Справа № 11-101/11 Головуючий у 1-й інстанції: Рудяк А.О.
Категорія: ч.2 ст.190, ч.1,3
ст. 358 КК України Доповідач: Хомік І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Хоміка І.М.
суддів Маркової Т.О., Міняйла М.П.
за участю прокурора Данчука В.М.
при секретарі Рябеженко А.А.
засудженого: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
08 лютого 2011 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Миколаєва на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Вознесенська Миколаївської області, з середньою технічною освітою, не одружений, що працює інспектором ревізійного відділу в ЦТ «П’ятий океан», мешкає за адресою - АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2; раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст.15, ч.2 ст.190 до 1 року 6 місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі,
за ч.1 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі,
за ч.3 ст.358 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначене покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням обов’язків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України.
За вироком суду, ОСОБА_1 із наявної у нього інформаційної бази даних про клієнтів КС "Експрес-кредит", отримав інформацію про осіб, які мають заборгованість по сплаті кредиту, та вирішив заволодіти їх грошовими коштами. З цією метою ОСОБА_1 повідомляв вказаним особам, що він є представником КС «Експресс-кредит», називаючи при цьому неправдиві анкетні дані про себе, і пропонував від імені КС «Експресс-кредит» погасити наявну заборгованість по кредитам шляхом передачі йому грошових коштів. При цьому, з метою обману клієнтів КС «Експресс-кредит» і надання своїм шахрайським діям видимості законних, ОСОБА_1 виготовив за допомогою комп’ютера завідомо підробні документи – довіреності КС «Експресс- кредит», а також довідки з реквізитами кредитної спілки «Експресс-кредит» про те, що у клієнта заборгованість по кредиту повністю погашена.
Так, ОСОБА_1, маючи умисел на виготовлення завідомо підробних документів, за допомогою комп’ютерної техніки виготовив довіреність про представлення інтересів КС «Експресс-кредит» на своє ім’я і на вигадане ім’я ОСОБА_3 від 15.12.2007 року, а також виготовив не менше 12 бланків-довідок КС «Експресс-кредит», що містили реквізити та печатку підприємства.
На початку березня 2009 року ОСОБА_1 за допомогою електронної бази КС «Експрес-кредит» отримав інформацію про клієнта ОСОБА_4, 1984 року народження. Дізнавшись, що вказаний кредит погашає його мати – ОСОБА_5, ОСОБА_1 вирішив раніше вигаданим способом заволодіти її грошовими коштами, з метою чого запропонував їй погасити кредитну заборгованість у сумі 1200 грн. достроково, а він надасть їй довідку кредитної спілки, завірену печаткою, про відсутність заборгованості по кредиту. Але довести свій злочинний намір ОСОБА_1 не зміг, оскільки в обумовлений час 27.05.2009 року на зустріч з ОСОБА_5 з’явитися не зміг у зв’язку з затриманням його працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
На початку березня 2009 року ОСОБА_1 за допомогою електронної бази КС «Експрес-кредит» отримав інформацію про клієнта ОСОБА_6, засуджений вирішив раніше вигаданим способом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 Зустрівшись з останнім ОСОБА_1 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 3000 грн, надавши йому підробну довідку КС «Експрес-кредит», засвідчену мокрою печаткою. Своїми діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_6. матеріальної шкоди на суму 3000 грн.
У квітні 2009 року ОСОБА_1 за допомогою електронної бази даних КС «Експрес-кредит» отримав інформацію про клієнтів кредитної спілки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Злочинний намір по заволодінню грошовими коштами вищевказаних осіб у сумі 100 доларів США та 3000 грн відповідно ОСОБА_1 до кінця довести не зміг по не залежним від нього причинам, а саме у зв’язку з тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовились надавати кошти в рахунок погашення кредитного боргу особисто через ОСОБА_1.
У березні-квітні 2009 року ОСОБА_1 за допомогою електронної бази КС «Експрес-кредит», отримавши інформацію про клієнта ОСОБА_10, вирішив раніше вигаданим способом заволодіти грошовими коштами останнього. Зустрівшись з ОСОБА_10, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів його грошовими коштами у сумі 1500 грн, надавши йому підробну довідку КС «Експрес-кредит», засвідчену мокрою печаткою. Своїми діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1500 грн.
У травні 2009 року, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 за допомогою електронної бази даних КС «Експрес-кредит» отримав інформацію про клієнтів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які мають заборгованість по кредиту у сумі 1700 грн та 1500 грн. відповідно. Довести свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 засуджений не зміг у зв’язку з відмовою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надавати кошти в рахунок погашення кредитного боргу особисто через ОСОБА_1
Вказані дії ОСОБА_1 містять склад злочинів, передбачених ч.1, 3 ст.358, ч.2 ст.15, ч.2 190 КК України.
В апеляції старший помічник прокурора м. Миколаєва Добровольська І.О., просить вирок Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_1 скасувати і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.190, ч.1, 3 ст. 358 КК України.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції відносно встановлених обставин вчинення злочинів та доведеності вини засудженого ОСОБА_1, апелянт вважає, що судом було неправильно застосовано кримінальний закон при кваліфікації дій засудженого, а також при призначенні йому покарання. Так, на думку апелянта, судом при кваліфікації дій засудженого безпідставно виключена така кваліфікуюча обставина, як вчинення шахрайства шляхом використання електронно-обчислювальної техніки. Хоча, в ході досудового та судового слідства було встановлено, що ОСОБА_1 для вчинення злочинів використовував належний йому персональний комп’ютер, який , на думку апелянта, є електронно-обчислювальною технікою.
Крім того, апелянт стверджує, що призначаючи покарання ОСОБА_1 Центральний районний суд врахував обставини, що пом’якшують покарання засудженому, при цьому обставин, що обтяжують покарання, судом встановлено не було. Хоча відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України такою обставиною є вчинення злочину щодо особи похилого віку, а ОСОБА_1 вчинив один із злочинів відносно ОСОБА_14 1934 року народження.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який вважає вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч.2 ст.190, ч.1,3 ст.358 КК України за обставин, які наведені у вироці, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Апелянтом фактичні обставини скоєного не оспорюються, але оспорюється кваліфікація дій засудженого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 для вчинення інкримінованих йому злочинів використовував належний йому персональний комп’ютер. Вказане підтверджується показами самого засудженого, а також матеріалами криміналістичної експертизи. Вказані обставини помилково вважаються апелянтом такими, що свідчать про необхідність кваліфікації дій засудженого за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, з використанням електронно-обчислювальної техніки. Вказану кваліфікуючу шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки є неможливим. А виготовлення підробного документу (довіреність та довідки) засудженим ОСОБА_1 на комп’ютері не утворюють склад злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Для кваліфікації дій засудженого за такою ознакою має бути встановлено, що шахрайство вчинене шляхом проникнення в інформаційні масиви, які містяться у процесорах, на дискетах, якими користується потерпілий або особи, які мають з ним стосунки і можуть передати спотворену інформацію. Проникаючи в такий спосіб до відповідної інформаційної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, видаючи себе за того, хто уповноважений на такі дії. Проникнення повинно, по-перше, бути незаконним і, по-друге, повинно спотворювати істинну інформацію або вносити нову, яка „уточнює” існуючу з метою введення в оману споживача. По даній кримінальній справі таких обставин не встановлено, а виготовлення засудженим ОСОБА_1 підробних довіреностей та довідок на комп’ютері, як електронно-обчислювальній техніці, апеллянтом помилково вважається незаконною операцією з використанням електронно-обчислювальної техніки, яка давала б підстави кваліфікувати вчинення шахрайства за ч.3 ст.190 КК України.
Таким чином, проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про доведенність вини ОСОБА_1 у вчинених злочинах, перекваліфікувавши його дії на ч.2 ст.190 КК України, як заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, вчинених із використанням електронно-обчислювальної техніки.
Що стосується покарання, то воно призначене засудженому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65, 66 КК України. При цьому, як вбачається з вироку, судом враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, а також дані про особу засудженого.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1, а також скасування вироку Центрального районного суду м. Миколаєва відносно ОСОБА_1, про що просить апелянт.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляцію старшого помічника прокурора м. Миколаєва залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Головуючий:
судді