Справа №11-58/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клочко

Код категорії ч.5  185 (81, 86-1, 140) Доповідач - Борсай

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Гончаров  М. В.,  Захарченка  О. П.,

з участю прокурора -  Гриценка А.О.

адвоката – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

засудженого – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 19 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,

засуджений:

за ч. 5 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла;

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 2 ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом та Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

засуджений:

за ч. 5 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла;

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,

засуджений:

за ч. 5 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла;

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 2 ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом та Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, крім житла.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

засуджений:

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

за ст. 396 КК України до обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На засудженого покладено обов’язки не виїжджати за межу України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На засудженого покладено обов’язки не виїжджати за межу України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На засудженого покладено обов’язки не виїжджати за межу України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,

засуджений:

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців;

за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права каерувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права каерувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Постановлено стягнути:

- з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь фермерського господарства «Колос» Краснопільського району Сумської області солідарно на відшкодування матеріальної шкоди 113044 грн., на користь ОСОБА_9 (приватне підприємство «Оберіг») 5340 грн.

- з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 на користь ТОВ агрофірма «Хвиля» Краснопільського району Сумської області солідарно на відшкодування матеріальної шкоди 11131, 52 коп.

- з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

- судові витрати  за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по 2647 грн. 94 коп., ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 392 грн. 42 коп., ОСОБА_5 562 грн. 92 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Як установив суд, засуджені вчинили злочини за таких обставин.

1. В ніч на 17 серпня 2007 року засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за попередньою домовленістю, діючи за заздалегідь розробленим планом, через отвір у дверях проникли на тваринницьку ферму фермерського господарства ОСОБА_11 в селі Покровка Краснопільського району Сумської області, звідки таємно викрали свиноматку вагою 150 кг і вартістю 1440 грн., яку забили та на автомобілі ВАЗ-2105, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом ПР П 3,5, державний номерний знак НОМЕР_2, що належать ОСОБА_2, вивезли за межі господарства та поділили між собою.

2. 19 жовтня 2007 року близько 23 години, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повторно та ОСОБА_8, за попередньою домовленістю, використовуючи автомобіль ОСОБА_4 ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_3, приїхали до автозаправочної станції ТОВ «Славгород» в селі Славгород Краснопільського району Сумської області, через огорожу проникли на територію АЗС та використовуючи насос, що мали з собою, з ємкості таємно викрали 3383 літри дизельного палива вартістю 13 532 грн., яке продали, а виручені кошти використали на власний розсуд.

Після вдалого вчинення вказаних злочинів засуджений ОСОБА_3, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом систематичних крадіжок чужого майна, в квітні 2008 року організував групу для вчинення злочинів, до якої залучив раніше знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в групі з якими він вже вчиняв злочини.

Діючи у складі стійкої злочинної групи, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 протягом 2008-2010 років вчинили такі злочини.

1. В квітні 2008 року засуджений ОСОБА_2, виконуючи відведену йому роль підшукав об’єкт злочинного посягання, а саме склад фермерського господарства «Колос» в смт Краснопілля Сумської області. Дізнавшись про наявність на складі насіння гречки, він повідомив про це ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після чого 23 квітня 2008 року повторно, використовуючи автомобіль ВАЗ-2105 з причепом, засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 через отвір у вікні проникли до вказаного складського приміщення, звідки таємно викрали 1800 кг насіння гречки, яку залишили на зберігання в орендованому приміщенні в селі Самотоївка Краснопільського району.

В послідуючому в період часу з 24 по 28 квітня 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи аналогічним чином повторно зі складу фермерського господарства «Колос» таємно викрали 9000 кг насіння гречки «Любава» на загальну суму 28 800 грн.

2. 21 травня 2009 року близько 22 години учасники організованої групи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 повторно, спільно із засудженими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зайшли на територію свиноферми № 1 ТОВ агрофірми «Хвиля» в селі Осоївка Краснопільського району Сумської області, через отвір між дверима проникли до приміщення, де утримувалося свинопоголів’я, звідки таємно викрали 12 голів молодняка свиней, загальною вагою 364 кг та вартістю 14 414 грн. 40 коп.

3.  22 травня 2010 року близько 22 години засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, згідно заздалегідь розробленого плану проникли до літнього загону молочно-товарної ферми фермерського господарства «Колос» в смт Краснопілля Сумської області, звідки повторно таємно викрали дві свині вагою 118 кг та 122 кг і вартістю на загальну суму 4624 грн. 80 коп.

4. Продовжуючи свої злочинні дії, 3 липня 2010 року близько 22 години ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проникли на територію літнього табору фермерського господарства «Колос» в смт Краснопілля Сумської області, звідки повторно таємно викрали телицю вагою 400 кг та вартістю 4800 грн. Телицю відвели до лісу та намагалися забити, проте за відсутністю навичок зробити цього не змогли і звернулися за допомогою до засудженого ОСОБА_5, який за грошову винагороду, усвідомлюючи фактичні обставини вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 тяжкого злочину, власноруч зарізав та розчленив телицю.

5. В період з 13 по 28 липня 2009 року засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи, з цистерни на території складу паливо-мастильних матеріалів приватного підприємства «Оберіг» по вулиці Механізаторів, 1 в смт Краснопілля Сумської області, з використанням насосу повторно таємно викрали 1200 літрів дизельного палива загальною вартістю 5340 грн.

6. 21 вересня 2009 року близько 22 години ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи повторно, залучивши до вчинення крадіжки засудженого ОСОБА_5, через огорожу проникли до літнього загону на території свиновідгодівельного комплексу ТОВ «Ряснянське» в селі Рясне Краснопільського району Сумської області, звідки таємно викрали свиню вагою 170 кг і вартістю 3682 грн. 20 коп.

7. В ніч на 27 вересня 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи з метою викрадення чужого  майна, відігнувши вхідні двері, проникли до складського приміщення на території фермерського господарства «Колос» по вулиці Мезенівська, 99 в смт Краснопілля Сумської області, звідки повторно таємно викрали 1000 кг насіння конюшини «Носівська-5» загальною вартістю 15 000 грн.

8. Не зупинившись на скоєному, в період з 16 по 30 листопада 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи, маючи намір на вчинення продовжуваного злочину, зі складського приміщення на території фермерського господарства «Колос» по вулиці Мезенівській, 99 в смт Краснопілля Сумської області, куди проникли відігнувши вхідні двері, повторно таємно викрали 4370 кг насіння сої «Аннушка», яку перевезли до орендованого складу в смт Краснопілля, після чого через день таким же чином викрали ще 4370 кг насіння сої, а всього викрали 8740 кг насіння сої на загальну суму 28 842 грн.

9. В період з 16 по 23 листопада 2009 року в нічний час ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в складі організованої групи, діючи за відомим кожному з них злочинним планом, через огорожу проникли на територію фермерського господарства «Колос» по вулиці Петровського, 55 в смт Краснопілля Сумської області, відсунувши лист шиферу проникли до складського приміщення, звідки повторно таємно викрали 4950 кг насіння гірчиці сорту «Кароліна», яке перевезли до орендованого приміщення на території колишнього підприємства «Сільгосптехніка» в смт Краснопілля. Після цього протягом двох послідуючих днів аналогічним чином повторно, учасники організованої групи таємно викрали ще 9900 кг насіння гірчиці, а всього за вказаний період викрали 14 850 кг насіння гірчиці сорту «Кароліна» загальною вартістю 44 550 кг., яке продали, а виручені кошти розділили між собою.

10. Продовжуючи свої злочинні дії, учасники організованої групи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період з 2 по 9 березня 2010 року в нічний час з території складу фермерського господарства «Колос» по вулиці Мезенівській, 99 в смт Краснопілля Сумської області, зробивши отвір у стіні, повторно таємно за декілька разів викрали 7150 кг фасованої аміачної селітри загальною вартістю 16 445 грн. та 1500 кг фасованого в мішки борошна на загальну суму 3750 грн., а всього викрали майна загальною вартістю 20 195 грн., яке продали, а виручені кошти витратили на власні потерби.

Крім того, в серпні 2009 року ОСОБА_3 вирішив частину грошей, отриманих злочинним шляхом, легалізувати (відмити), шляхом оплати за навчання свого сина ОСОБА_12, який навчався на 1 курсі денної форми навчання Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ 4 рівня акредитації і повинен сплачувати за навчання 12 400 грн. на рік.

Здійснюючи свій злочинний намір, 5 серпня 2009 року ОСОБА_3 згідно платіжного реєстру по платіжному дорученню № @2РL190302 вніс до каси ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок оплати за навчання сина 3450 грн., з яких 2000 грн. отриманих від реалізації майна після скоєння особливо тяжких злочинів в складі організованої групи.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) грошей, здобутих злочинним шляхом, ОСОБА_3 8 лютого 2010 року, діючи повторно, передав своєму сину ОСОБА_12 6200 грн., які отримав внаслідок вчинення злочину в складі організованої групи. ОСОБА_12, будучи не обізнаним про походження цих коштів, 8 лютого 2010 року згідно платіжного реєстру по платіжному дорученню № @2РL402365 вніс їх до каси ПАТ КБ «Приватбанк» для оплати свого навчання.

В період з 30 вересня 2009 року по 12 січня 2010 року ОСОБА_3, діючи повторно, продовжуючи свої злочинні наміри на легалізацію (відмивання) грошей, одержаних злочинним шляхом, вносив особисто, а також передав своїй дружині ОСОБА_13 для оплати оформлених на неї кредитів у ВАТ «Ощадбанк» та в СОД «Райффайзен Банк «Аваль» гроші в сумі 3140 грн. 14 коп. Зокрема, у ВАТ «Ощадбанк» було внесено: 30 вересня 2009 року – 756 грн. 85 коп., 5 листопада 2009 року – 240 грн., 2 грудня 2009 року – 420 грн. 99 коп., 12 січня 2010 року – 334 грн. 10 коп. До СОД «Райффайзен Банк «Аваль» було внесено: 30 вересня 2009 року – 277 грн., 10 листопада 2009 року – 200 грн., 27 листопада 2009 року – 354 грн., 27 листопада 2009 року – 354 грн. 63 коп., 12 січня 2010 року – 556 грн. 57 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 легалізував кошти в сумі 11 340 грн. 14 коп., одержані від вчинення крадіжок, тобто використав грошові кошти, одержані злочинним шляхом.

В липні 2009 року засуджений ОСОБА_2 прийняв рішення частину грошей, одержаних від збуту викраденого майна, тобто отриманих злочинним шляхом, легалізувати (відмити) шляхом оплати оформленого на нього та його матір ОСОБА_14 кредитів в ПАТ КБ «Приватбанк».

Здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 в період з 15 липня 2009 року по 25 лютого 2010 року неодноразово вносив до каси ПАТ КБ «Приватбанк» для оплати кредиту, оформленого на нього, кошти: 15 липня 2009 року – 200 грн., 25 серпня 2009 року – 130 грн., 28 вересня 2009 року – 150 грн., 24 жовтня 2009 року – 150 грн., 25 листопада 2009 року – 150 грн., 25 грудня 2009 року – 130 грн., 26 січня 2010 року – 130 грн., 25 лютого 2010 року – 150 грн.

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на легалізацію (відмивання) грошей, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_2, діючи повторно, в період з 15 липня 2009 року по 25 лютого 2010 року вносив до каси ПАТ КБ «Приватбанк» для оплати кредиту, оформленого на його матір ОСОБА_14 наступні кошти: 15 липня 2009 року – 400 грн., 25 серпня 2009 року – 370 грн., 28 вересня 2009 року – 400 грн., 23 жовтня 2009 року – 400 грн., 25 листопада 2009 року – 400 грн., 25 грудня 2009 року – 370 грн., 26 січня 2010 року – 370 грн., 25 лютого 2010 року – 400 грн., а всього вніс до каси 4300 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 легалізував кошти в сумі 4300 грн., одержані від вчинення крадіжок, тобто використав кошти, одержані злочинним шляхом.

Крім цього, 27 березня 2010 року близько 23 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в смт Краснопілля Сумської області, в порушення п.п. 2.9 а, 31.4.3 Правил доржнього руху керував мікроавтобусом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_4, який мав технічну несправність лампочки лівої передньої фари головного світла. Рухаючись у темну пору доби по неосвітленій ділянці проїзної частини дороги по вулиці Мезенівська в смт. Краснопілля, ОСОБА_8 не дотримався вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість руху, проявив неуважність та допустив наїзд на ОСОБА_15, який в стані алкогольного сп’яніння лежав на пішоходному переході.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_15 спричинено тілесні ушкодження у вигляді деформації голови у виді сплющення, переломів основи черепа тощо, від яких він помер.

За висновком судово-автотехнічної експертизи, порушення засудженим ОСОБА_8 вимог п.п. 12.3 та 12. 4 Правил дорожнього руху знаходяться у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої ОСОБА_15 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть. Водій мікроавтобуса «Фольксваген» ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути наїзду на ОСОБА_15 шляхом виконання вимог п. 12. 3 Правил дорожнього руху України.

У поданих апеляціях:

засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду у зв’язку з неправильною кваліфікацією його дій за ч. 5 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив злочини не у складі організованої групи, крім того стверджує, що суд безпідставно визнав його винним за ч. 2 ст. 209 КК України, в той час як він працював і отримував заробітну плату, якої було достатньо для того, щоб не сплачувати кредити за рахунок коштів, добутих шляхом крадіжок, а також наполягає на тому, що він був затриманий правоохоронними органами не 14 березня 2010 року, а 13 березня 2010 року, проте суд не звернув на це уваги. Просить перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 185 КК України та постановити вирок судом апеляційної інстанції, яким застосувати до нього ст. 69 КК України.

адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 зазначає, що останній приймав участь у крадіжках за попереднім зговором групою осіб, але не у складі організованої злочинної групи, якої в дійсності не було. Крім того вважає, що суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 209 КК України, в той час як грошима, здобутими злочинним шляхом він лише частково погашав кредит у банку, який взяв на ремонт даху свого будинку. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким дії ОСОБА_2 кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, а за ч. 2 ст. 209 КК України виправдати, при цьому пом’якшити призначене покарання, призначивши його у виді 3 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2, який подану апеляцію підтримав, адвоката ОСОБА_1 на підтримку апеляції засудженого та своєї, захисника ОСОБА_2, що підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_2, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення поданих апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

На думку колегії суддів, винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджена сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.

Кваліфікація дій засудженого за ст. ст. 185 ч. 5, 185 ч. 3, 209 ч. 2 КК України є правильною.

Судом першої інстанції об’єктивно було встановлено, що ОСОБА_3, як організатор та керівник організованої злочинної групи, обрав її діяльністю систематичне викрадення насіння зернових культур, худоби, дизельного пального в сільськогосподарських підприємствах Краснопільського району Сумської області. Як організатор, ОСОБА_3 планував діяльність групи, розподіляв обов’язки між її членами, займався підготовкою злочинів, визначав можливість і час їх вчинення, вирішував питання щодо збуту викраденого майна та розподілу наживи. Крім того, діючи і як виконавець, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 виїздив в район розташування об’єктів злочинних посягань, визначав місця проникнення до сховищ, безпосередньо приймав участь у крадіжці та організовував збут викраденого майна.

З метою таємного та тривалого зберігання викраденого насіння сільськогосподарських культур та іншого майна, ОСОБА_3 за погодженням з іншими учасниками групи, орендував складське приміщення на території колишнього підприємства «Сільгосптехніка» в смт Краснопілля. Крім того, учасники групи орендували також приміщення у їх спільного знайомого в селі Самотоївка Краснопільського району, при цьому власників сховищ про злочинні наміри групи до відома не ставили, що давало можливість викрадений товар зберігати тривалий час.

