Справа № 2-а-44/11                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09.02.2011 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський  районний  суд Закарпатської області як адміністративний суд в складі

головуючого – судді Животова Є.Г.,

при секретарі судового засідання Чорняковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Закарпатській області Кубарича Олега Васильовича про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного у справі про адміністративне правопорушення (про притягнення до адміністративної відповідальності),

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскарживши в порядку п.3 ч.1 ст.288КУпАП постанову відповідача від 06.07.2010 серії АО1 № 107353 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.Посилаючись на те, що не вчиняв вказане у постанові  відповідача адмінстративне правопорушення,  позивач просить її скасувати та закрити справу.

          В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що за вказаних в оскарженій постанові обставин він не перевищив обмежень швидкості руху, протокол складено на припущеннях інспектора. Крім того, при винесенні вказаної відповідачем постанови грубо порушено норми Конституції України та КУпАП, не забезпечено можливість позивача скористатися правовою допомогою адвоката.

          Позивач в судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_2 подав разом з копією довіреності від 15.08.2009м(строк дії –5 років) заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов  в повному обсязі (а.с. 6).

          Відповідач, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи            (а.с. 7) на судовий розгляд справи не з’явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів – відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

          Як  встановлено  по  справі, 06.07.2010 року відповідач склав щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 060593 за ч.1 ст.122 КУпАП – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, на підставі якого виніс постанову серії АО № 107353про накладення на позивача адміністративного стягнення, зі змісту якої вбачається наступне: “06.07.2010 р. в 10 год. 43 хв. на 804 км а/д Київ – Чоп, в с. Барвінок, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи а/м Тойота RAV4 д.н. НОМЕР_1перевищив  встановлену швидкість в населеному пункті на 27 км, їхав із швидкістю 87 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Симикон-Радіс” № 2110. Ураховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КУпАП, та керуючись положенням статті 14-1, частин п'ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП постановив притягнути гр. ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності і накласти на нього (неї) адміністративне стягнення у вигляді штраф в сумі 300 грн. /триста гривень/ ”.

                    З мотивувальної частини даної постанови вбачається, що інспектором по справі не досліджено жодного доказу про те, що ОСОБА_1, керуючи за вищевказаних обставин т/з, здійснив

перевищення швидкості руху.Інспектором не вжито заходів щодо залучення до участі у розгляді справи свідків, які б могли ствердити/спростувати викладені в постанові обставини; в ході розгляду справи як ОСОБА_1 так і  жодного свідка не опитано, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 виклав у протоколі пояснення, з яких вбачається, що він не порушував правил дорожнього руху та не погоджується з вищевказаним протоколом.

          Відповідачем у постанові не вмотивовано розмір накладеного на позивача штрафу (не викладено будь-яких відомостей про майновий стан ОСОБА_1, наявність у нього заробітку та про врахування їх при накладенні стягнення), не враховано обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Посадова особа при провадженні справи про адміністративні правопорушення в порушення вимог ст.268 КУпАП не забезпечила права позивача щодо можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.

Мотивувальна частина оскарженої ОСОБА_1 постанови поряд зі встановленими інспектором обставинами не містить посилання на досліджувані в ході розгляду справи докази щодо доведеності вини цієї особи; резолютивна частина – висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 (визнання винуватим), а також – за якою нормою закону особу визнано винуватою та накладено адміністративне стягнення. Натомість зазначено лише про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Будь-яких заперечень з їх обґрунтуванням проти позову до суду не надіслано.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів правомірності своїх дій та рішення, винесеного у справі про адміністративне правопорушення, що дає підстави вважати про фактичне визнання ним позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникають сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки відповідачем не надано жодного доказу щодо правомірності винесеної ним постанови у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з урахуванням встановлених судом вищезазначених обставин суд визнає, що оскаржена  постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню із закриттям справи відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП. Визнаючи постанову відповідача протиправною та  закриваючи справу, суд виходить за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача – відповідно до ч.2 ст.11 КАС України.

           Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 9,11,69-72,76,79,86,159-163,171-2 КАС України, п.3 ч.1 ст.288, ст.293 КУпАП, суд

 П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

                    Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ УМВС в Закарпатській області Кубарича Олега Васильовича від 6 липня 2010 року серії АО № 107353 про накладення адміністративного стягнення наОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 гривень та закрити справу.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду Є. Г. Животов