РІШЕННЯ                                                           №2-519-07

імя'м України

4 травня 2007 року           Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Надворної О.С., при секретарі -Нешта Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, а також на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, а також на утри­мання неповнолітньої дитини.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2005 року до кінця 2006 року вона мешкала разом з відповідачем, але шлюб вони не реєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3. Після народження дитини вони з відпові­дачем припинили відносини і мешкають окремо, син залишився з нею. ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 повинен утримувати сина , а також її до досягнення сином трьох ро­ків. Тому вона прохає суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі ',4 ча­стини від  його доходу щомісячно, до досягнення сином трьох років, а також аліменти на утримання сина в розмірі 1А частини від доходу відповідача щомісячно до досягнення сином повноліття.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Згоден сплачувати алімен­ти на утримання дитини, але не згоден утримувати позивача. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що він до народження сина ОСОБА_3, вже перебував у шлюбі з іншою жінкою. Від цього шлюбу у нього є неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між ним та матір'ю ОСОБА_4 розірвано, але він добровільно надає допомогу на утримання неповнолітньої дитини. І тому, коли він буде сплачувати за позовом ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, то у нього не буде можливостей утримувати ще й позивача.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, дійшов наступних висновків:

Сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.5).

Дитина проживає разом з матір'ю, тобто позивачем у справі.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду можуть бути присудже­ні у частці від доходу його батька. (ч.3 с 181 Сімейного Кодексу України).

З урахуванням обставин, визначених ст. 182 Сімейного Кодексу України, на під­ставі ст. 183 Сімейного Кодексу суд визначає частку доходу відповідача, яка буде стягу­ватись як аліменти на дитину.

Відповідач працює водієм в ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» і має по­стійний заробіток; його середньомісячна заробітна платня, згідно наданої суду довідки, складає 1493 грн.43 коп.

Отже, на підставі досліджених доказів, суд вважає за доцільне позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити, і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини від доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття. Згідно ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову, тобто від 15.03.2007.

2

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів на утримання позивача до досяг­нення дитиною трьох років, суд виходе з наступного:

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги в цій частині, ОСОБА_1 посилається на ст. 84 Сімейного Кодексу України. Але вказаною нормою передбачено право на утриман­ня від чоловіка до досягнення дитиною трьох років жінки, яка перебуває, або перебувала у шлюбі з батьком цієї дитини, а також за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як пояснили сторони, шлюб між собою вони не реєстрували.

Крім сина ОСОБА_3, у відповідача також є неповнолітня донька ОСОБА_4 (що підтверджено оглянутим судом Свідоцтвом про народження НОМЕР_2), кошти на утримання якої ОСОБА_3 надає добровільно.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що відповідач не має можли­вості сплачувати аліменти на утримання позивача, і в діючому законодавстві відсутня норма права, яка б зобов'язувала його це робити. Тому суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 в цій частині залишити без задоволення.

На підставі ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь держави необхідно стягнути судовий збір - 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгля­ду справи - 30 грн.

Відповідно ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання стягнення алі­ментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182,183, 84 Сімейного Кодексу України , ст.ст.209, 212-215,294,367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області, працює водієм в ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3», мешкає: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, мешкає: АДРЕСА_2, - аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, по­чинаючи з 15.03.2007.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шля­хом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Вільнянського район­ного суду Запорізької області заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга пода­ється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.