Справа № 22ц-186/11                                         Суддя першої інстанції: Гаврасієнко В.О.

                                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

20 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої    Данилової О.О.,

суддів:           Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,

за участю позивача Виговського В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

Громадської організації Миколаївський обласний комітет (далі – ГО МОК)

«Правозахисник»

на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 року

за позовом

ГО МОК «Правозахисник» в інтересах ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі -ВАТ КБ «Надра»), третя особа – ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та припинення зобов’язань,

в с т а н о в и л а:

В вересні 2010 року ГО МОК «Правозахисник» звернувся в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ВАТ КБ «Надра» про визнання правочину недійсним та припинення зобов’язань.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

В апеляційній скарзі ГО МОК «Правозахисник», посилаючись на неправильне застосування суддею норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу повернути до того ж суду для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що ГО МОК «Правозахисник», здійснюючи процесуальне представництво ОСОБА_1 по даній справі за правилами ст. 40 ЦПК України, не представив відповідний документ, передбачений ст. 42 ЦПК України, а тому не має повноважень на ведення справи, як представник.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що ГО МОК «Правозахисник» є органом, який має право звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, в порядку, передбаченому ст. 45 ЦПК України.

Таке представництво не передбачає оформлення документів, що посвідчують повноваження представника, передбачених ст. 42 ЦПК України.

Отже, місцевий суд не мав підстав для повернення позову за правилами п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а позовна заява поверненню до місцевого суду для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На цій стадії суду першої інстанції необхідно звернути увагу на роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (п. 7), а також врахувати категорію даного спору.

Доводи апелянта про те, що ГО МОК «Правозахисник» є позивачем по даній справі, не заслуговують на увагу, оскільки є наслідком помилкового тлумачення ст. 45 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу Громадської організації Миколаївський обласний комітет «Правозахисник» задовольнити частково.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 року скасувати, а позовну заяву повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:                                        Судді: