Справа №22ц-244/11 Суддя першої інстанції Непша О.І.
Категорія 19 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
з участю: представника позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 вересня 2010 р., ухвалене у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства (раніше - відкрите акціонерне товариство) ,,Райффайзен Банк Аваль" (далі – ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль") про визнання недійсним договору поруки,
В С Т А Н О В И Л А :
24 березня 2010 р. ОСОБА_4 подала в суд позов до ОСОБА_5 та ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору поруки, укладеного 31 липня 2008 р. між цим банком і ОСОБА_5, по якому її чоловік виступив поручителем перед ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" за виконання ТОВ ,,Автомир-Кіровоград" зобов’язань по кредитному договору, укладеному між ними 31 липня 2008 р.
Посилаючись на те, що згоди на укладення її чоловіком договору поруки не давала, позивачка просила її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 вересня 2010 р. у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Вислухавши суддю – доповідача та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Убачається, що 31 липня 2008 р. між ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ ,,Автомир-Кіровоград" було укладено кредитний договір №910/06/416, за яким банк надав цьому товариству 382000 доларів США кредиту.
Для забезпечення виконання вказаного кредитного договору в той же день між банком і ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за яким останній зобов’язався солідарно із позичальником відповідати по всіх його боргових зобов’язаннях.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Щодо спільного сумісного майна подружжя має рівні права та обов’язки й повинно здійснювати право володіння, користування та розпорядження спільним майном за взаємною згодою.
Згідно зі ст. 73 СК України за зобов’язанням одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. На майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення може бути накладено лише в тому разі, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержано за договором, використовується на її потреби.
Однак, факту укладення ОСОБА_5 договору поруки в інтересах сім’ї судом не встановлено. Водночас, зміст спірного договору вказує, що його укладено в інтересах банку та ТОВ ,,Автомир-Кіровоград". Отже, за цим договором поруки стягнення може бути накладено лише на особисте майно ОСОБА_5 і на виділену йому в натурі частку у майні, яка належить йому та позивачці на праві спільної власності. На інше належне їм з позивачкою майно стягнення за договором поруки не може бути накладено.
Суд першої інстанції правильно встановив зазначені обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку, що спірний договір поруки майнові права позивачки, як дружини ОСОБА_5, не порушує, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Інші доводи апеляційної скарги про недоліки при розгляді справи не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 вересня 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: