Справа №11-61/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клочко

Категорія -  Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач - Борсай

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Забари  І. К.,  Гончаров  М. В.,

з участю прокурора -  Ворфоломеєвої Н.П.

адвоката – ОСОБА_1

потерпілої – ОСОБА_2

засудженого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 7 грудня 2010 року, яким:    

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,   

засуджений:

за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки;

за ч. 1 ст. 135 КК України до обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 2 роки обмеження волі за позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду 5225 грн. та на користь держави витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої в розмірі 3863 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИЛА:

  ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 22 червня 2010 року близько 7 години,  керуючи автомобілем "RENAULT-Trafik", державний номерний знак НОМЕР_1 по проїзній частині дороги вулиці Волочаївської в смт Низи Сумського району Сумської області, в порушення вимог п.п. 2.3 б,  12.1, 1.3 Правил дорожнього руху відволікся від керування та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка йшла по правому краю дороги в попутному автомобілю напрямку. Не дотримавшись також вимог п.п. 2.10, 1.5 Правил дорожнього руху, після наїзду на потерпілу, ОСОБА_3 транспортний засіб не зупинив та місце пригоди покинув, при  цьому завідомо залишив без допомоги особу, яку сам поставив у небезпечний для життя стан.

За висновком судово-медичної експертизи, в результаті дорожно-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому правої ключиці тощо.

У апеляції адвокат ОСОБА_4 просить вирок суду змінити та призначити засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується, вину визнав та щиро розкаявся, відшкодував майнову та частково моральну шкоду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та доводи апеляції, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_2, які просять подану апеляцію задовольнити, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджена сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що в апеляції, по суті, не заперечується. Кваліфікація дій засудженого за ст. ст. 286 ч. 1, 135 ч. 1 КК України є правильною і теж не оспорюється.

При розгляді справи в апеляційному суді засуджений попросив врахувати, що він визнає себе винним як за ч. 1 ст. 286, так і за ч. 1 ст. 135 КК України.

Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкції статей КК України, за якими його засуджено, з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, і це покарання є справедливим.

Колегія суддів приходить до переконання, що в цьому випадку судом обрано саме таке покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

З огляду на це передбачених законом підстав для задоволення апеляції, зміни вироку суду і пом’якшення засудженому покарання немає.

В той же час колегія суддів вважає, що з мотивувальної частини вироку суду необхідно виключити вказівку суду про порушення ОСОБА_3 п. 2.9 Правил дорожнього руху, оскільки порушення правил безпеки дорожнього руху у стані алкогольного сп’яніння засудженому судом не інкримінується.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про повернення автомобіля "RENAULT-Trafik", державний номерний знак НОМЕР_1 його власнику ОСОБА_3 лише після задоволення заявлених по справі цивільних позовів, що не відповідає вимогам закону та із резолютивної частини вироку підлягає виключенню.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 7 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_4 – без задоволення.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про порушення засудженим ОСОБА_3 п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Виключити з резолютивної частини вироку вказівку про повернення автомобіля "RENAULT-Trafik", державний номерний знак НОМЕР_1 його власнику ОСОБА_3 після задоволення заявлених по справі цивільних позовів.

СУДДІ:

Борсай В. М.        Забара І. К.         Гончаров М. В.