Справа №  1-160/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року   Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого:                     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                    Стойко Ю.С.,                    

за участю прокурора:          Кушнірьова О.М.,

захисника підсудного:          ОСОБА_1,

потерпілого:                              ОСОБА_2,

законного представника

підсудного:                              ОСОБА_3,

законного представника

потерпілого:                              ОСОБА_4,

представника міліції у

справах неповнолітніх:          Вовкогон С.М.,

представника служби у

справах дітей:                    Чегодаєвої С.Г.,                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, студента Кіровоградського технікуму сільського господарства, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого;

          - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за таких обставин.

21.12.2010 року, близько 13 годин 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні Кіровоградської ЗОШ № 25, зустрів неповнолітнього ОСОБА_8 Підійшовши до останнього, ОСОБА_7 почав вимагати у нього гроші в сумі 200 гривень. Під час розмови з ОСОБА_7 у ОСОБА_8 задзвонив мобільний телефон, який він дістав з кишені та тримав у руці. У цей момент ОСОБА_7, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння майном ОСОБА_8, з корисливих мотивів, вирвав з руки ОСОБА_8 його мобільний телефон марки «Самсунг С3050», вартістю 549,24 гривень. Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми протиправними діями неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 549,24 гривень.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю. Вказував, що скоїв злочин за обставин, викладених у обвинувальному висновку. У вчиненому розкаювався та просив суворо не карати.

Вина ОСОБА_7 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, який за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, є його щире каяття, принесення вибачення потерпілому та вчинення злочину неповнолітнім.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено.

Суд вважає за необхідне звільнити неповнолітнього підсудного від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки підсудний вчинив злочин середньої тяжкості і внаслідок щирого розкаяння у вчиненому злочині та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Оскільки підсудний є неповнолітнім і неспроможний самостійно сплатити судові витрати по справі, суд вважає за необхідне віднести їх на рахунок держави, що відповідає вимогам ст. 93 КПК України.

          Речові докази по справі, що передані слідчим потерпілому, - йому і залишити.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

          ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і на підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнити його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

          Застосувати до ОСОБА_7 у відповідності до ч. 2 ст. 105 КК України примусові заходи виховного характеру у вигляді:

- застереження, роз’яснивши останньому наслідки його дій та попередивши про більш суворі правові наслідки, які можуть настати вразі продовження ним протиправної поведінки;

- передачі під нагляд його матері ОСОБА_3 до настання повнолітнього віку.

          Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

          Речовий доказ: мобільний телефон «Самсунг С3050» – залишити потерпілому ОСОБА_8.

          Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров