ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"23" серпня 2006 р. |
Справа № 16/287-06-7514 |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Счастливцевої К.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: СПД ОСОБА_1.;
Від відповідача: не з'явився,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1.) звернулась до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на будівлю магазина-бару, загальною площею 22,9 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_1.
Відповідачем згідно із заявою вих.№ НОМЕР_1 від 14.08.2006р. позовні вимоги були визнані повністю та заявлено клопотання про розгляд справи за відсутністю представника виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
11.10.2001р. Білгород-Дністровською міською радою Одеської області було прийнято рішення № 699-ХХІІІ “Про надання земельних ділянок у тимчасове користування на умовах оренди юридичним та фізичним особам на теріторії міста Білгород-Дністровський”, відповідно до п. 5 додатку №1 якого СПД ОСОБА_1. було надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку, площею 25 кв.м. по вул. АДРЕСА_2 для розміщення торгівельного павільону з літнім майданчиком.
Актом від 2001р. межі земельної ділянки, наданої СПД ОСОБА_1. на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 699-ХХІІІ від 11.10.2001р., були встановлені в натурі.
На виконання п. 2 вказаного рішення 09.09.2002 р. між Білгород-Дністровською міською радою Одеської області та позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов п. 1 якого Білгород-Дністровська міська рада Одеської області (Орендодавець) передає, а СПД ОСОБА_1. (Орендар) приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0025 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_2. Відповідно до положень п.п.2.2.1 вказаного договору останній був укладений на 5 років.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 1109-ІV від 26.01.2006р. строк дії договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р., укладеного між Білгород-Дністровською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_1., було продовжено на 49 років.
Крім того, Рішенням Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 1152-ІV від 16.03.2006р. „Про внесення виправлень в рішення Білгород-Дністровської міської ради” була уточнена адреса земельної ділянки площею 0,0025 га, яка є предметом договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р., - Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_1.
На підставі рішень Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 1109-ІV від 26.01.2006р. та № 1152-ІV від 16.03.2006р. додатковою угодою від 23.08.2006р. до договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р., укладеного між Білгород-Дністровською міською радою Одеської області та СПД ОСОБА_1., були внесені відповідні зміни до п.п.1.1 та 2.2.1 договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р. в частині строку його дії та місцезнаходження земельної ділянки, яка є предметом цього договору.
Відповідно до умов п.п. 2.1.1 договору від 09.09.2002р. зазначена земельна ділянка була передана в оренду СПД ОСОБА_1. для розміщення торгівельного павільону з літнім майданчиком.
Згідно з п.п. 3.2.3 договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р.Орендар зобов'язався використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, зазначеної у пункті 2.1.1 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.
Крім того, відповідно до п.п. 3.2.2 вказаного договору Орендар має право за згодою Орендодавця, визначеною у окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити у встановленому законом порядку споруди, закладати насадження, без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Як вбачається з висновку Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № НОМЕР_2, в порушення умов п.п. 2.1.1 договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р. на земельній ділянці, площею 0,0025 га наданої СПД ОСОБА_1. згідно зазначеного договору для розміщення торгівельного павільону з літнім майданчиком була фактично збудована будівля магазину-кафе.
Однак, враховуючи, що в результаті вказаної самочинної забудови права інших осіб порушені не були, вказаним висновком Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради надало згоду на визнання права власності за позивачем на магазин-кафе загальною площею 22,9 кв. м., розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_1.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, план забудови земельної ділянки в м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_1 від 06.07.2005р. був узгоджений з санітарно-епідеміологічною станцією м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровським районним управлінням головного управління МНС України в Одеській області, архітектором міста.
План будівлі, опис її конструктивних елементів та інженерного обладнання наведені в технічному паспорті, виконаному Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації 13.06.2006 р., відповідно до якого будівля торгівельного павільону загальною площею 22,9 кв.м. має наступні приміщення: торгове приміщення площею 10,3 кв.м., підсобні приміщення площею 6,8 кв.м. та 5,8 кв.м.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ГК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Статтею 49 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. Згідно ч. 1, 2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Підсумовуючи зазначене, враховуючи, що заявою вих.№ НОМЕР_1 від 14.08.2006р. відповідачем позовні вимоги були визнані повністю, суд вважає позов СПД ОСОБА_1. обґрунтованим та таким, що міститься на законних підставах, у зв'язку з чим підлягаючим задоволенню у повному обсязі відповідно до ст.376 ЦК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення СПД ОСОБА_1. до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, суд вважає за правомірне витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок позивача згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 / 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3 / на будівлю магазину-кафе загальною площею 22,9 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул.АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 18.09.2006р.
Суддя Желєзна С.П.