Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-505/11

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 лютого 2011 року                                                                            

 Суддя Овруцького районного суду Кулініч Я.  В. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, Районної лікарні с. Словечно про визнання дій неправомірними, донарахування та виплату коштів відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати дії відповідачів неправомірними, зобов’язати  УПСЗН Овруцької РДА провести донарахування та виплату йому коштів, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон), за період з 01.06.10 по 31.10.10 щомісячно та зобов’язати Районну лікарню с. Словечно провести донарахування доплати до заробітної плати згідно ст.39 Закону за період з 01.06.10 по 31.10.10 щомісячно та передати до УПСЗН Овруцької РДА розрахункові документи, зобов’язати УПСЗН Овруцької РДА прийняти розрахункові документи районної лікарні та виплатити вказану суму за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року та зобов’язати районну лікарню с. Словечно нараховувати та у подальшому виплачувати йому щомісячну грошову доплату до заробітної плати згідно ст. 39 Закону, мотивуючи тим, що віна працює в Районній лікарні с. Словечно та проживає в с. Словечно. За період роботи йому виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав.  

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

Позов подано до суду в січні 2011 року. Ухвалою  від 17.01.2011 року позов в частині вимог за ст.ст. 37, 39 Закону за період з 1 червня 2010 року по 30 червня 2010 року  залишено без розгляду.   

Відповідач УПСЗН Овруцької РДА надіслав заперечення, в яких з вимогами не погоджується. Інший відповідач заперечень не надав.

Суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.   

Згідно довідок позивач працює в Районній лікарні с. Словечно та проживає в АДРЕСА_1  що вбачається з копії паспорту. Має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

        Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, с. Словечно, Овруцького району, Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.   

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.   

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :   

-  ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати ;   

- ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.   

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :   

-   для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;   

-  для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).   

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 квітня 2010 року - 884 грн., з 1 липня 2010 року – 888 грн., з 1 жовтня 2010 року – 907 грн..   

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати    розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.   

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.   

Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено, що   суб’єктом владних повноважень  є  орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,   інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.   

Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів за ст.37 Закону є управління праці та соціального захисту населення по місцю реєстрації громадян, а тому останні проводять нарахування і виплату даних коштів.   

Згідно п.п. 5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05 (далі – Порядок), нарахування та виплата коштів за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб’єкти владних повноважень на основі законодавства.   

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.   

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку, а тому виходячи з викладеного, Районна лікарня с. Словечно є належним відповідачем по виплатах, що стосуються нарахування коштів за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.   

На підставі викладеного, розмір нарахованої відповідачами доплати та допомоги за період з 01.07.10 по 31.10.10 за ст. 39 та за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про її нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню.  

Рішення суду повинно бути законне і обґрунтоване.

Із змісту ст.ст.2, 6, 99 КАС України вбачається, що суд розглядає справи   про захист прав, свобод чи інтересів осіб. Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю  суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Строк звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів,  а тому вимога про зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату коштів в подальшому є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачено можливості оскарження дій, що не відбулися в часі.

Думка позивача, що нарахування коштів в подальшому буде також здійснюватися з порушенням вимог Закону є лише припущенням, а встановити наперед чи будуть порушені права особи неможливо у зв’язку із можливою зміною законодавства (внесенням змін в норми Закону, зупиненням дії вказаної норми, виключенням норм та інше), вчиненням дій відповідачем відповідно до Закону.   

Позивач не надавав доказів про те, що в подальшому нарахування вищевказаних коштів буде проводитися з порушенням вимог Закону, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Виходячи із вимог ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач не погоджується із діями відповідачів щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України № 936 від 20.09.05, а тому, ураховуючи вищевикладене, дії відповідачів є протиправними.   

Від сплати судового збору сторони звільнені згідно : позивач - п.18 ст.4, відповідач – п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.   

Керуючись  ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161,  162, 1832, 267 КАС України, суд, -   

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.   

  Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та Районної лікарні с. Словечно по застосуванню постанови КМ України № 936 від 20.09.2005 року в частині визначення розміру ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 1 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року на нього та його дитину та доплати до заробітної плати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення за період з 1 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року неправомірними.

Зобов’язати Районну лікарню с. Словечно провести перерахунок ОСОБА_1 доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 1 липня 2010 року  по 31 жовтня 2010 року в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", щомісячно, пропорційно відпрацьованого часу, і подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.   

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, за період з 1 липня 2010 року по 31 жовтня 2010 року на нього та його дитину в розмірі, визначеному ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", щомісячно кожному.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Районну лікарню с. Словечно  виконати постанову негайно.   

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Районну лікарню с. Словечно   подати звіт про виконання рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.   

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.   

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Я. В. Кулініч