Справа 2-381/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 січня 2011 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                         Мащенко С. В.

при секретарі                                                   Крот Є. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ „Про визнання права власності”, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Макіївської міської ради „Про визнання права власності”, на обґрунтування якої позивач зазначила, що відповідно до положень договору купівлі-продажу від 26.10.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 2937, їй на праві приватної власності належить нежитлове приміщення складу –пивного бару, розташованого за адресою: 86147, АДРЕСА_1 Рішенням Макіївської міської ради № 833 від 28.07.2010 р. цьому приміщенню присвоєна адреса: 86147, АДРЕСА_1. За час володіння приміщенням складу - пивного бару вона за рахунок власних грошових коштів та матеріалів побудувала прибудови під літ. Б1, б2, б3 та під літ. В - літню площадку. Після цього з метою проведення інвентаризації задля отримання технічного паспорту та належного оформлення нежитлового приміщення, вона звернулась до КП «БТІ м. Макіївки», за результатами проведення якої було встановлено, що побудовані нею прибудові є самовільними. Відповідно до висновку ПП «Експерт-Оцінка», нежитлове приміщення складу –пивного бару з самовільними прибудовами та літньою площадкою є нерухомим майном, що відповідає діючим будівельним та пожежним нормативним правилам та є придатними для подальшої експлуатації за призначенням. Крім того, відповідно до висновку Проектно-будівельного підприємства «Модулор», приміщення знаходяться у задовільному стані та можуть використовуватись для подальшої нормальної експлуатації без змін конструктивної схеми, збільшення навантажень на основні несучі конструкції та за умови дотримання діючих норм та правил. Зазначила, що у зв’язку із тим, що побудовані нею прибудові є самовільними, вона вимушена звернутися із позовом до суду й просила визнати за нею право власності на нежиле приміщення складу - пивного бару під літ. Б-1 з прибудовами під літ. Б1, б2, б3, загальною площею 209,3 м2, та літню площадку під літ. В, загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: 86147, АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явилась, про час та місце розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності з урахуванням того, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі (а. с. 97).

Представник відповідача Дорошук В. В., що діє на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, надав суду відзив, в якому зазначив, що Макіївська міська рада позов ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, просив справу розглянути за їх відсутністю (а. с. 101).

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать заява позивача (вхідний № 37960 від 31.12.2010 р.) та відзив на позовну заяву представника відповідача (вхідний № 238/11-вх від 17.01.2011 р.), що містяться в матеріалах справи (а. с. 97, 101).

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання позивачем та представником відповідача особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, на які позивач посилалась як на підставу своїх вимог та відповідач, при їх визнанні, та перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно договору купівлі-продажу приміщення від 26.10.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить приміщення складу –пивного бару, розташованого за адресою: 86147, АДРЕСА_1(а. с. 6).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданого КП «БТІ м. Макіївки»23.11.2005 р. за номером 9037818, нежиле приміщення - приміщення складу –пивного бару, розташоване за адресою: 86147, АДРЕСА_1 - зареєстровано під № 12499213 як таке, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2005 р. (а. с. 7).

Таким чином, зазначеними документами доведено й суд робить висновок про те, що у позивача ОСОБА_1 дійсно виникло право власності на нежиле приміщення - приміщення складу –пивного бару, розташованого за адресою: 86147, АДРЕСА_1, відповідно до вимог діючого цивільного законодавства.

Відповідно до витягу з Рішення Виконавчого комітету Макіївської міської ради № 833 від 28.07.2010 р. нежилому приміщенню, приміщенню складу –пивного бару, що належить громадянці ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2005 р. № 2937, зареєстрованого в КП «БТІ м. Макіївки»за реєстровим № 12499213 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9037818 від 23.11.2005 р.) присвоєна адреса: 86147, АДРЕСА_1(а. с. 19).

Згідно Рішення Виконавчого комітету Макіївської міської ради № 182/3 від 07.02.2007 р. «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянці ОСОБА_1»ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України та на підставі Рішення міської ради № 5/89 від 28.07.2006 року надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих у кварталі «Залізничний»Центрально-Міського району м. Макіївки в оренду терміном на 49 років для функціонування складу - пивного бару та терміном на 3 роки для функціонування літнього майданчику та покладено обов’язок щодо укладення договору на складання проекту землеустрою відведення земельної ділянки та надання його для розгляду та затвердження у встановленому порядку (а. с. 20).

На підставі листа КП «БТІ м. Макіївки»№ 1-35 13409 від 25.10.2010 р. у будинку АДРЕСА_1 самочинно збудовані прибудови літ. «Б1», літ. «б2», літ. «б3»та літній майданчик літ. «В», при цьому збільшена загальна площа на 148,10 м2 та складає 209,30 м2. Проект та дозвіл на виконання будівельних робот не надано (а. с. 8).

Згідно технічного паспорту на будівлю та споруди від 12.10.2010 р., у будинку АДРЕСА_1, що належить власнику ОСОБА_1, самочинно збудовані прибудови літ. «Б1», літ. «б2», літ. «б3»та літній майданчик літ. «В»(а. с. 9 - 18).

Відповідно до висновку обстеження та визнання технічного стану будівельних конструкцій та прибудов до будівлі пивбару, розташованого на АДРЕСА_1 що було зроблено Проектно-будівельним підприємством «Модулор»у листопаді 2010 року, несуча спосібність будівельних конструкцій прибудов та літньої площадки достатня. Прибудови знаходяться у задовільному стані та можуть бути використанні для подальшої нормальної експлуатації без зміни конструктивної схеми, збільшення навантаження на основні несучі конструкції та при виконанні діючих норм та правил (а. с. 21 - 38).

Зі звіту про вартість майна, що зроблений ПП «Експерт-Оцінка»21.09.2010 р., вбачається, що найбільш вірогідна ринкова вартість окремо побудованої будівлі кафе (літ. «Б1», «б2», «б3»), площею 209,30 м2, та окремо побудованої літньої площадки (літ. «В»), площею 99,00 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - складають 86801 гривню перша та 19934 гривні друга (а. с. 39 - 71).

Відповідно до висновку експертного обстеження будівельно-технічної спеціалізації № 21/23/11/10 від 11.11.2010 року, складеного ПП «Експерт-Оцінка», будівля кафе, загальною площею 209,3 м2, та літньої площадки з навісом (літ. «В»), загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є нерухомістю, що відповідає вимогам діючих будівельних норм та правил й придатна для подальшої експлуатації. При цьому, згідно нормативним вимогам, будівля кафе є капітальною. Конструкції виконано із будівельних матеріалів, що відповідають вимогам, відповідно до технологій, що забезпечують правильне конструктивне з’єднання елементів, які не порушують експлуатаційну міцність будівлі у цілому. Недоліків конструктивно-технічного характеру для введення в експлуатацію не встановлено. Крім того, будівля відповідає вимогам пожежної безпеки та придатна для використання за призначенням (а. с. 72 –88).

На підставі ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 й 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Крім того, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля та інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. При цьому ч. 2 цієї ж статті зазначає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналізуючи наведені та встановлені у судовому засіданні факти та відповідні ним правовідносини, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що прибудови (літ. «Б1», літ. «б2», літ. «б3») до приміщення складу –пивного бару, розташованого за адресою: 86147, АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності позивачу, - та літня площадка (літ. «В») за цією ж адресою, побудовані ОСОБА_1 без належного дозволу та належно затвердженого робочого проекту, а тому є всі підстави вважати таке будівництво самочинними.

У відповідності до припису ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На підставі ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що позивач збудувала прибудови (літ. «Б1», літ. «б2», літ. «б3») до приміщення складу –пивного бару, розташованого за адресою: 86147, АДРЕСА_1 що належить їй на праві приватної власності, - та літню площадку (літ. «В») за цією ж адресою, із додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки, на якій це самовільне будівництво розташоване, за її цільовим призначенням, суд не знаходить підстав для неможливості застосування приписів закону щодо визнання за нею право власності на них.

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки прибудови (літ. «Б1», «б2», «б3») до нежилого приміщення складу - пивного бару (літ. Б-1), загальною площею 209,3 м2, та літня площадка (літ. «В»), загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: 86147, АДРЕСА_1, - є самовільними й на час звернення із цим позовом до суду Макіївська міська рада право власності ОСОБА_1 на них не визнавала, хоча мала на це право та цивільну компетенцію, суд вважає, що до участі у справі залучений належний відповідач та іншого, окрім судового, шляху захисту не визнаних прав позивача не має.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. При цьому у відповідності до припису ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 60 та ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Також у відповідності до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті такого визнання.

Визнання відповідачем цього позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на нежиле приміщення складу - пивного бару під літ. «Б-1»з прибудовами під літ. «Б1», «б2», «б3», загальною площею 209,3 м2, та на літню площадку під літ. «В», загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: 86147, АДРЕСА_1.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, з урахуванням позиції представника відповідача –юридичної особи, який визнав позов у повному обсязі та мав на це повноваження відповідно до змісту довіреності, на підставі якої він приймав участь у справі (а. с. 102), суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення її позову шляхом визнання за нею права власності на нежиле приміщення складу - пивного бару під літ. «Б-1»з прибудовами під літ. «Б1», «б2», «б3», загальною площею 209,3 м2, та літню площадку під літ. «В», загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: 86147, АДРЕСА_1.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених нею і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 331, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 8, 10, 11, 58, 60, 61, 76, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до МАКІЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ „Про визнання права власності” задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 права власності на нежиле приміщення складу - пивного бару під літ. «Б-1»з прибудовами під літ. «Б1», «б2», «б3», загальною площею 209,3 м2, та на літню площадку під літ. «В», загальною площею 99,0 м2, що розташовані за адресою: 86147, АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп’ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя:                                                                                С. В. Мащенко