Оскільки об’єкти злочинного посягання від смт Краснопілля знаходилися на певній відстані, засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 використовували у спільній злочинній діяльності належні їм легкові автомобілі, зокрема, ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ-3110, державний номерний знак НОМЕР_5 та причеп до легкового автомобіля ПРП-3,5, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4 використовував автомобіль ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_3 та ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-2105, державний номерний знак 085 00 СА. Зазначеними транспортними засобами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 користувалися при підшукуванні об’єктів крадіжок, підготовці до вчинення злочинів та перевезення викраденого майна до місця зберігання та збуту.

В той же час, для перевезення великої кількості викраденого майна, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 восени 2009 року орендували у мешканця смт Краснопілля ОСОБА_20. вантажний автомобіль САЗ-53Б, державний номерний знак НОМЕР_6 та неодноразово використовували його у злочинній діяльності.

Згідно з розподіленими серед учасниками злочинної групи ролями, ОСОБА_16 під час крадіжок переважно з мобільним телефоном спостерігав за обстановкою навколо об’єкта викрадення, а саме за приміщенням, де знаходилася охорона, з метою своєчасного попередження співучасників про небезпеку, а також допомагав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завантажувати викрадене у транспортні засоби, супроводжував співучасників з викраденим майном на власному автомобілі до місця зберігання та збуту, попереджаючи їх про наявність на дорозі працівників міліції.

Засуджений ОСОБА_2 підшуковував об’єкти злочинних посягань, з’ясовував про наявність охорони, можливі способи проникнення до складських приміщень. Крім того, ОСОБА_2 особисто проникав до сховищ, наповнював мішки насінням, приховував сліди проникнення на об’єкт.

Для проникнення до сховища, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 постійно перевозили в легкових автомобілях ліхтарі та інструменти, за допомогою яких зламували запори на вікнах, дверях тощо.

Зрозумілий всім учасникам організованої групи напрямок злочинної діяльності дозволяли кожному з них виконувати будь-які злочинні функції, як при підготовці, так і при вчиненні крадіжок.

Учасники організованої групи для уникнення викриття своєї діяльності вживали заходи конспірації шляхом ретельної підготовки злочинних дій, а саме вчинення їх у нічний час, розташування транспорту для перевезення викраденого майна на значній відстані від місця крадіжки, усунення слідів проникнення до сховища та приміщення.

Для вчинення окремих злочинів протягом 2008-2010 років учасники організованої групи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залучали сторонніх осіб, яких про мету своєї діяльності до відома не ставили.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями», під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

На думку колегії суддів, при розгляді справи суд першої інстанції прийшов до вірного вісновку, що засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом кількох років вчиняли злочини, організувавшись у внутрішньо стійке об’єднання, при цьому вони були об’єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи, між ними існували досить стабільні відносини у зв’язку з підготовкою та вчиненням злочинів.

Як вбачається з п.п. 5, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 15 квітня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до ст. 209 КК України належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховування джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом.

Для вирішення питання про наявність складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України, необхідно встановити, що особа вчинила одну з дій, зазначених у ч. 1 цієї статті, з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння, з метою надання правомірного вигляду володінню, розпорядженню ними, їх використанню, набуттю або приховування чи маскування їх незаконного походження чи володіння ними, прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення або ж вчинила щодо них фінансову операцію чи уклала угоду.

На переконання колегії суддів, засуджений ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися у неодноразовому використанні грошових коштів, одержаних від здійснення крадіжок шляхом сплати їх до установ банку для погашення раніше отриманих кредитів, повторно вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, засуджений ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, був затриманий слідчим Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області саме 14 березня 2010 року, в протоколі также мається особистий запис засудженого ОСОБА_2 про те, що з приводу процедури його затримання він претензій не має, а тому посилання засудженого в апеляції на те, що він був затриманий у інший день, не відповідає дійсності.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкції статей КК України, за якими його засуджено, з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, і це покарання є справедливим.

Колегія суддів приходить до переконання, що в цьому випадку судом обрано саме таке покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів і передбачених законом підстав для пом’якшення засудженому покарання немає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду передбачених законом підстав для задоволення апеляції засудженого і його захисника та зміни чи скасування вироку суду не вбачає.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 19 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.

СУДДІ:

Борсай В. М.        Гончаров М. В.         Захарченко О. П.