенсії, як дитині війни, виплачується у розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області, починаючи з 01.05.2010 року здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

   Позивач в судове засідання не з"явився, надав суду заяву, в якій вказав, що розгляд справи просить проводити без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

   Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надав суду письмові заперечення проти позову  та заяву, в якій вказав, що розгляд справи просить проводити без його участі.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить його паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 12.11.1997 року. Пенсію отримує за віком, і є дитиною війни, про що свідчить його пенсійне посвідчення №НОМЕР_2, видане 04.12.2003 року.

      Згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року  дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, позивач, будучи громадянином України та ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни і тому має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно  ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       В зв”язку з цим, позивач звернулася до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.

Управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області відмовило позивачу у перерахунку підвищення до пенсії.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V”, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.

         Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

          Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.    

          Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Відповідно до ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167,                           КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, неправомірними.

          Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року,  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати його щомісячно, починаючи з 01.05.2010 року, виплативши заборгованість з 01.05.2010 року по теперішній час.

           У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: